Постанова № 65459461, 17.11.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2011 р.Справа № 2-а-5847/09/1570

Категорія:3.7.2Головуючий в 1 інстанції: Федусик А.Г.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача ОСОБА_1

суддів Турецької І.О.

ОСОБА_2

за участю секретаря -Алексєєвої Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Суворовського району м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, від імені якої виступає територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до ОСОБА_3 про стягнення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2009 року заступник прокурора Суворовського району м. Одеси звернувся до суду першої інстанції з позовом в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, від імені якої виступає територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області, звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 штрафні санкції в розмірі 510 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідач порушив Закон України «Про автомобільний транспорт», що виразилося в експлуатації легкового автомобіля, як таксі без оформлення ліцензійної картки.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2010 року позов залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Суворовського району м. Одеси, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Одеської міської ради 14.05.1998 року, йому на праві власності належить транспортний засіб марки Рено Трафік, номерний знак НОМЕР_1.

04.05.2006 року Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті на імя ОСОБА_3 видано ліцензію серії АВ №110725 з надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі, яка видана строком з 04.05.2006 року до 03.05.2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що 20.05.2008 року посадовими особами територіального управління Головавтотрансінспекції в Одеській області, на 451 км а/д Київ-Одеса, під час проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, було зупинено належний ОСОБА_3 транспортний засіб марки Рено Трафік, номерний знак НОМЕР_1, яким, на підставі дорожнього листа №0011455, виданого позивачем, керував водій ОСОБА_4

За результатами перевірки складено акт від 20.05.2008 року №001071, яким встановлено порушення ОСОБА_3 вимог ч.1 абзацу 4 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що виразилося в експлуатації належного йому автомобіля як таксі без ліцензійної картки.

Рішенням начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області від 04.06. 2008 року №050203 до ОСОБА_3 застосовано фінансову санкцію в розмірі 510 грн., яка до цього часу відповідачем не сплачена.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки перевезення пасажирів здійснював водій ОСОБА_4, якому ФОП ОСОБА_3 передав в експлуатацію належний йому автомобіль, саме ОСОБА_4 має нести відповідальність за допущені поручення під час експлуатації транспортного засобу в якості таксі.

Проте колегія суддів з таким висновком не погоджується, при цьому зазначає наступне.

Відпоповідно до ст.ст.1, 39, 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»автомобільний перевізник це фізична чи юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Обовязковими документами для автомобільного перевізника, що здійснює перевезення на таксі є ліцензія та інші документи, передбачені законодавством України, а для водія таксі посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка та інші документи, передбачені законодавством України.

За експлуатацію легкового автомобіля, обладнаного як таксі, без наявності ліцензійної картки встановлено штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з цим, згідно п. 2.1 Інструкції про порядок застосування подорожного листа службового легкового автомобілю та обліку транспортної роботи, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України № 47 від 17.02.1998 року перевізники, які експлуатують службові легкові автомобілі власні або орендовані (без водія), зобовязані при випуску автомобіля з гаража видати водієві оформлений відповідно до вимог даної Інструкції подорожній лист службового легкового автомобіля типової форми № 3.

Виходячи з положень вищенаведеного наказу колегія суддів приходить до висновку, що наявність дорожнього листа, виданого ОСОБА_3 водію ОСОБА_4, підтверджує статус ОСОБА_3 як перевізника, а ОСОБА_4 як водія, який перебуває з перевізником у трудових правовідносинах.

Оскільки на момент перевірки у водія була відсутня ліцензійна картка під час експлуатації легкового автомобіля, обладнаного як таксі, колегія суддів вважає, що Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області правомірно застосовано до ОСОБА_3, як власника автомобілю, фінансову санкцію.

Зважаючи на все вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення, неповно зясувавши всі обставини, що мають значення для справи, тому оскаржуване судове рішення необхідно скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст..195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст. 205, ст.ст.207, 254 КАС України, суд -,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Суворовського району м. Одеси - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, від імені якої виступає територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до ОСОБА_3 про стягнення штрафу скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави штрафні санкції в розмірі 510 грн., які спрямувати на рахунок УДК Одеської області: р/р 31117106700002 м. Одеса,Банк ГУДКУ в одеській області, МФО 828011, отримувач: ГУДКУ в Одеській області код 23213460, код платежу:21081100.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

ОСОБА_2.