Постанова № 65457165, 22.03.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/469/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, заступника директора Департаменту ДАБІ в Одеській області ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії заступника директора Департаменту ДАБІ в Одеській області ОСОБА_2 щодо підписання ним наказу № 165 від 15.07.2016 р., яким скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ОД № 062161311764 з будівництва індивідуального дачного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Абрікосова, 1а, замовник - ОСОБА_1, та скасувати зазначений наказ.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що співробітником Департаменту ДАБІ в Одеській області була проведена перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в ході якої встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 самочинно виконували будівельні роботи, чим порушено ч.1 ст.34 та ч.1 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». На підставі складеного за результатами перевірки акту, заступником директора Департаменту ДАБІ в Одеській області ОСОБА_2 винесено наказ № 165 від 15.07.2016 р. про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 10.05.2016 р. № ОД062161311764 з будівництва індивідуального дочасного будинку за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Абрикосова, 1-А. Також за результатами перевірки складені припис, протокол про адміністративне правопорушення, постанову № 542 по справі про адміністративне правопорушення за ч.7 ст.96 КУпАП. В подальшому зазначена постанова № 542 по справі про адміністративне правопорушення за ч.7 ст.96 КУпАП скасована в судовому порядку, у звязку із чим позивач також вважає підлягаючим скасуванню оскаржуваний наказ директора Департаменту ДАБІ в Одеській області ОСОБА_2 щодо підписання ним наказу № 165 від 15.07.2016 р., зважаючи на відсутність в його діях порушень чинного законодавства.

До суду з'явився представник позивача, який позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав та просив задовольнити позов.

Представник Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області та заступник директора Департаменту ДАБІ в Одеській області ОСОБА_2 до суду не з'явилися, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

20 березня 2017 року до канцелярії суду від представника Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області факсом надійшло клопотання про зупинення провадження по справі, яке обґрунтоване неможливістю забезпечити явку представника відповідача через його зайнятість в іншому судовому процесі; при цьому інші працівники перебувають на лікарняному або щорічній відпустці. Однак в обґрунтування вказаного клопотання представником відповідача не надано жодного доказу, у звязку із чим неявка представника відповідача визнана неповажною, а клопотання необґрунтованим.

Згідно наданих до суду заперечень, представник Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на правомірність оскаржуваного наказу. Зокрема, в ході перевірки працівником органу архітектурного контролю встановлено, що будівельні паспорти ОСОБА_1 та ОСОБА_3 видані на підставі одного документу, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою: договір купівлі продажу земельної ділянки від 01.04.2016, зареєстрований у реєстрі за номером 512, кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:38:028:0069; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 06.04.2016 № НВ-5102837922016; план розподілу земельної ділянки по вул. Абрикосовій, 1-А, складений у березні 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, з встановленням меж та площі часток земельних ділянок, до якого вищевказана земельна ділянка загальною площею 0,0355 га розділена на 0,0146 га та 0,0209 га. На підставі викладеного перевіряючий дійшов висновку про наявність підстав вважати, що гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 самочинно виконували будівельні роботи, чим порушено ч.1 ст.34 та ч.1 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що й слугувало підставою для подальшого скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ОД № 062161311764 з будівництва індивідуального дачного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Абрікосова, 1а, замовник - ОСОБА_1, оскаржуваним наказом.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Судом встановлено, що 11 липня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області ОСОБА_4 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил при будівництві індивідуальних дачних будинків за адресою: місто Одеса, вул. Абрикосова, 1-А, замовником будівництва яких є ОСОБА_3, ОСОБА_1, за результатами якої складені акт від 11.07.2016 р., припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, протокол про адміністративне правопорушення, згідно з яким щодо ОСОБА_1 порушено провадження в справі про адміністративне правопорушення передбачене частиною сьомою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Перевіркою встановлено, що за вищезазначеною адресою виконувалися будівельні роботи. Представником замовників за довіреністю надані повідомлення про початок виконання будівельних робіт з будівництва індивідуального дачного будинку № ОД 062161311519 від 10.05.2016 р. за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Абрикосова, 1-А (замовник ОСОБА_3, будівельний паспорт виданий Управлінням архітектури та містобудування ОМР від 15.04.2016 р. № 01-07/78); повідомлення про початок виконання будівельних робіт з будівництва індивідуального дачного будинку № ОД 062161311764 від 10.05.2016 р. за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Абрикосова, 1-А (замовник ОСОБА_1, будівельний паспорт виданий Управлінням архітектури та містобудування ОМР від 14.04.2016 р. № 01-07/73); договір купівлі-продажу земельної ділянки від 01.04.2016 № 512; дозвіл Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради від 21.04.2016 № 989.

На схемі забудови у будівельному паспорті № 01-07/73 від 14.04.2016 (замовник ОСОБА_3) не зазначені червоні лінії, лінії регулювання забудови, чим не дотримано пункт 2.10 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року № 103 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 лютого 2013 № 66); договір купівлі-продажу земельної ділянки від 01 квітня 2016 року, зареєстрований у реєстрі за № 512, кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:38:028:0069 не пройшов державну реєстрацію; після розподілу земельної ділянки, яка залишилась за кадастровим номером № 5110136900:38:028:0069 була сформована та не зареєстрована згідно чинного законодавства відповідно до Закону України "Про землеустрій", статей 79-1, 125, 126 Земельного кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав не нерухоме майно та їх обтяжень" та постанови Кабінету Міністрів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 25 грудня 2015 року № 1127; будівництво проводиться з відхиленням від затвердженої проектної документації.

Аналогічні обставини виявлені щодо будівельного паспорту № 01-07/78 від 15.04.2016, де замовником є ОСОБА_1.

Будівельні паспорти видані на підставі одного документу, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою: договір купівлі продажу земельної ділянки від 01.04.2016, зареєстрований у реєстрі за номером 512, кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:38:028:0069; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 06.04.2016 № НВ-5102837922016; план розподілу земельної ділянки по вул. Абрикосовій, 1-А, складений у березні 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, з встановленням меж та площі часток земельних ділянок, до якого вищевказана земельна ділянка загальною площею 0,0355 га розділена на 0,0146 га та 0,0209 га.

На підставі викладеного перевіряючий дійшов висновку про наявність підстав вважати, що гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 самочинно виконували будівельні роботи, чим порушено ч.1 ст.34 та ч.1 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 466, на підставі рішення головного інспектора будівельного нагляду Департаменту ДАБІ в Одеській області про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 10.05.2016 р. за № ОД 062161311764 з будівництва індивідуального дачного будинку за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Абрикосова, 1-А, наказом заступника директора Департаменту ДАБІ в Одеській області ОСОБА_2 № 165 від 15.07.2016 р. скасовано реєстрацію вищезазначеного повідомлення.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначений наказ необґрунтованим та підлягаючим скасуванню.

Судом встановлено, що 1 квітня 2016 року ОСОБА_1 придбав частку у розмірі 209/355 у праві власності на земельну ділянку за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Абрикосова, 1-А .

14 квітня 2016 року Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради було видано будівельний паспорт № 01-07/73 на будівництво індивідуального дачного будинку на земельній ділянці, розташованій за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Абрикосова, 1-А, замовником якого є ОСОБА_1

18 квітня 2016 року ОСОБА_1 було направлено повідомлення про початок виконання будівельних робіт за адресою м. Одеса, Київський район, вул. Абрикосова, 1-А до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області.

11 липня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 з питаннями щодо реєстрації договору купівлі-продажу земельної ділянки розташованої за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Абрикосова, 1-А, від 01 квітня 2016 року, на що 13 липня 2016 року ОСОБА_1 отримав інформацію про те що договір купівлі-продажу земельної ділянки розташованої за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Абрикосова, 1-А, від 01 квітня 2016 року зареєстровано належним чином, відомості внесені до Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомості № 56731183 від 05.04.2016 (а.с.63-64), право власності (форма приватна; вид спільна часткова) на земельну ділянку загальною площею 0,0355 га за адресою: м. Одеса, Абрикосова, 1-А, зареєстровано за ОСОБА_3 (частка 146/355) та ОСОБА_1 (частка 209/355).

Договором від 08.04.2016 р., зареєстрованому в реєстрі за № 573, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 встановили порядок користування земельною ділянкою: у користування ОСОБА_1 переходить земельна ділянка площею 0,0209 га в межах А-Б-В-Г-А,; у користування ОСОБА_3 переходить земельна ділянка площею 0,0146 в межах В-Д-Е-Г-В на схемі розподілу земельної ділянки.

З огляду на будівельний паспорт № 01-07/73 від 14.04.2016 документом, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою є договір купівлі-продажу земельної ділянки від 01.04.2016 № 512. В паспорті наявна засвідчена нотаріально згода співвласниці земельної ділянки ОСОБА_3 на будівництво будь-якого нерухомого майна на земельній ділянці, співвласником якої є ОСОБА_1

Згідно із статтею 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон).

Статтею 27 Закону встановлено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта. Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Пунктом 2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 N 103, визначено, що видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять:

заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку;

засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;

ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);

проект будівництва (за наявності);

засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Згідно п.2.16 цього ж Порядку після направлення замовником відповідно до статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідних органів Держархбудінспекції України будівельний паспорт є підставою для виконання будівельних робіт.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва; реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Згідно із статтею 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектна документація на будівництво об'єктів розробляється відповідно до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 N 45, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про архітектурну діяльність" проект об'єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов'язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.

У положеннях спеціальної матеріально-правової норми, що міститься в частині першій статті 376 Цивільного кодексу України, поняття самочинного будівництва визначено через сукупність його основних ознак, які виступають умовами або підставами, за наявності яких обєкт нерухомості може бути визначений самочинним, а саме якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) обєкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) обєкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Таким чином, наявність однієї з умов, визначених у статті 376 Цивільного кодексу України, є підставою для ствердження, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) обєкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Виготовлення та затвердження проектної документації врегульовано статтями 7, 9, 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» та статтею 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Таким чином, під належним дозволом слід розуміти передбачений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозвільний документ (статті 35 37), що дає право виконувати підготовчі та будівельні роботи саме того обєкта і на тій земельній ділянці, яка передана з цією метою певній особі.

Під проектом слід розуміти, залежно від категорії обєкта будівництва, відповідний склад документації, визначеної статтями 1, 7 та 8 Закону України «Про архітектурну діяльність», отриманої відповідно до статей 29, 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також будівельний паспорт та технічні умови, отримані відповідно до статей 27, 30 вказаного Закону.

Крім цього приписи статті 376 Цивільного кодексу України необхідно розуміти так, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена саме особі, яка здійснює будівництво, або відведена не для цієї мети.

З огляду на матеріали справи, позивач здійснював будівництво за наявності права на виконання будівельних робіт, та за наявності проектної документації, яка була погоджена відповідним органом Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради, надавши відповідний пакет документів для видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Право спільної часткової власності на земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул. Абрикосова, 1-А, за подружжям Войтенко зареєстровано у встановленому законодавством порядку; подружжям визначено порядок користування відповідними частками земельної ділянки та кожним отримано паспорт на забудову відповідної частки земельної ділянки, у звязку із чим суд не погоджується із висновком перевіряючого про недотримання вимог п.2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

ОСОБА_5 того, пунктом 2.4 вищевказаного Порядку визначені обставини, за яких пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, - чого під час розгляду поданих позивачем документів встановлено не було.

Доводи представника відповідача, викладені у запереченнях проти адміністративного позову, які є тотожними висновкам перевіряючого про те, що після розподілу земельної ділянки, яка залишилась за кадастровим номером 5110136900:38:028:0069 була сформована та не зареєстрована згідно чинного законодавства відповідно до Закону України «Про землеустрій», ст.ст. 79-1, 125, 126 Земельного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень», постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», - на увагу не заслуговують.

Згідно з частиною першої статті 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Частиною другою статті 358 Цивільного кодексу України встановлено, що співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Так, подружжям Войтенко не здійснювалось формування нових земельних ділянок, натомість вони скористались своїм правом та склали план розподілу даної земельної ділянки; кожним співвласником було самостійно прийнято рішення про здійснення будівництва на належній йому частці земельної ділянки, - отже висновки відповідача щодо порушення порядку формування та реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 5110136900:38:028:0069 є необґрунтованими. При цьому законодавством України не заборонено надання більше одного будівельного паспорту на одну земельну ділянку, або обовязку співвласників земельної ділянки здійснювати поділ земельної ділянки у разі наміру її відповідної часткової забудови.

Крім того, судом встановлено, що на підставі наказу Одеської міської ради від 25 березня 2015 року № 6489-VI з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон, яким у т.ч. встановлюється функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації, наразі розробляється схема зонування території міста (зонінг).

Відповідно до частини шостої статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" лінії регулювання забудови - визначені в містобудівній документації межі розташування будинків і споруд відносно червоних ліній, меж окремих земельних ділянок, природних меж та інших територій.

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення.

Відповідно до частини третьої статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" червоні лінії та лінії регулювання забудови визначає Детальний план території.

Крім того, 12 липня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради з листом стосовно зауважень департаменту ДАБК в Одеській області щодо будівельного паспорту № 01-07/73 від 14 квітня 2016 року.

19 липня 2016 року Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради було надано відповідь на лист, згідно якої детальний план території, до якого входить вулиця Абрикосова не розроблявся, отже червоні лінії по вищевказаних вулицях не закоординовані і не можуть бути нанесені до розробки та затвердження у встановленому Законом порядку ДПТ.

Отже висновки Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області ОСОБА_6 щодо не дотримання пункту 2.10 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки внаслідок не зазначення червоних ліній, ліній регулювання забудови є безпідставними, оскільки на даний момент такі лінії не встановлені.

Відповідно до п.1.2 Порядку будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Крім того, згідно з Додатком В "Правил підрахунку площі квартири у житловому будинку і гуртожитку, площі житлового будинку, площі приміщень, площі забудови, будівельного об'єму, поверховості житлового будинку та переліку обов'язкових техніко-економічних показників" ДБН В.2.201502995 "Житлові будинки. Основні положення" площа горищ і технічних поверхів та підвалів до площі будинку не включається; при визначенні поверховості надземної частини будинку до кількості поверхів включають усі надземні поверхи (включаючи мансардний), у тому числі технічний і цокольний, якщо верх його перекриття знаходиться вище середньої планувальної позначки землі не менше ніж на 2 метри.

Тобто площа підвалу не враховується при розрахунку площі жилого, садового, дачного будинку не вище двох поверхів, а тому ОСОБА_1 при будівництві індивідуального дачного будинку не були перевищенні параметри, передбачені проектною документацією, а параметри об'єкту, будівництво якого здійснює ОСОБА_1 залишаються у відповідності з будівельним паспортом № 01-07/73.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст.7 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є субєктом владних повноважень, при прийнятті оскаржуваного наказу діяв необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

В той же час суд враховує, що застосування різних способів захисту порушеного права позивача повинно відбуватися з урахуванням конкретних обставин справи в кожному окремому випадку. Порушення вимог законодавства рішенням чи діями субєкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням.

Тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові, про що зазначив Вищий адміністративний суд в ухвалі К/800/7626/14 826/9638/13-а від 25.09.2014 р.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення п.1 прохальної частини адміністративного позову, оскільки такий спосіб захисту не забезпечує відновлення порушеного права позивача, за судовим захистом якого він звернувся з цим позовом, та за умови визнання судом неправомірним і скасування відповідного наказу. Дії посадової особи щодо підсипання відповідного оскаржуваного акту оцінені в аспекті фактичних та правових підстав для його видання, а тому не потребують додаткової та окремої оцінки, адже при цьому є невідємною частиною процесу прийняття акту індивідуальної дії.

Таким чином, за результатами зясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність зпідстав для його часткового задоволення.

Керуючись ст.ст.128, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ заступника директора Департаменту Департаменту ДАБІ в Одеській області ОСОБА_2 № 165 від 15.07.2016 р., яким скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ОД № 062161311764 з будівництва індивідуального дачного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Абрікосова, 1а, замовник - ОСОБА_1.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя І.В. Завальнюк