Постанова № 65456480, 06.03.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2017 року № 810/2883/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Яготинського відділення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними скасування рішень,

в с т а н о в и в:

12 вересня 2016 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Яготинського відділення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправними скасування рішень від 25 серпня 2016 р. № 80/10-25-12 та від 31 серпня 2016 р. № 89/10-25-12.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення винесені на підставі незаконних перевірок відповідача (двічі предметом перевірки була неподача звітів за червень 2016 р.). Вважає, що його протиправно було двічі притягнуто до відповідальності за вчинення одного й того ж порушення, передбаченого абз. 18 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР. Зокрема, рішенням про застосування фінансових санкцій від 25 серпня 2016 р. № 80/10-25-12 (далі - рішення № 80/10-25-12) до позивача було застосовано штраф у сумі 17 000 грн 00 коп. за порушення абз. 18 ч. 2 ст. 17 Закону "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 р. № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР), а саме, за неподання звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі за формою № 1-РА за червень 2016 р. У подальшому рішенням про застосування фінансових санкцій від 31 серпня 2016 р. № 89/10-25-12 (далі - рішення № 89/10-25-12) до позивача було застосовано штраф у сумі 17 000 грн 00 коп. за порушення цієї ж норми, а саме, за неподання звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі за формою № 1-РТ за червень 2016 р. Крім того, зазначив, що 20 грудня 2016 р. було прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" № 1791-VIII (далі - Закон № 1791-VIII), яким скасовано відповідальність за неподання звітів про обсяги придбання та реалізації алкогольних та тютюнових виробів у роздрібній мережі № 1-РА та № 1-РТ. Вважає, що даний закон має зворотну дію в часі і поширюється на спірні правовідносини (а.с. 3-7).

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що позивачем не було подано 2 звіти за червень 2016 р. Зокрема, звіт № 1-РА - звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі та звіт № 1-РТ - звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі. За кожне ж цих порушень до позивача окремим рішенням відповідача були застосовані фінансові санкції. Так, рішенням № 80/10-25-12 - фінансові санкції за неподання звіту № 1-РА, тоді як рішенням № 89/10-25-12 - фінансові санкції за неподання звіту № 1-РТ. Вважає, що Закон № 1791-VIII не має зворотної сили, а отже, його дія не може поширюватися на спірні правовідносини.

20 лютого 2017 р. до суду надійшла заява позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

11 липня 1995 р. позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом серія В00 № 867893 (а.с. 8).

Видами діяльності позивача є: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; рекламні агентства; дослідження кон'юктури ринку та виявлення громадської думки, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 9-10).

9 серпня 2016 р. відповідачем було проведено камеральну перевірку своєчасності подання форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів за червень 2016 р., за результатами якої у цей же день складено акт перевірки № 29/10-25-12/НОМЕР_1 (далі - акт перевірки № 29/10-25-12/НОМЕР_1) (а.с. 14).

У названому акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 5 та п. 6 Порядку заповнення форм звітів № 1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі» та Порядку заповнення форм звітів № 1-РТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 р. № 49 "Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення" (далі - Порядок № 1-РА та Порядок № 1-РТ відповідно). Зокрема, не подано звіт за формою 1-РА - звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі за червень 2016 р., термін подання якого до 11 липня 2016 р. (а.с. 14).

25 серпня 2016 р., на підставі висновків названого акта перевірки, відповідачем було винесено рішення про застосування фінансових санкцій № 80/10-25-12, яким, на підставі абз. 18 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР (за неподання звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі), на позивача було накладено штраф у сумі 17 000 грн 00 коп. (а.с. 12).

25 серпня 2016 р. відповідачем було проведено камеральну перевірку своєчасності подання форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів за червень 2016 р., за результатами якої у цей же день складено акт перевірки № 82/10-25-12/НОМЕР_1 (далі - акт перевірки № 82/10-25-12/НОМЕР_1) (а.с. 13).

У названому акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.5 та п. 6 Порядку № 1-РА та Порядку № 1-РТ. Зокрема, не подано звіт за формою 1-РТ - Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі за червень 2016 р., термін подання якого до 11 липня 2016 р. (а.с. 13-14).

31 серпня 2016 р., на підставі висновків названого акта перевірки, відповідачем було винесено рішення про застосування фінансових санкцій № 89/10-25-12, яким на підставі абз. 18 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР (за неподання звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі) на позивача накладено штраф у сумі 17 000 грн 00 коп. (а.с. 11).

У зв'язку з тим, що позивач вважає такі рішення відповідача протиправними, ним було подано даний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Законом № 481/95-ВР, Закон № 1791-VIII, Порядком № 1-РА, Порядком № 1-РТ.

Згідно з вимогами п. 1 Порядку № 1-РА та п. 1 Порядку № 1-РТ звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів у роздрібній мережі подають суб'єкти господарювання, які одержали ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі.

Відповідно до вимог п. 2 названих Порядків звіт в електронній формі подається засобами електронного зв'язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності.

Як убачається з п. 6 Порядку № 1-РА та п. 6 Порядку № 1-РТ, звіти складаються окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подаються до органу ДФС за місцем реєстрації суб'єкта господарювання.

Згідно з вимогами абз. 18 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, - у розмірі 17000 гривень.

Наявні матеріали справи свідчать про таке.

Як вже зазначалося рішення №№ 80/10-25-12 та 89/10-25-12 відповідачем винесені за неподання позивачем звітів № 1-РА (звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі) та № 1-РТ (звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі).

Як вже зазначалося, 9 та 25 серпня 2016 р. відповідачем були проведені 2 камеральні перевірку своєчасності подання форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, за результатами якої складені акти перевірки № 29/10-25-12/НОМЕР_1 та № 82/10-25-12/НОМЕР_1) відповідно (а.с. 13-14).

Як убачається з акта перевірки № 29/10-25-12/НОМЕР_1, ним встановлено порушення позивачем вимог п. 5 та п. 6 Порядку заповнення форм звітів № 1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі» та № 1-РТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі», затверджених наказом № 49, а саме: неподання звіту за формою 1-РТ - Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі за червень 2016 р., термін подання якого до 11 липня 2016 р. (а.с. 14).

У подальшому, актом перевірки № 82/10-25-12/НОМЕР_1 встановлено порушення тих же норм законодавства, проте, стосовно звіту за формою 1-РТ - Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі за червень 2016 р., термін подання якого до 11 липня 2016 р. (а.с. 14).

Наведене свідчить, що порушення, які встановлені в акті перевірки № 82/10-25-12/НОМЕР_1 та акті перевірки № 29/10-25-12/НОМЕР_1 є різними і стосуються неподачі різних звітів (№ 1-РА та № 1-РТ) за один і той же період (червень 2016 р.).

Доказів подачі зазначених звітів позивачем до суду подано не було.

Наведене свідчить, що позивачем не було подано до відповідача два окремих звіти за червень 2016 р., а саме, за формою № 1-РА та за формою № 1-РТ, а отже, вчинено два окремих правопорушення, відповідальність за які передбачена однією і тією ж нормою - абз. 18 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР.

Крім того, підлягає з'ясуванню судом питання правомірності накладення штрафних санкцій згідно з рішеннями №№ 80/10-25-12 та 89/10-25-12.

Як вже зазначалося, 25 серпня 2016 р. відповідачем було винесено рішення № 80/10-25-12, яким за неподання у строк до 11 липня 2016 р. звіту за формою № 1-РА на підставі абз. 18 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР на позивача накладено штраф у сумі 17 000 грн 00 коп. (а.с. 12).

У подальшому, 31 серпня 2016 р. відповідачем було винесено рішення № 89/10-25-12, яким за неподання у строк до 11 липня 2016 р. звіту за формою № 1-РТ на підставі абз. 18 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР на позивача накладено штраф у сумі 17 000 грн 00 коп. (а.с. 11).

Наведене свідчить, що рішеннями №№ 80/10-25-12 та 89/10-25-12 було застосовано штрафні санкції за абсолютно різні порушення.

Водночас, при вирішенні справи судом не може бути взято до уваги посилання позивача на Закон № 1791-VIII, як на підставу для скасування рішень №№ 80/10-25-12 та 89/10-25-12, враховуючи таке.

Згідно з вимогами п. є ч. 5 ст. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1791-VIII ст. 18 Закону № 481/95-ВР доповнено ч.19 такого змісту: "Штрафи за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, передбачені абзацом вісімнадцятим частини другої статті 17 цього Закону, не застосовуються до суб'єктів господарювання, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, з дати виникнення зобов'язання щодо подання такого звіту".

Дійсно, названою нормою скасовано відповідальність у виді фінансових санкцій за неподання/несвоєчасне подання звітів за формою № 1-РА та № 1-РТ до суб'єктів господарювання, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, з дати виникнення зобов'язання щодо подання такого звіту.

Проте, дана редакція жодним чином не свідчить про те, що вона має зворотну дію в часі.

Так, зворотна дія нормативно-правового акта у часі - це дія нового нормативно-правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності. Синонімами виступають терміни «зворотна сила», «ретроактивність». Окрім того, на позначення суміжних понять використовуються латинські терміни: закон ex post facto (ретроактивний закон), принцип lex retro non agit.

Закон, що має зворотну силу є законом, який заднім числом змінює юридичні наслідки (чи статус) дій, які були вчинені, або стосунки, які існували перед прийняттям закону.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 р. № 1-рп/99у за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що

вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Конституція України, закріпивши ч. 1 ст. 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього. Відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу. Положення ч.1 ст. 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Враховуючи, що у Законі № 1791-VIII не передбачено прямої вказівки про його зворотну дію, суд дійшов висновку, що він не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, чого не було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що і було зроблено відповідачем.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.