Постанова № 65456494, 16.03.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2017 року № 826/538/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії

Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва про:

- визнання неправомірною бездіяльності Окружного адміністративного суду міста Києва в частині неналежного розгляду звернень ОСОБА_1 від 06.12.2016 та 19.12.2016;

- зобов'язання Окружного адміністративного суду міста Києва належним чином (об'єктивно і всебічно) розглянути звернення ОСОБА_1 від 06.12.2016 та 19.12.2016, надавши повні і обґрунтовані відповіді;

- визнання неправомірною бездіяльності Окружного адміністративного суду міста Києва, що полягає у порушенні встановленого строку направлення особам, які брали участь у справі №826/1154/16, але не були присутніми у судовому засіданні, постанови суду від 15.11.2016.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2017 відкрито провадження у справі №826/538/17 та передано адміністративну справу №826/538/17 на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

02.02.2017 адміністративна справа №826/538/17 надійшла на адресу Київського окружного адміністративного суду та в результаті автоматизованого розподілу справи між суддями Київського окружного адміністративного суду передана на розгляд судді Кушновій А.О.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. прийнято адміністративну справу до провадження судді та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним на думку позивача виконанням окремими працівниками апарату Окружного адміністративного суду міста Києва своїх безпосередніх посадових обов'язків, умисному порушенні ними прав позивача як учасника судового розгляду та сторони виконавчого провадження.

Так, позивач зазначає, що 15 листопада 2016 року Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалено постанову в адміністративній справі №826/1154/16, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірною відмову уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Дельта Банк» вимоги ОСОБА_1 на суму 7087,48 грн. Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича додатково акцептувати (визнати) кредиторські вимоги ОСОБА_1 на суму 7087,48 грн. та внести пропозицію щодо затвердження Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Дельта Банк» в частині акцептування зазначених вимог. Присуджено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 1102,40 грн.

Позивач вказує, що 24 листопада 2016 року в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва отримав належним чином засвідчену копію вказаного судового рішення від 15.11.2016.

28 листопада 2016 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про видачу виконавчих листів у даній справі.

Згідно з інформацією, отриманою від співробітників відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян Окружного адміністративного суду міста Києва станом на 02.12.2016 апеляційна скарга на рішення суду у справі №826/1154/16 до суду не надходила.

02.12.2016 позивач, перебуваючи в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва зателефонував сектору судді Качура І.А. з метою дізнатися про результат розгляду заяви про видачу виконавчих листів, на що помічник судді Качура І.А. повідомила про неможливість виготовлення та видачі вказаних виконавчих листів, оскільки станом на 02.12.2016 судове рішення у справі №826/1154/16 не набрало законної сили. При цьому як зазначає позивач помічник судді Качура І.А. категорично відмовилась повідомити дати та спосіб направлення/вручення копій вказаного судового рішення відповідачу та третій особі.

Оскільки з моменту прийняття судом рішення в адміністративній справі №826/1154/16 станом на 02.12.2016 минуло 16 днів позивач вважає, що не набрання зазначеним судовим рішенням законної сили або несвоєчасне подання апеляційної скарги виникло саме з вини працівників апарату Окружного адміністративного суду міста Києва.

Позивач в позові вказує, що задля отримання необхідних належних доказів бездіяльності працівників апарату Окружного адміністративного суду міста Києва 06.12.2016 під час особистого прийому громадян він звернувся до керівника апарату даного суду із відповідною заявою, в якій просив повідомити:

- коли саме (точна дата) Окружний адміністративний суд міста Києва направив на адресу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб належним чином засвідчені копії постанови суду у справі №826/1154/16, надавши відповідні докази їх направлення;

- на якій підставі заяви та клопотання сторін, подані в рамках КАС України, розглядаються Окружним адміністративним судом міста Києва в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян» (на прикладі заяви позивача від 28.11.2016 про видачу виконавчих листів);

- штатну чисельність суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, а також кількість суддів без повноважень;

- кількість секретарів судових засідань та помічників суддів, повноваження яких закінчилися.

21 грудня 2016 року позивачем отримано лист Окружного адміністративного суду міста Києва №02.2-22/836/16 від 15.12.2016 за підписом керівника апарату суду, однак на думку позивача звернення відповідачем розглянуто належним чином не було і відповіді на всі питання не надані.

Позивач зазначає, що в порушення статті 5 Закону України «Про інформацію», статей 1, 19 Закону України «Про звернення громадян» відповідач відмовився повідомити, коли саме Окружний адміністративний суд міста Києва направив на адресу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб належним чином засвідчені копії постанови суду у справі №826/1154/16 та не надав відповідних доказів їх направлення.

Як стверджує позивач, керівник апарату Окружного адміністративного суду міста Києва відмовився всебічно і об'єктивно розглянути скаргу позивача від 06.12.2016, не відреагував на наведені позивачем факти халатності з боку своїх підлеглих, що на думку позивача свідчить про порушення відповідачем його законного права на об'єктивний, всебічний розгляд його звернень, на надання повної та обґрунтованої відповіді по суті кожного порушеного у цих зверненнях питання.

Також позивач вказує, що ознайомившись 28.12.2016 з матеріалами справи №826/1154/16 в приміщенні Київського апеляційного адміністративного суду, позивач стверджує, що робота керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва є незадовільною, та перешкоджає встановленню фактів неналежного виконання підлеглими своїх посадових обов'язків та порушення ними норм Кодексу адміністративного судочинства України задля надання можливості працівникам уникнути відповідальності за скоєне.

Як зазначає позивач, з матеріалів адміністративної справи №826/1154/16 вбачається, що копії постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2016 були направлені відповідачу та третій особі лише 02.12.2016 на 17-й день після прийняття судом рішення, що є грубим порушенням вимог частини 3 статі 167 КАС України.

Позивач у позовній заяві вказує, що у результаті бездіяльності відповідача апеляційну скаргу на рішення суду було подано представником Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» лише 19.12.2016 на 34-й день після прийняття судом рішення, що істотно відстрочило прийняття остаточного рішення у даній справі та поновлення прав позивача.

Наведені позивачем обставини на його думку свідчать про порушення відповідачем законного права позивача на об'єктивний, всебічний розгляд звернень позивача і надання повної та обґрунтованої відповіді по суті порушених у зверненні питань, на належне реагування на задокументовані факти бездіяльності працівників суду та порушення ними встановлених процесуальним Законом строків.

Відповідач проти адміністративного позову заперечує, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими, а позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню. У письмових запереченнях проти позову вказує, що ОСОБА_1 дійсно звертався до суду із заявою від 06.12.2016 та скаргою від 19.12.2016, які на думку відповідача повно, об'єктивно та в межах повноважень, визначених Законом України «Про судоустрій та статус суддів» розглянуті керівником апарату суду.

Відповідач звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 у справі №826/1154/16 виступає позивачем, тобто є безпосереднім учасником процесуальних відносин, який має права та обов'язки, закріплені Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідач, посилаючись на статтю 12 Закону України «Про звернення громадян», частину 1 статті 12 та частину 3 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України вважає, що інформація по справі №826/1154/16 може бути отримана позивачем, як суб'єктом процесуальних правовідносин, у порядку визначеному КАС України, тому вважає обґрунтованою надану позивачу відповідь листом від 15.12.2016 №02.2-22/836/16.

Також відповідач вважає, що по іншим питанням позивачу надана повна, обґрунтована інформація та відповіді.

Так, зокрема, щодо питання про те, на якій підставі заяви та клопотання сторін, подані в рамках Кодексу адміністративного судочинства України, розглядаються судом в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян» (на прикладі заяви позивача від 28.11.2016 про видачу виконавчих листів) позивачу повідомлено, що таке сприйняття ситуації є виключно суб'єктивною думкою, оскільки відповідно до частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України, за судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Тобто основною умовою і підставою для видачі виконавчого листа, як зазначає відповідач, є набрання рішенням законної сили. Враховуючи, що на момент звернення до суду як суб'єктом процесуальних правовідносин в межах адміністративної справи №826/1154/16 із заявою про видачу виконавчого листа, судове рішення у даній справі не набрало законної сили, тобто відсутні правові підстави для видачі такого виконавчого листа, суддею було прийнято рішення повідомити ОСОБА_1 про зазначені обставини шляхом направлення листа, що не заборонено чинним процесуальним законодавством та жодним чином не вказує на те, що заява ОСОБА_1 розглянута у порядку Закону України «Про звернення громадян».

Щодо надання інформації про штатну чисельність суддів, а також кількості суддів без повноважень повідомлено, що станом на 13.12.2016 штатну чисельність посад суддів становить 51 одиницю, фактично зараховано до штату суду 49 суддів, з яких у 32 суддів закінчився п'ятирічний строк повноважень.

Щодо надання інформації про кількість секретарів судових засідань та помічників суддів, повноваження яких закінчилися, позивачу було роз'яснено, що дане питання поставлено ним некоректно, оскільки, на відміну від суддів, зазначені працівники апарату суду призначаються на посаду та звільняються з посад за рішенням керівника апарату згідно чинного трудового законодавства. При цьому позивачу буда надана інформація про штатну та фактичну чисельність відповідних працівників.

Таким чином на думку відповідача останній вважає, що заява позивача від 06.12.2016 була належним чином розглянута судом та на неї надана повна та обґрунтована відповідь.

Щодо скарги позивача від 19.12.2016, адресованої керівникові апарату суду, відповідач зазначає, що листом від 22.12.2016 №02.2-22/855/16 позивачу надана повна та обґрунтована відповідь на усі питання та вимоги.

Так, позивач у скарзі від 19.12.2016 просив суд:

- ініціювати проведення службового розслідування наведених у скарзі фактів неналежного виконання окремими працівниками апарату суду своїх посадових обов'язків, перешкоджання йому у відновленні своїх прав, за результатами якого притягнути винних до дисциплінарної відповідальності;

- зобов'язати відповідальних працівників апарату суду невідкладно видати позивачу виконавчі листи в адміністративній справі №826/1154/16;

- повідомити точну дату направлення позивачу листа від 01.12.2016 за результатами розгляду заяви від 28.11.2016 про видачу виконавчих листів, надавши відповідні докази.

Зокрема, відповідач у листі від 22.12.2016 №02.2-22/855/16 зазначає, що повноваження щодо видачі виконавчого листа належать виключно судді, у провадженні якого перебуває справа, отже керівник апарату (як і інші працівники апарату суду) не наділений жодними повноваженнями щодо впливу на суддю під час здійснення ним правосуддя. Відповідно, враховуючи зазначене, вказано на відсутність правових підстав для проведення службового розслідування відносно працівників апарату суду. Також повідомлено про дату направлення листа від 01.12.2016 та надано докази його направлення.

Відповідач звертає увагу суду на те, що порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначений Порядком проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 №950, яким закріплений вичерпний перелік підстав для його проведення, зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян; у разі недодержання ними законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства; на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування,з метою зняття безпідставних на її думку звинувачень або підозри; з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України "Про запобігання корупції" в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції за рішенням керівника органу, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення.

Відповідач вважає, що позивач у скарзі від 19.12.2016 не навів обставин, які б могли бути підставою для проведення відносно працівників апарату суду службового розслідування.

Відповідач звертає увагу суду також на те, що права позивача поновлені і ним отримано виконавчі листи у справі №826/1154/16.

У судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача у задоволенні позову просила відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні 10.03.2017 суд за письмовим клопотанням позивача поставив на обговорення сторін питання про можливість продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження. Сторони щодо продовження розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечували.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, звернувся до Окружного адміністративним судом міста Києва із позовом про визнання неправомірною відмови уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Дельта Банк» вимоги ОСОБА_1 на суму 7087,48 грн.; зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича додатково акцептувати (визнати) кредиторські вимоги ОСОБА_1 на суму 7087,48 грн. та внести пропозицію щодо затвердження Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Дельта Банк» в частині акцептування зазначених вимог; присудження з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат в розмірі 1102,40 грн.

15 листопада 2016 року Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалено постанову в адміністративній справі №826/1154/16 (суддя Качур І.А.), якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірною відмову уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Дельта Банк» вимоги ОСОБА_1 на суму 7087,48 грн. Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича додатково акцептувати (визнати) кредиторські вимоги ОСОБА_1 на суму 7087,48 грн. та внести пропозицію щодо затвердження Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Дельта Банк» в частині акцептування зазначених вимог. Присуджено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 1102,40 грн. (а.с.13-16).

Судом встановлено, що 24 листопада 2016 року в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 отримав копію постанови від 15.11.2016 у справі №826/1154/16, що підтверджується розпискою, наявною в матеріалах справи № 826/1154/16 (а.с.17).

28 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про видачу виконавчих листів в адміністративній справі № 826/1154/16, яка зареєстрована за вх.№90582/16 від 28.11.2016 (а.с.84).

На заяву від 28.11.2016 ОСОБА_1 надано відповідь у вигляді листа №826/1154/16/13488/16 від 01.12.2016 за підписом судді Окружного адміністративного суду міста Києва Качура І.А., яким заявника повідомлено, що станом на дату звернення із заявою про видачу виконавчого листа постанова Окружного адміністративного суду міста Києва №826/1154/16 від 15.11.2016 законної сили не набрала. Заявнику повідомлено, що у суду відсутні підстави щодо видачі позивачу виконавчого листа в адміністративній справі №826/1154/16 та роз'яснено, що позивач не позбавлений права на повторне звернення до суду з відповідним клопотанням про видачу виконавчого листа (а.с.24).

Як свідчать матеріали справи лист Окружного адміністративного суду міста №826/1154/16/13488/16 від 01.12.2016 був направлений на адресу позивача 19.12.2016 рекомендованою кореспонденцією та отриманий ОСОБА_1 26 січня 2017 року, що підтверджується копією конверту зі штрих-кодовим ідентифікатором 0315056917900 та роздруківкою сервісу Укрпошти про відстеження пересилання поштових відправлень (а.с.25, 106).

06.12.2016 ОСОБА_1 під час особистого прийому громадян керівником апарату Окружного адміністративного суду міста Києва Миронюком Д.М. звернувся до останнього із заявою від 06.12.2016, адресованою керівникові апарату Окружного адміністративного суду міста Києва, в якій повідомив про відмову секретаря судового засідання та помічника судді Качура І.А. у видачі ОСОБА_1 виконавчих листів у справі №826/1154/16, які посилались на те, що судове рішення у цій справі не набрало законної сили, а від співробітників відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян Окружного адміністративного суду міста Києва позивачу стало відомо, що апеляційна скарга на рішення суду у справі №826/1154/16 станом на 02.12.2016 не надходила.

У зверненні від 06.12.2016 ОСОБА_1 просив повідомити:

- коли саме (точна дата) Окружний адміністративний суд міста Києва направив на адресу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб належним чином засвідчені копії постанови суду у справі №826/1154/16, надавши відповідні докази їх направлення;

- на якій підставі заяви та клопотання сторін, подані в рамках КАС України, розглядаються Окружним адміністративним судом міста Києва в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян» (на прикладі заяви позивача від 28.11.2016 про видачу виконавчих листів);

- штатну чисельність суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, а також кількість суддів без повноважень;

- кількість секретарів судових засідань та помічників суддів, повноваження яких закінчилися (а.с.26).

21 грудня 2016 року позивачем отримано лист Окружного адміністративного суду міста Києва №02.2-22/836/16 від 15.12.2016 за підписом керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва Миронюка Д.М., в якому позивачу щодо надання інформації про дату направлення на адресу відповідачів у справі №826/1154/16, а саме Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирову В.В. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб належним чином засвідчених копій постанови суду у справі №826/1154/16, з наданням доказів їх направлення повідомлено, що оскільки позивач виступає стороною-позивачем у справі №826/1154/16, тобто є учасником процесуальних правовідносин, отримати вказану запитувану інформацію позивач може шляхом реалізації передбаченого статтею 49 КАС України права на ознайомлення з матеріалами справи (у тому числі зняття копій з матеріалів справи).

Щодо питання про те, на якій підставі заяви та клопотання сторін, подані в рамках Кодексу адміністративного судочинства України, розглядаються окружним адміністративним судом міста Києва в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян» (на прикладі заяви позивача від 28.11.2016 про видачу виконавчих листів) позивачу наголошено, що таке сприйняття ситуації є виключно суб'єктивною думкою, зважаючи на частину 1 статті 258 КАС України, відповідно до якої за судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Таким чином як вказано у відповіді на звернення основною умовою і підставою для видачі виконавчого листа є набрання рішенням законної сили. Враховуючи, що на момент звернення до суду як суб'єктом процесуальних правовідносин в межах адміністративної справи №826/1154/16 із заявою про видачу виконавчого листа, судове рішення у зазначеній справі не набрало законної сили, тобто були відсутні правові підстави для видачі такого виконавчого листа, суддею було прийнято рішення повідомити ОСОБА_1 про зазначені обставини шляхом направлення листа, що не заборонено чинним процесуальним законодавством та жодним чином не вказує на те, що заява ОСОБА_1 розглянута у порядку Закону України «Про звернення громадян».

Щодо надання ОСОБА_1 інформації про штатну чисельність суддів, а також кількості суддів без повноважень повідомлено, що станом на 13.12.2016 штатну чисельність посад суддів становить 51 одиниця, фактично зараховано до штату суду 49 суддів, з яких у 32 суддів закінчився п'ятирічний строк повноважень.

Щодо надання інформації про кількість секретарів судових засідань та помічників суддів, повноваження яких закінчилися, звернуто увагу позивача на те, що дане питання поставлено некоректно, оскільки, на відміну від суддів, зазначені працівники апарату суду призначаються на посаду та звільняються з посад за рішенням керівника апарату згідно чинного трудового законодавства. При цьому позивачу буда надана інформація про штатну чисельність секретарів судового засідання станом на 13.12.2016 у кількості 50 одиниць, з яких зайнято - 35 та штатну чисельність помічників суддів у кількості 50 одиниць, з яких зайнято - 24 (а.с.27).

Судом встановлено, що 19.12.2016 Окружним адміністративним судом міста Києва зареєстровано скаргу ОСОБА_1, адресовану керівникові апарату Окружного адміністративного суду міста Києва, в якій заявником повідомлено про відмову 02.12.2016 секретаря судового засідання та помічника судді Качура І.А. у видачі ОСОБА_1 виконавчих листів у справі №826/1154/16, які своєю чергою посилались на те, що судове рішення у цій справі не набрало законної сили, а також вказано, що 14.12.2016 позивач повторно звернувся з даного питання до помічника судді Качура І.А., яка відмовилась надати інформацію про те, чи набрало рішення суду законної сили та повторно відмовила у видачі виконавчих листів.

Позивач, наголошуючи на тому, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2016 сторонами не оскаржувалась і набрала законної сили, зазначає в скарзі, що відмова працівників апарату суду у видачі позивачу як стягувачу виконавчих листів є незаконною, тому просить:

- ініціювати проведення службового розслідування наведених у скарзі фактів неналежного виконання окремими працівниками апарату Окружного адміністративного суду міста Києва своїх посадових обов'язків, перешкоджання позивачу у відновленні своїх прав, за результатами якого притягнути винних до дисциплінарної відповідальності;

- зобов'язати відповідальних працівників апарату Окружного адміністративного суду міста Києва невідкладно видати позивачу виконавчі листи в адміністративній справі №826/1154/16;

- повідомити точну дату направлення позивачу листа від 01.12.2016 за результатами розгляду заяви від 28.11.2016 про видачу виконавчих листів, надавши відповідні докази (а.с.62-64).

На вказану скаргу позивача від 19.12.2016 заявнику надано відповідь листом Окружного адміністративного суду міста Києва №02.2-22/855/16 від 22.12.2016 за підписом керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва Миронюка Д.М., в якому позивачу повідомлено, що повноваження щодо видачі виконавчого листа належать виключно судді, у провадженні якого перебуває справа, отже керівник апарату не наділений жодними повноваженнями щодо впливу на суддю під час здійснення ним правосуддя. Відповідно, враховуючи зазначене, вказано на відсутність правових підстав для проведення службового розслідування відносно працівників апарату суду. Також повідомлено, що лист суду від 01.12.2016 направлений позивачу 19.12.2016 та надано докази його направлення (а.с.65).

Не погодившись із отриманими відповідями на звернення від 06.12.2016 та скаргу від 19.12.2016 позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання неправомірною бездіяльності Окружного адміністративного суду міста Києва в частині неналежного розгляду звернень ОСОБА_1 від 06.12.2016 та 19.12.2016; зобов'язання Окружного адміністративного суду міста Києва належним чином (об'єктивно і всебічно) розглянути звернення ОСОБА_1 від 06.12.2016 та 19.12.2016, надавши повні і обґрунтовані відповіді; визнання неправомірною бездіяльності Окружного адміністративного суду міста Києва, що полягає у порушенні встановленого строку направлення особам, які брали участь у справі №826/1154/16, але не були присутніми у судовому засіданні, постанови суду від 15.11.2016.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог суд зазначає таке.

Відповідно до роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 6 "Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів", у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 КАС України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

У пункті 22 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 20.05.2013 № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" вказано, що дії суду (судді), вчинені при виконанні ним своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом, процесуальній формі адміністративних, цивільних, кримінальних та інших справ), є не управлінськими, а процесуальними, і оскаржуються у порядку, визначеному процесуальними законами. У порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності.

При цьому суд зазначає, що на законодавчому рівні відсутнє визначення поняття «управлінська діяльність суду», тому розмежовуючи правовідносини, які виникли у зв'язку з процесуальною діяльністю суду щодо здійснення правосуддя та управлінською діяльністю суду, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 124 Конституції України, прийнятої на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Під правосуддям слід розуміти самостійний вид державної діяльності, яку здійснюють органи судової влади - суди - шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом, процесуальній формі цивільних, кримінальних, адміністративних та інших справ.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, який на час виникнення спірних правовідносин набрав чинності.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.

В той же час управлінські процеси, які відбуваються в суді, та відносяться до сфери управлінської діяльності суду, означають цілеспрямовану практичну діяльність осіб, які займають адміністративні посади в певному суді, що передбачає керування конкретним, окремим елементом судової системи (судом), і полягає в технологічному процесі підготовки, прийняття і виконання управлінських рішень, спрямованих на забезпечення належного функціонування суду з метою забезпечення ефективного здійснення правосуддя.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР (зі змінами та доповненнями станом на дату виникнення спірних правовідносин), яка визначає сферу застосування цього Закону, дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України", законами України "Про засади запобігання і протидії корупції", "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 1 статті 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату.

Відповідно до частини 3 статті 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування Єдиної судової інформаційної (автоматизованої) системи, інформує збори суддів про свою діяльність. Збори суддів можуть висловити недовіру керівнику апарату суду, що має наслідком звільнення його з посади.

З метою вдосконалення діловодства в адміністративних судах наказом Державної судової адміністрації України від 17.12.2013 №174 затверджено Інструкцію з діловодства в адміністративних судах (далі - Інструкція №174).

Відповідно до пп.1.1.1 п.1.1 Інструкції №174 остання встановлює правила ведення діловодства у Вищому адміністративному суді України, апеляційних та окружних адміністративних судах і регламентує порядок роботи з документами з моменту надходження чи створення в суді до знищення в установленому порядку або передачі до державної архівної установи чи архіву суду.

Викладені в Інструкції правила і рекомендації щодо порядку здійснення діловодних процесів в адміністративному суді розроблені відповідно до положень Конституції України, законів України, інших нормативно-правових актів, що встановлюють порядок організації та діяльності органів судової влади, а також з урахуванням основних положень державної системи діловодства, державних стандартів України (пп.1.1.2 п.1.1 Інструкції №174).

Положення Інструкції передбачають автоматизовану (електронну) технологію обробки, обліку та контролю документів (справ і матеріалів) за допомогою автоматизованої системи документообігу суду та ведення діловодства у паперовій формі (пп.1.1.3 п.1.1 Інструкції №174).

Положення Інструкції поширюються на всю службову документацію, що не містить конфіденційної (таємної) інформації, у тому числі створювану за допомогою персональних комп'ютерів. Комп'ютерні (автоматизовані) технології оброблення документальної інформації повинні відповідати вимогам законів України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", "Про захист персональних даних", державних стандартів, Положення про автоматизовану систему документообігу суду та цієї Інструкції (пп.1.1.4 п.1.1 Інструкції №174).

Відповідно до пп.1.3.1 п.1.3 Інструкції №174 загальне керівництво службою діловодства (канцелярією) та контроль за станом діловодства в суді здійснює керівник апарату суду.

Відповідно до пп.1.3.2 п.1.3 Інструкції №174 організація діловодства, методичне керівництво та контроль за додержанням встановлених правил роботи з документами в підрозділах апарату суду покладається на керівників цих підрозділів.

Документи, які надійшли до суду, розподіляються службою діловодства (канцелярією) на позовні заяви, подання, апеляційні та касаційні скарги, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України, заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, справи, додаткові документи, урядові документи, скарги, заяви, пропозиції, звернення громадян тощо (пп.2.1.14 п.2.1 Інструкції №174).

Відповідно до пп.2.1.15 п.2.1 Інструкції №174 реєстрація документів здійснюється в автоматизованій системі документообігу суду.

Відповідно до пп.6.1.20 п.6.1 Інструкції №174 процесуальні документи надсилаються учасникам судового процесу відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Положення щодо розгляду звернень громадян визначені у п. 7 Інструкції №174.

Так, згідно п.7.1 Інструкції №174 робота з письмовими пропозиціями, заявами та скаргами фізичних або юридичних осіб (далі - звернення), що не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, ведеться у суді відповідно до Закону України "Про звернення громадян", а також у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 348 "Про затвердження Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації".

Відповідно до п.7.8 Інструкції №174 звернення вважаються опрацьованими, якщо порушені в них питання розглянуті по суті, вжито необхідних заходів, надано відповідь заявнику в письмовій (електронній) формі, а також якщо порушені питання зняті з розгляду заявником, про що є його письмове (електронне) повідомлення.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог щодо неналежного розгляду звернення позивача від 06 грудня 2016 року суд зазначає таке.

Зі змісту та суті звернення позивача від 06.12.2016 та скарги позивача від 19.12.2016 на адресу керівника Окружного адміністративного суду міста Києва та наданих позивачу відповідей слідує, що вказані звернення та скарга розглянуті керівником апарату Окружного адміністративного суду міста Києва в порядку, передбаченому Законом України "Про звернення громадян", а також у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 348 "Про затвердження Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації".

Отже, позовні вимоги позивача, пов'язані із розглядом звернення позивача від 06.12.2016 та скарги позивача від 19.12.2016, зокрема, про визнання неправомірною бездіяльності Окружного адміністративного суду міста Києва в частині неналежного розгляду звернень ОСОБА_1 від 06.12.2016 та 19.12.2016 та про зобов'язання Окружного адміністративного суду міста Києва належним чином (об'єктивно і всебічно) розглянути звернення ОСОБА_1 від 06.12.2016 та 19.12.2016, надавши повні і обґрунтовані відповіді - належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки оскарження бездіяльності суду та зобов'язання вчинити певні дії в даному випадку належить до сфери управлінської діяльності суду.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права регламентовано Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон №393).

Преамбулою Закону №393 передбачено, що цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Відповідно до статті 1 Закону №393 громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно зі статтею 3 Закону №393 під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності (абз.3 ст. 3 Закону №393). Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб (абз.4 ст. 3 Закону №393).

Частиною 1 статті 5 Закону № 393 передбачено, що звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Згідно частини 1 статті 14 Закону № 393 органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

За змістом частини 1 статті 15 Закону № 393 органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Згідно статті 19 цього Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень, зокрема, зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Відповідно до статті 20 Закону № 393 звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що заяви (клопотання) і скарги громадян, розглядаються і вирішуються по суті у місячний термін з наданням заявнику письмової відповіді про результати розгляду звернення, окрім тих, які не потребують додаткового вивчення, для яких законом встановлений строк розгляду - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Так, у зверненні від 06.12.2016 ОСОБА_1 просив повідомити коли саме (точна дата) Окружний адміністративний суд міста Києва направив на адресу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб належним чином засвідчені копії постанови суду у справі №826/1154/16, надавши відповідні докази їх направлення.

У відповідь на вказане питання позивачем 21 грудня 2016 року отримано лист Окружного адміністративного суду міста Києва №02.2-22/836/16 від 15.12.2016 за підписом керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва Миронюка Д.М., в якому позивачу повідомлено, що оскільки позивач виступає стороною-позивачем у справі №826/1154/16, тобто є учасником процесуальних правовідносин, отримати вказану запитувану інформацію позивач може шляхом реалізації передбаченого статтею 49 КАС України права на ознайомлення з матеріалами справи (у тому числі зняття копій з матеріалів справи).

Відповідно до частини 3 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають право:

1) знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів;

2) знайомитися з матеріалами справи;

3) заявляти клопотання і відводи;

4) давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення;

5) подавати докази, брати участь у дослідженні доказів;

6) висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам;

7) подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

8) знайомитися з технічним записом, журналом судового засідання, протоколом про вчинення окремої процесуальної дії і подавати письмові зауваження до них;

9) робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень;

10) оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів;

11) користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Питання щодо видачі або направлення судового рішення особам, які беруть участь у справі врегульовані у статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до ч.3 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох днів з дня його ухвалення чи складення у повному обсязі або у разі їх звернення вручаються під розписку безпосередньо в суді.

Порядок видачі адміністративних справ для ознайомлення та копій процесуальних документів врегульований пунктом 6.8 Інструкції №174.

Відповідно до пп.6.8.7 п.6.8 Інструкції №174 копії судових рішень видаються особам, які відповідно до законодавства мають право на їх одержання, або надсилаються судом відповідно до вимог процесуального законодавства.

Відповідно до пп.6.4.5 п.6.4 Інструкції №174 на зворотному боці надісланих документів, які залишилися у справі, обов'язково зазначається дата їх надіслання та ставиться у правому нижньому куті підпис особи, яка їх надіслала.

Оглянувши в судовому засіданні 10 березня 2017 року матеріали адміністративної справи №826/1154/16, судом встановлено, що 24 листопада 2016 року ОСОБА_1, позивач у справі №826/1154/16, отримав копію постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2016 у справі №826/1154/16, що підтверджується розпискою, наявною в матеріалах справи № 826/1154/16 (а.с.17).

Також в матеріалах адміністративної справи №826/1154/16 на зворотному боці постанови №826/1154/16 проставлений штамп Окружного адміністративного суду міста Києва, в якому міститься відмітка про надіслання постанови 02.12.2016 та проставлений у нижньому куті підпис особи, яка надіслала судове рішення.

Отже, будучи позивачем у справі №826/1154/16, яка перебувала в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва та ознайомившись з матеріалами справи, позивач мав можливість отримати інформацію про точну дату направлення відповідачу та третій особі копії судового рішення у справі №826/1154/16.

Дослідивши в судовому засіданні питання про те, чи відповідає дійсності інформація про надіслання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2016 у справі №826/1154/16 відповідачу та третій особі саме 02.12.2016, відповідачем надані суду копії чеків про відправлення рекомендованих поштових відправлень від 02.12.2016 зі штрих-кодовими ідентифікаторами 0312713556647 та 0312713556639, які долучені до матеріалів справи (а.с.98).

Проте, судом встановлено, що позивач звертався до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявами про ознайомлення з матеріалами справи від 12.02.2016, яку зареєстровано судом 12.02.2016 та ознайомлено позивача з матеріалами справи 11.03.2016, тобто ще до ухвалення судового рішення у справі №826/1154/16 та від 26.12.2016, яку зареєстровано судом 26.12.2016 та ознайомлено позивача з матеріалами справи 28.12.2016, тобто вже під час знаходження справи №826/1154/16 в Київському апеляційному адміністративному суді (32, 99, 100, 103).

Отже, суд зауважує, що позивач не скористався своїм законним правом на ознайомлення з матеріалами справи, про що йому було правомірно роз'яснено у листі Окружного адміністративного суду міста Києва №02.2-22/836/16 від 15.12.2016 за підписом керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва Миронюка Д.М.

Суд, з'ясувавши обставини справи, прийшов до висновку про те, що розгляд звернення позивача від 06.12.2016 щодо повідомлення позивачу коли саме (точна дата) Окружний адміністративний суд міста Києва направив на адресу відповідача та третьої особи належним чином засвідчені копії постанови суду у справі №826/1154/16, здійснено керівником апарату Окружного адміністративного суду міста Києва об'єктивно і вчасно.

Також у зверненні від 06.12.2016 ОСОБА_1 просив повідомити на якій підставі заяви та клопотання сторін, подані в рамках КАС України, розглядаються Окружним адміністративним судом міста Києва в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян» (на прикладі заяви позивача від 28.11.2016 про видачу виконавчих листів).

Щодо вказаного питання у листі Окружного адміністративного суду міста Києва №02.2-22/836/16 від 15.12.2016 за підписом керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва Миронюка Д.М. зазначено про те, що таке сприйняття ситуації є виключно суб'єктивною думкою позивача, зважаючи на частину 1 статті 258 КАС України, відповідно до якої за судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Таким чином як вказано у листі-відповіді на звернення позивача основною умовою і підставою для видачі виконавчого листа є набрання рішенням законної сили. Враховуючи, що на момент звернення до суду як суб'єктом процесуальних правовідносин в межах адміністративної справи №826/1154/16 із заявою про видачу виконавчого листа, судове рішення у зазначеній справі не набрало законної сили, тобто були відсутні правові підстави для видачі такого виконавчого листа, суддею було прийнято рішення повідомити ОСОБА_1 про зазначені обставини шляхом направлення листа, що не заборонено чинним процесуальним законодавством та жодним чином не вказує на те, що заява ОСОБА_1 розглянута у порядку Закону України «Про звернення громадян».

Отже вказане питання позивача було безпосередньо пов'язано із розглядом раніше поданої позивачем заяви до Окружного адміністративного суду міста Києва про видачу виконавчих листів в адміністративній справі № 826/1154/16, яка зареєстрована Окружним адміністративним судом міста Києва за вх.№90582/16 від 28.11.2016 (а.с.84).

Як вже встановлено судом у відповідь на заяву від 28.11.2016 ОСОБА_1 направлено лист №826/1154/16/13488/16 від 01.12.2016 за підписом судді Окружного адміністративного суду міста Києва Качура І.А., яким заявника повідомлено, що станом на дату звернення із заявою про видачу виконавчого листа постанова Окружного адміністративного суду міста Києва №826/1154/16 від 15.11.2016 законної сили не набрала. Заявнику повідомлено, що у суду відсутні підстави щодо видачі позивачу виконавчого листа в адміністративній справі №826/1154/16 та роз'яснено, що позивач не позбавлений права на повторне звернення до суду з відповідним клопотанням про видачу виконавчого листа (а.с.24).

Розглядаючи питання щодо правомірності наданої відповіді суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 258 КАС України за судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно та яке підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.

Відповідно до частини 2 статті 258 КАС України виконавчий лист видається судом першої інстанції. Якщо за результатами перегляду справи суд апеляційної чи касаційної інстанції залишить прийняте по суті позовних вимог рішення без змін, ухвалить нове судове рішення по суті позовних вимог чи змінить судове рішення, то виконавчий лист видається судом апеляційної чи касаційної інстанції, за умови, що заява особи про видачу виконавчого листа надійшла до моменту повернення адміністративної справи до суду першої інстанції.

Порядок набрання судовим рішенням законної сили передбачений статтею 254 КАС України, відповідно до частини 1 якої постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Відповідно до частини 3 статті 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі (частина 5 статті 254 КАС України).

Під час судового розгляду справи встановлено, що представником Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. подано апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2016 у справі №826/1154/16, за якою Київським апеляційним адміністративним судом ухвалою від 28 грудня 2016 року відкрито апеляційне провадження (а.с.45-46).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017, проголошеною у відкритому судовому засіданні, апеляційну скаргу представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. - Литвинова С.І. залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2016 у справі №826/1154/16 - без змін.

Таким чином, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2016 у справі №826/1154/16 набрала законної сили з моменту проголошення Київським апеляційним адміністративним судом ухвали від 26.01.2017.

Відповідно до пп.6.2.1 п.6.2 Інструкції №174 для виконання судового рішення в адміністративній справі, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, особі, на користь якої воно ухвалено, за її письмовою заявою видається один виконавчий лист.

Виконавчий лист видається за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, або їхніх представників після набрання судовим рішенням законної сили, а у справах, за якими рішення підлягає негайному виконанню, - у день ухвалення судового рішення (пп.6.2.2 п.6.2 Інструкції №174).

Отже, позивачу на його звернення від 06.12.2016 була надана законна та обґрунтована листом Окружного адміністративного суду міста Києва №02.2-22/836/16 від 15.12.2016 за підписом керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва Миронюка Д.М. про те, що основною умовою і підставою для видачі виконавчого листа є набрання рішенням законної сили. Відтак висновок, викладений у листі Окружного адміністративного суду міста Києва №02.2-22/836/16 від 15.12.2016 про те, що на момент звернення до суду як суб'єктом процесуальних правовідносин в межах адміністративної справи №826/1154/16 із заявою про видачу виконавчого листа (28.11.2016), судове рішення у зазначеній справі не набрало законної сили, а тому були відсутні правові підстави для видачі такого виконавчого листа. Щодо форми наданої суддею відповіді на заяву позивача про видачу виконавчого листа у вигляді листа від 01.12.2016 №№826/1154/16/13488/16, то як цілком правомірно зазначено у відповіді суду - направлення листа в даному випадку не заборонено чинним процесуальним законодавством та жодним чином не вказує на те, що заява ОСОБА_1 розглянута у порядку Закону України «Про звернення громадян».

Отже, суд, перевіривши обставини справи, прийшов до висновку про те, що звернення позивача від 06.12.2016 щодо повідомлення позивачу на якій підставі заяви та клопотання сторін, подані в рамках КАС України, розглядаються Окружним адміністративним судом міста Києва в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян» (на прикладі заяви позивача від 28.11.2016 про видачу виконавчих листів) розглянуто керівником апарату Окружного адміністративного суду міста Києва об'єктивно і вчасно.

Також у зверненні від 06.12.2016 ОСОБА_1 просив керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва надати інформацію про штатну чисельність суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, а також кількість суддів без повноважень та кількість секретарів судових засідань та помічників суддів, повноваження яких закінчилися.

На вказані питання у листі Окружного адміністративного суду міста Києва №02.2-22/836/16 від 15.12.2016 за підписом керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва Миронюка Д.М. зазначено про те, що станом на 13.12.2016 штатну чисельність посад суддів становить 51 одиниця, фактично зараховано до штату суду 49 суддів, з яких у 32 суддів закінчився п'ятирічний строк повноважень. Щодо надання інформації про кількість секретарів судових засідань та помічників суддів, повноваження яких закінчилися, звернуто увагу позивача на те, що дане питання поставлено некоректно, оскільки, на відміну від суддів, зазначені працівники апарату суду призначаються на посаду та звільняються з посад за рішенням керівника апарату згідно чинного трудового законодавства. При цьому позивачу буда надана інформація про штатну чисельність секретарів судового засідання станом на 13.12.2016 у кількості 50 одиниць, з яких зайнято - 35 та штатну чисельність помічників суддів у кількості 50 одиниць, з яких зайнято - 24.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач не конкретизує, що саме свідчить про порушення відповідачем законного права позивача на об'єктивний, всебічний розгляд його звернення в частині відповіді на питання про штатну чисельність суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, а також кількість суддів без повноважень та кількість секретарів судових засідань та помічників суддів, повноваження яких закінчилися.

На думку суду позивачу в цій частині звернення надано вичерпну та обґрунтовану відповідь по суті порушеного питання.

Таким чином, підсумовуючи досліджені судом обставини справи щодо наданої позивачу відповіді на його звернення від 06.12.2016, суд прийшов до висновку про те, що матеріалами справи спростовуються твердження позивача про порушення відповідачем його права на одержання запитуваної інформації, а тому правові підстави для задоволення позову в частині визнання неправомірною бездіяльності Окружного адміністративного суду міста Києва щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 06.12.2016 та про зобов'язання Окружного адміністративного суду міста Києва належним чином (об'єктивно і всебічно) розглянути звернення ОСОБА_1 від 06.12.2016, надавши повну і обґрунтовану відповідь - відсутні.

Щодо позовних вимог про визнання неправомірною бездіяльності Окружного адміністративного суду міста Києва щодо неналежного розгляду скарги ОСОБА_1 від 19.12.2016 та про зобов'язання Окружного адміністративного суду міста Києва належним чином (об'єктивно і всебічно) розглянути скаргу ОСОБА_1 від 19.12.2016, надавши повну і обґрунтовану відповідь суд зазначає таке.

Як вже встановлено судом 19.12.2016 Окружним адміністративним судом міста Києва зареєстровано скаргу ОСОБА_1, адресовану керівникові апарату Окружного адміністративного суду міста Києва, в якій заявником повідомлено про відмову 02.12.2016 секретаря судового засідання та помічника судді Качура І.А. у видачі ОСОБА_1 виконавчих листів у справі №826/1154/16, які своєю чергою посилались на те, що судове рішення у цій справі не набрало законної сили, а також вказано, що 14.12.2016 позивач повторно звернувся з даного питання до помічника судді Качура І.А., яка відмовилась надати інформацію про те, чи набрало рішення суду законної сили та повторно відмовила у видачі виконавчих листів.

Позивач, наголошуючи на тому, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2016 сторонами не оскаржувалась і набрала законної сили, зазначає в скарзі, що відмова працівників апарату суду у видачі позивачу як стягувачу виконавчих листів є незаконною, тому просить:

- ініціювати проведення службового розслідування наведених у скарзі фактів неналежного виконання окремими працівниками апарату Окружного адміністративного суду міста Києва своїх посадових обов'язків, перешкоджання позивачу у відновленні своїх прав, за результатами якого притягнути винних до дисциплінарної відповідальності;

- зобов'язати відповідальних працівників апарату Окружного адміністративного суду міста Києва невідкладно видати позивачу виконавчі листи в адміністративній справі №826/1154/16;

- повідомити точну дату направлення позивачу листа від 01.12.2016 за результатами розгляду заяви від 28.11.2016 про видачу виконавчих листів, надавши відповідні докази (а.с.62-64).

Щодо відповіді на скаргу в частині прохання позивача ініціювати проведення службового розслідування наведених у скарзі фактів неналежного виконання окремими працівниками апарату Окружного адміністративного суду міста Києва своїх посадових обов'язків, перешкоджання позивачу у відновленні своїх прав, за результатами якого притягнути винних до дисциплінарної відповідальності та зобов'язання відповідальних працівників апарату Окружного адміністративного суду міста Києва невідкладно видати позивачу виконавчі листи в адміністративній справі №826/1154/16 у листі Окружного адміністративного суду міста Києва №02.2-22/855/16 від 22.12.2016 за підписом керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва Миронюка Д.М. наголошено, що повноваження щодо видачі виконавчого листа належать виключно судді, у провадженні якого перебуває справа, отже керівник апарату не наділений жодними повноваженнями щодо впливу на суддю під час здійснення ним правосуддя. Відповідно, враховуючи зазначене, вказано на відсутність правових підстав для проведення службового розслідування відносно працівників апарату суду.

Як вже зазначалось судом вище постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2016 у справі №826/1154/16 набрала законної сили з моменту проголошення Київським апеляційним адміністративним судом ухвали від 26.01.2017.

Отже, на момент подачі позивачем скарги від 19.12.2016 до Окружного адміністративного суду міста Києва, а саме 19.12.2016 постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2016 у справі №826/1154/16 не набрала законної сили, відтак у суду не було правових підстав для видачі позивачу виконавчих листів в адміністративній справі №826/1154/16, що своєю чергою свідчить про відсутність підстав ініціювати проведення службового розслідування наведених у скарзі фактів неналежного виконання окремими працівниками апарату Окружного адміністративного суду міста Києва своїх посадових обов'язків, перешкоджання позивачу у відновленні своїх прав.

Щодо порушеного у скарзі позивача від 19.12.2016 питання про повідомлення точної дати направлення позивачу листа від 01.12.2016 за результатами розгляду заяви від 28.11.2016 про видачу виконавчих листів, суд зазначає, що керівником апарату суду правильно повідомлено, що лист суду від 01.12.2016 направлений позивачу 19.12.2016 та надано докази його направлення, а отже на вказане питання надано обґрунтовану та повну відповідь.

При цьому суд звертає увагу на те, що позовні заява не конкретизує підстав порушення відповідачем законного права позивача на об'єктивний та всебічний розгляд скарги позивача від 19.12.2016 та не містить доводів про те, в чому саме полягає неповнота та необґрунтованість відповіді на скаргу позивача від 19.12.2016.

Отже суд погоджується із доводами відповідача про те, що щодо скарги позивача від 19.12.2016, адресованої керівникові апарату суду, відповідач листом від 22.12.2016 №02.2-22/855/16 надав позивачу повну та обґрунтовану відповідь на усі питання та вимоги, а тому підстав для задоволення позовних вимог в цій частині не вбачає.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо надання позивачу відповідей на його звернення та скаргу, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, суд зазначає, що положення частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не звільняють й позивача від обов'язку доводити суду ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Позивач належних і допустимих доказів, які б спростували доводи відповідача про повний та всебічний розгляд звернення позивача від 06.12.2016 та скарги позивача від 19.12.2016, суду не надав.

Враховуючи встановлені обставини, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Як встановлено судом, відповідачем не понесено судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, тому підстави для вирішення питання про стягнення судових витрат з позивача відсутні.

Керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог про визнання неправомірною бездіяльності Окружного адміністративного суду міста Києва в частині неналежного розгляду звернень ОСОБА_1 від 06.12.2016 та 19.12.2016 та зобов'язання Окружного адміністративного суду міста Києва належним чином (об'єктивно і всебічно) розглянути звернення ОСОБА_1 від 06.12.2016 та 19.12.2016, надавши повні і обґрунтовані відповіді - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.