Постанова № 65441735, 21.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2017 р. Справа № 766/15426/16-а

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Дорошинська В.Е.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Шеметенко Л.П.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні на Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 25 січня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 25 січня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні щодо відмови ОСОБА_4 у зарахуванні періоду роботи дефектоскопістом- рентгеногамаграфування з 01.10.1992р. по 02.01.1995р. до пільгового стажу за Списком № 1. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні зарахувати ОСОБА_4 період роботи дефектоскопістом- рентгеногамаграфування з 01.10.1992р. по 02.01.1995р. до пільгового стажу за Списком №1. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Херсоні здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_4 із зарахуванням періоду роботи дефектоскопістом- рентгеногамаграфування з 01.10.1992р. по 02.01.1995р. до пільгового стажу за Списком №1 з часу призначення пенсії.

Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 25 січня 2017 року по справі № 766/15426/16-а та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до записів трудової книжки позивача та довідки, останній працював на посаді дефектоскопіста-рентгеногамаграфування з 10.03.1978р. по 13.02.1986р. (7 років 9 місяців 11 днів) та з 01.10.1992р. по 02.01.1995р. (2 роки 3 місяця 1 день).

У відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення» Позивачу було призначено пільгову пенсію за Списком №1 на підставі ст.100, де до стажу роботи за Списком №1 (7 років 9 місяців 11 днів) зараховано період роботи на виборній посаді (5 років). Період робот з 01.10.1992р. по 02.01.1995р. (2 роки 3 місяця 1 день) за Списком №1 до пільгового стажу включений не був. Пропрацювавши майже 8 років дефектоскопістом- рентгеногамаграфування (1978-1986р.р.), 13.02.1986р. Позивач був обраний головою профспілкового комітету СРЗ ім.Куйбишева та перейшов на профспілкову роботу. У зв'язку із прийняттям у 1992р. нового пенсійного законодавства, на підставі рішення профспілкового комітету, він з 01.10.1992р., повернувся на посаду дефектоскопіста, аби допрацювати ще 2,5 роки пільгового стажу, щоб в підсумку пільговий стаж дорівнював 10 рокам. Одночасно, в вільний від основної роботи час, за погодженням профспілкового комітету, він виконував обов'язки голови профспілкового комітету заводу за сумісництвом. ОСОБА_4 відпрацював необхідні 2р. 3 місяці і лише після цього перейшов на іншу роботу (з 02.01.1995р.). Означений факт підтверджується відповідними записами у трудовій книжці, Актами за 1992-1995р.р., а також довідками з підприємства і іншими матеріалами, за цей час.

Під час перерахунку його пенсії у 2015р. робітниками пенсійного фонду були зроблені помилки, які вони виправили через 7 місяців. Саме при наданні нових перерахунків пенсії, вже у 2016р., позивач дізнався, що весь цей час до коефіцієнту стажу не зараховуються 2 р.3 місяця пільгового стажу, набутого ним з 01.10.1992р по 02.01.1995р.

02 вересня 2016 року позивач надіслав заяву до Управління пенсійного фонду України в м.Херсоні, в якій просив зарахувати період роботи дефектоскопістом-рентгеногамаграфування з 01.10.1992р. по 02.01.1995р. до пільгового стажу за списком №1 та здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_4 із зарахуванням періоду роботи дефектоскопистом-рентгеногамаграфування з 01.10.1992р. по 02.01.1995р. до пільгового стажу за Списком №1.

29.09.2016 року листом Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні Позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії.

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 25 січня 2017 року зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Херсоні здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_4 із зарахуванням періоду роботи дефектоскопістом- рентгеногамаграфування з 01.10.1992р. по 02.01.1995р. до пільгового стажу за Списком №1 з часу призначення пенсії. Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 "Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці", яка набрала чинності 21 серпня 1992 року, встановлено, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за Списками № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Згідно з пунктами 1-4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок № 442), атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджуваними Мінпраці і МОЗ.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 442 атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Згідно з пунктами 8-9 Порядку № 442 відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з МОЗ. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Із системного аналізу норм Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Порядку № 442 колегія суддів дійшла висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації робочого місця за умовами праці, карти умов праці, наказу по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, трудової книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13.

Оскільки позивачем не було надано документів, які підтверджують проведення атестації робочого місця в „Херсонському судноремонтному заводі ім. Куйбишева" з 01.10.1992 року по 02.01.1995 року, то не зарахування УПФ в місті Херсоні цього періоду роботи до стажу роботи ОСОБА_4 на посаді, передбаченої Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, відповідає вимогам закону.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними матеріалами справи та задоволенню не підлягають.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні, - задовольнити.

Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 25 січня 2017 року по справі № 766/15426/16-а, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог ОСОБА_4, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя Л.П. Шеметенко