Постанова № 65439736, 13.03.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2017 р. Справа № 816/1906/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бенедик А.П. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2016р. по справі № 816/1906/16

за позовом ОСОБА_1

до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області , Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Філонюк О.П.

про визнання незаконною та скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

21 жовтня 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Філонюк О.П. (далі - відповідача-1), Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (далі - відповідач-2), в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову відповідача-1 від 27.09.2016 ВП № 50293722 про арешт коштів боржника.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2016 року позов задоволено.

Відповідач-2, не погодившись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на невірне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2014 року по справі № 816/4334/14 за позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - ОСОБА_1 щодо стягнення податкового боргу задоволено, стягнуто з розрахункових рахунків у банках фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податковий борг внаслідок нарахування штрафної санції за порушення норм регулювання обігу готівки в розмірі 35 000,00 грн.

Головним державним виконавцем Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ, 25.03.2015 отримано заяву ДПІ у м. Полтаві про прийняття до примусового виконання виконавчого документа та оригінал виконавчого листа по справі № 816/4334/14. За результатами розгляду державним виконавцем винесено постанову від 30.03.2015 про відкриття виконавчого провадження ВП № 47010256, надано строк до 06.04.2015 для самостійного виконання рішення.

Також державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів від 30.03.2015, якою накладено арешт на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, в тому числі на розрахункові, поточні, вкладні/депозитні, карткові, особові рахунки, які відкриті в банку: філія Полтавське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 331467; Полтавське ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Полтава, МФО 331401; ПАТ «Полтава-банк», МФО 331489; ПАТ «КБ «Надра», МФО 380764; ПОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Полтава, МФО 331605; АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805; Філія «Полтавське РУ «АТ «Банк «Фінанси та Кредит» м. Полтава, МФО 331832 та належать боржнику у межах суми 35 000,00 грн.

У зв'язку з відсутністю на арештованих рахунках боржника коштів за повідомленнями банків, 04.12.2015 головним державним виконавцем Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. При цьому роз'яснено право повторного пред'явлення виконавчого документа для виконання у строк до 04.12.2016.

26.02.2016 року головним державним виконавцем Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ, за заявою ДПІ у м. Полтаві від 24.02.2016, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50293722 з виконання виконавчого листа № 816/4334/14, виданого 02.03.2015 Полтавським окружним адміністративним судом.

27.09.2016 року через несплату боргу головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області винесено постанову про накладення арешту на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, в т.ч. на розрахункові, поточні, вкладні/депозитні, карткові, особові рахунки, які відкриті в банку: філія Полтавське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 331467; Полтавське ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Полтава, МФО 331401; ПАТ «Полтава-банк», МФО 331489; ПОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Полтава, МФО 331605; ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, крім рахунків для соціальних виплат, заробітної плати та пенсії та належать боржнику в межах суми 38 550,00 грн (а.с. 49).

22.11.2016 року державним виконавцем, у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках боржника, винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, постанова про накладення арешту на кошти боржника може бути винесена лише в рамках діючого виконавчого провадження, тобто, поза межами дії виконавчого провадження будь-які постанови державного виконавця, спрямовані на виконання цього виконавчого провадження не можуть створювати будь-яких правових наслідків у регулюванні правовідносин відносно хоча б однієї із сторін.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент виникнення вказаних правовідносин), державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено,

своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктами 1, 6 частини третьої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Як вбачається із викладених вище обставин, майно, на час прийняття оскаржуваної постанови, у позивача було відсутнє (а.с. 50-55).

За таких підстав, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова є обґрунтованою та законною.

Щодо посилань позивача про неналежне повідомлення про винесену постанову від 27.09.2016 року, колегія суддів зазначає наступне .

Частиною 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до

відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого

провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Матеріали справи свідчать, що державним виконавцем було дотримано норми закону, та направлено постанову про арешт коштів боржника простою кореспонденцією.

Крім того, колегія суддів вважає, що зазначена обставина не може слугувати підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, зокрема, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

Як вбачається з матеріалів справи 22.11.2016 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Зробивши висновок про правомірність постанови, суд першої інстанції посилався на вимоги ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Колегія суддів, погоджується з позицією відповідача-2, що вказана стаття передбачає наслідок зняття арешту з майна та коштів лише у випадку закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого документу до суду.

Тоді як, державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа саме стягувачу, а не до суду, що є зовсім іншим процесуальним документом, що не може скасовувати заходи примусового виконання рішення, а саме зняття арешту на кошти.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегія суддів вважає, що дії відповідача відповідають зазначеним вище критеріям, тому не підлягають визнанню протиправними, а позові вимоги - задоволенню.

Виходячи із викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а саме ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», тому судове рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

В силу приписів ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2016р. по справі № 816/1906/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Філонюк О.П. про визнання незаконною та скасування постанови - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бенедик А.П. Мельнікова Л.В.

Повний текст постанови виготовлений 20.03.2017 р.