Ухвала суду № 65439241, 14.03.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 березня 2017 рокусправа № 808/2629/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Прокопчук Т.С. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року по справі № 808/2629/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 06 вересня 2016 року звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 березня 2016 №0000291401 та податкове повідомлення-рішення від 17 березня 2016 року №0000301401.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 17.03.2016 року №0000291401 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 10909грн. 70коп., визнав протиправним і скасував у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 17.03.2016 року №0000301401 про застосування штрафних санкцій у розмірі 10000грн. В задоволенні решти позову - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що абз. 14 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачена санкція у вигляді штрафу - 100 % вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000грн., отже застосовані відповідачем штрафні санкції при винесенні податкового повідомлення-рішення №0000291401 від 17.03.2016 року є правомірні. Крім того, порушення позивачем постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №426 мінімальних цін на алкогольні напої, скоєні 13.07.2015 року і 03.09.2015 року, тобто в період дії зазначеної постанови.

У поданих до суду письмових запереченнях позивач просив залишити оскаржене рішення суду без змін, як законне та обґрунтоване, зазначивши, що представниками позивача під час проведення перевірки не були витребувані та досліджені додаткові документи, які б могли підтвердити максимальну роздрібну ціну на відповідний тютюновий виріб, з метою застосування абз. 14 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Застосування санкції за продаж алкогольного напою за ціною нижчою, ніж визначено в постанові КМУ №957 від 30.10.2008 року, також є протиправним у зв'язку із дією постанови у спірний період.

У судовому засіданні представник відповідача Школота Ю.В. підтримав викладені в апеляційній скарзі доводи та просив скасувати постанову суду першої інстанції як ухвалену з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Позивач, належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, не прибув, про причини неприбуття не повідомили.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі досліджених письмових доказів, 19 лютого 2016 року представниками відповідача, у присутності продавця ОСОБА_3, проведено фактичну перевірку господарської одиниці - торгівельного павільйону №48, розташованого за адресою: м.Бердянськ, вул.Морозова, 19-б, що належить ФОП ОСОБА_1, за результатами якої складений акт. На підставі вищезазначеного акту перевірки, 17 березня 2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000291401, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 20909грн. 70коп. на підставі підпункту 54.3.3 підпункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України, абзацу 14 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР та податкове повідомлення-рішення №0000301401, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 10000грн. на підставі підпункту 54.3.3 підпункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України, абзацу 13 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення №0000301401 та протиправне застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 10909грн. 70коп., визначених у податковому повідомленні-рішенні №0000291401.

Колегія суду погоджується з такими висновками суду та вважає за необхідне зазначити наступне.

Актом перевірки від 19.02.2016 року встановлений факт продажу пачки цигарок «Rotmans» (demi blu) за ціною 10грн., яка перевищує максимальну роздрібну ціну, а саме: ціна, яка вказана на пачці проданих цигарок складає 9,50грн. З урахуванням суми акцизного збору у розмірі 5%, то максимальна її ціна не повинна перевищувати 9,98грн., що є порушенням статті 11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Також встановлено реалізацію алкогольних напоїв за цінами нижче мінімальних, а саме: відповідно до контрольної стрічки з РРО №0822005039 від 03.09.2015 року було реалізовано горілку «Хортиця» (пляшка 0,375) по ціні 36,25грн. (фіскальний чек №9904); РРО №08220050 від 13.07.2015 року реалізації горілки «Українка» (0,7л.) за ціною 55,9грн. (фіскальний чек №9252), горілка «Перепелка» (0,7л.) - 56грн. (фіскальний чек №9259), горілка «Медофф» (0,5л.) - 35грн. (фіскальний чек №9260), з урахуванням того, що відповідно до постанови КМУ №957 від 30.10.2008 року, зі змінами внесеними постановою КМУ №426 від 17.06.2015 року, мінімальна ціна на вказаний товар у даний час складає: горілка «Хортиця» - 41,18коп.; «Українка» - та «Перепелка» не менш ніж 69,86грн., «Медофф» - 49,90грн., що є порушенням постанови Кабінету Міністрів України №957 від 30.10.2008 року «Про встановлення розміру мінімальних оптово-роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробника», зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України №426 від 17.06.2015 року.

В обґрунтування застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 20909,70грн., відповідач вказує на завищення позивачем ціни на одну пачку цигарок на 2 копійки (10-9,98=0,2) та застосування штрафних санкцій у розмірі 10000грн. за продаж алкогольний напоїв у розмірі нижчому ніж це передбачено постановою Кабінету Міністрів України №957 від 30.10.2008 року «Про встановлення розміру мінімальних оптово-роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробника», зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України №426 від 17.06.2015 року.

Відповідно до підпункту 191.1.16 пункту 191.1 статті 19 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 року (далі - Закон України №481/95-ВР).

Статтею 1 Закону України №481/95-ВР передбачено, що мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Згідно абз.13 частини 2 статті 17 Закону України №481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Частиною 4 статті 17 Закону України №481/95-ВР визначено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до статті 18 Закону України № 481/95-ВР, Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Постановою Кабінету Міністрів України №957 від 30.10.2008 року «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (далі - постанова №957) встановлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв. Додатком до цієї постанови визначено, що з 01.09.2015 року мінімальна роздрібна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту для горілки та лікеро-горілчаних виробів повинна складати - 274,5грн. При цьому, зазначена мінімальна роздрібна ціна застосовується згідно з додатком до постанови №957 у редакції, викладеній з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957» від 17.06.2015 року №426, яка набрала чинності - з 11.07.2015 року (через 10 днів з дня її опублікування в офіційному виданні - газета «Урядовий кур'єр» №116 від 01.07.2015 року).

Зазначена сума - 274,5грн. стала основою для розрахунку вартості мінімальної роздрібної ціни на алкогольні напої, реалізовані в торговельному павільйоні позивача.

Натомість, фактичною перевіркою встановлено реалізацію горілки: «Хортиця» (пляшка 0,375) по ціні 36,25грн.; «Українка» (0,7л.) за ціною 55,9грн.; «Перепелка» (0,7л.) - 56грн.; «Медофф» (0,5л.) - 39грн., що підтверджується фіскальними чеками. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що позивач реалізував вказаний товар за ціною, нижчою за встановлену мінімальну роздрібну ціну на цей товар.

Однак, суд першої інстанції правильно не погодився з такими доводами контролюючого органу, з огляду на наступне.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.12.2015 року по справі №826/17459/15 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Люботинський завод «Продтовари» задоволено повністю. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957». Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 року постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.12.2015 року по справі №826/17459/15 залишено без змін. Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 18.02.2016 року та від 01.03.2016 року виконання постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.12.2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 року по справі №826/17459/15 зупинялося до розгляду справи судом касаційної інстанції. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.06.2016 року постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.12.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 року по справі №826/17459/15 залишено без змін.

Згідно частин 3, 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Отже постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.12.2015 року у справі 826/17459/15 набрала законної сили 11.02.2016.

Тож, застосуванню підлягає Постанова Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року №957 в редакції, що діяла до 11.07.2015 року, згідно якої мінімальна роздрібна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту, що застосовується з 1 серпня 2014 року до горілки та лікеро-горілчаних виробів становить 199,5 грн.

Таким чином, мінімальна ціна пляшки горілки об'ємом 1 літр зі вмістом спирту етилового 40% становить 79,8грн (199,5 грн. х 40%).

Колегія суддів частково погоджується з доводами апеляційної скарги, що на момент проведення перевірки постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №426 була чинною, оскільки визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Проте, притягуючи позивача до відповідальності, відповідачем не враховано наступне.

Згідно із статтею 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 суд зазначає, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права.

Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.

Відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу.

Отже, станом на день прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 17.03.2016 року №0000301401 був відсутній склад правопорушення, вчиненого позивачем, оскільки постанова суду про визнання нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №426 набрала законної сили 11.02.2016 року, а тому, враховуючи положення статті 58 Конституції України, відповідачем безпідставно притягнуто позивача до відповідальності.

Щодо застосування податковим повідомленням-рішення від 17.03.2016 року № НОМЕР_1 штрафних санкцій у розмірі 10909,70грн., колегія суддів зазначає наступне:

Скасовуючи штрафні санкції у розмірі 10909,70грн. застосовані податковим повідомленням-рішенням від 17.03.2016 року №0000291401 за порушення приписів статті 11-1 Закону України № 481/95-ВР, а саме за продаж позивачем пачки цигарок на 0,2 копійки більше від максимально визначеної законодавством ціни, виходив з принципу співрозмірності вчиненого правопорушення розміру відповідальності.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

Так, відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Абзацем 14 частини 2 статті 17 вказаного Закону передбачено застосування до суб'єктів господарювання фінансових санкцій у розмірі 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень, у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів.

Зафіксований в акті перевірки факт продажу цигарок «Rothmans» за ціною 10грн., тобто вищою від ціни, встановленої виробником і зазначеної на пачці - 9,50грн. та % відсотків акцизного збору, тобто ціна за пачку даних цигарок не повинна перевищувати - 9,98грн., не заперечувався позивачем під час розгляду справи та підтверджений належними доказами, що є в матеріалах справи.

Розрахунок санкцій за вказане порушення здійснено податковим органом з урахуванням вартості наявних у суб'єкта господарювання на час перевірки тютюнових виробів та їх розмір склав 20909,70грн.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність контролюючим органом факту продажу позивачем пачки цигарок за ціною, яка перевищує можливу максимальну роздрібну ціну, а отже позивач повинен нести відповідальність у розмірі не меншому ніж встановлено законом, тобто 10000грн.

Згідно частиною 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10 000 гривень.

Підставою для визначення позивачу штрафних санкцій у розмірі 20909,70грн. стали відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів.

Разом з тим, факт порушення приписів статті 11-1 Закону № 481/95-ВР було виявлено лише щодо реалізації однієї пачки цигарок «Rothmans» (demi blu).

З урахуванням визначеного у статті мінімального розміру санкцій, то у будь-якому разі позивач має нести відповідальність у розмірі не меншому ніж встановлено законом, тобто 10000грн.

Отже, колегія суддів вважає, що покладення на позивача відповідальності у розмірі вартості всіх тютюнових виробів, які обліковувались у нього на час перевірки, порушує принцип справедливості та співрозмірності правопорушення розміру відповідальності, у зв'язку з чим висновки суду першої інстанції про скасування в частині суми штрафних санкцій, а саме розмірі 10909,70грн. є правомірним.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року по справі № 808/2629/16 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: С.В. Чабаненко