Постанова № 6542539, 09.11.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2009                                                                                           № 14/475

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Іваненко Я.Л.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача: Акаловська Т. П.–представник за довіреністю,

                    Гаврильчук І. Б. – представник за довіреністю,

від відповідача 1: представник не з’явився,

від відповідача 2: Горєв В. О. – представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ресурси"

на рішення Господарського суду м.Києва від 09.10.2009

у справі № 14/475 (суддя

за позовом                               ВАТ "Банк Столиця"

до                                                   ТОВ "Альтернатива груп"

                                                  Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ресурси"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 18183502,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 14/475 від 09.10.2009 року було задоволено заяву Відкритого акціонерного товариства «Банк Столиця» про вжиття заходів до забезпечення позову частково, вжито заходів до забезпечення позову: накладено арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Альтернатива груп» (04116, м. Київ, вул. В. Василевської, буд. 18, код СДРПОУ 35033328) та знаходяться на п/р № 260053019466/980 в Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (Закрите акціонерне товариство), п/р № 260084186 в АКБ «Легбанк», МФО 300056, п/р № 26008300014201 в ВАТ «Банк Столиця», МФО 380623, та грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси» (01126, м. Київ, вул. Ежена Потьє, буд. 14-А, код СДРПОУ 33696020) та знаходяться на п/р 26007005000822 у ВАТ «РОДОВІДБАНК», МФО 321712, п/р 260084322 в АКБ «Легбанк», МФО 300056, п/р 26001301271604 в Філії «Відділення ПІБ в м. Українка Київської області», МФО 321262, п/р 2600300680292 в АКБ «Правекс-Банк», м. Київ, МФО 321983, п/р 26003300012297 у ВАТ «Банк Столиця», МФО 380623, в межах ціни позову -18183502 (вісімнадцять мільйонів сто вісімдесят три тисячі п'ятсот дві) грн. 12 коп.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Відповідач 2 подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 09.10.2009р. у справі № 14/475 та направити справу до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду була прийнята з порушенням норм процесуального права, а саме: ст.ст. 66 та 87 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України).

Позивач в судовому засіданні не погодився з доводами та вимогами Відповідача2, викладеними ним в апеляційній скарзі і просить залишити цю скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.

В судове засідання Відповідач 1, незважаючи на те, що про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, в судове засідання, так і не з”явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки, у зв”язку з чим апеляційна інстанція вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі вказаного представника.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача 2, Київський апеляційний господарський суд встановив.

Відкрите акціонерне товариство «Банк Столиця» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива груп» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси» про стягнення 18183502,12 грн. з розрахункових рахунків Відповідачів, а також шляхом звернення на заставлене майно.

Водночас, Позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунках відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива груп» в розмірі 18183502,12 грн. накладення арешту на майно відповідача 2 - Товариства обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси», а саме: мазут М-100 в кількості 16097,30 тон, а також заборонити відповідачу 2 вчиняти дії з відчуження вищевказаного майна.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.10.2009р. у справі № 14/475 заяву Позивача було задоволено частково, а саме: накладено арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Альтернатива груп» та знаходяться на п/р № 260053019466/980 в Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку та грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси» в межах ціни позову -18183502 грн. 12 коп.

Задовольняючи частково вказану заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що невжиття заходів до забезпечення позову, в даному випадку, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у справі і, з урахуванням складу учасників судового процесу та заявлених вимог, задовольнив подане клопотання.

З таким висновком місцевого господарського суду колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується в повній мірі, враховуючи наступне.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Стаття 67 ГПК України встановлює, що заходами забезпечення позову є, зокрема, заборона відповідачеві вчиняти певні дії.

Наведені норми Закону надають право суду вжити заходи щодо забезпечення позову на будь-якій стадії провадження у справі лише за відсутності гарантій з боку відповідача забезпечити виконання рішення суду, яке може бути не на його користь. Для вжиття заходів із забезпечення позову заявнику достатньо надати суду обґрунтоване припущення, що майно, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, при цьому законодавство не вимагає від заявника надання достовірних доказів такого зменшення майна.

Звертаючись до місцевого господарського суду із клопотанням про забезпечення позову, Позивач посилалася на певні факти, які на його думку свідчили про існування небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам, а також про можливість утруднення або унеможливлення в подальшому виконання рішення суду у цій справі.

Судова колегія констатує, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно, яке є на момент пред”явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з”ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (абзац 1 п. 4 Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”).

Як видно з матеріалів справи, предметом позову по даній справі є, зокрема, стягнення заборгованості по відсотках за кредитним договором.

Зокрема, Позивач в позовній заяві посилається на порушення Відповідачем 1 умов договору № 24/07-К від 26.12.2007 р. про надання кредиту, а також порушення відповідачем 2 умов договору застави товарів в обороті № 24/07 - К - 4Z від 25.1 1.2008 p., укладеного на виконання умов договору № 24/07-К від 26.12.2007 про надання кредиту.

Обґрунтовуючи подане клопотання про забезпечення позову Позивач стверджує, що в зв'язку з небажанням та систематичною несплатою заборгованості, відповідач 1 та відповідач 2 відмовились від виконання умов Договору № 24/07-К від 26.12.2007 р. про надання кредиту та Договору застави товарів в обороті № 24/07-K-4Z від 25.11.2008 р. Крім того, Позивач зазначає, що Відповідачі можуть витратити усі кошти та відчужити майно, які їм належить.

При розгляді апеляційної скарги Відповідач – 2 підтвердив, що заставлене майно (товар в обороті) за рахунок якого можливо б було погасити борг, відсутнє. Єдиним джерелом погашення боргу можуть бути кошти на рахунках Відповідачів.

Пунктом 3 Роз'яснення Вищого Господарського суду України від 23.08.1994 р. №02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» зазначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, що має місце в даному випадку.

Таким чином, судова колегія констатує, що вжиті судом першої інстанції (саме оскаржуваною ухвалою) заходи забезпечення позову, а саме: шляхом накладення арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Альтернатива груп» та грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси», в межах ціни позову -18183502 грн. 12 коп., є повністю обґрунтованим, відповідають природі позову та знаходиться у безпосередньому зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

З огляду на наведене, беручи до уваги те, що Позивачем вказується на фактичне порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, судова колегія дійшла до висновку про можливість існування небезпеки в заподіянні шкоди правам, свободам та інтересам Відкритого акціонерного товариства «Банк Столиця» до ухвалення рішення в даній справі.

Отже, висновок суду першої інстанції, про те, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі є обгрунтованим.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія констатує, що судом першої інстанції було обґрунтовану винесено ухвалу про часткове задоволення заяви зазначеного Позивача про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов”язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Проте, в даному випадку, всупереч вимог вказаної норми закону, Відповідачем 2 не було надано суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду м. Києва від 09.10.2009р, яка була прийнята по даній справі, у зв”язку з повним з”ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та відповідністю висновків, викладених в ухвалі суду дійсним обставинам справи, а також у зв”язку з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, є законною і обґрунтованою.

          У зв”язку з цим, оскаржувана ухвала суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси»– без задоволення.

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2009 у справі № 14/475 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси»- без задоволення.

2. Матеріали справи № 14/475 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді