Постанова № 6542512, 21.10.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2009                                                                                           № 54/204

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Новікова М.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Брагар А.А,, дов. № 01-04 від 01.04.2009р.

від відповідача:           Бахмацький К.А., дов. № 19-АВ від 19.03.2009р.

Кручан В.В. - директор

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Музичний центр"

на рішення Господарського суду м.Києва від 08.07.2009

у справі № 54/204 (суддя

за позовом                               ТОВ "Геміні"

до                                                   ТОВ "Музичний центр"

про                                                   стягнення 284263,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 54/204 від 08.07.2009р. позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Музичний центр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геміні" 254 997 гривень 50 коп. боргу, 733 (сімсот тридцять три) гривні 43 коп. інфляційних втрат, 902 (дев'ятсот дві) гривні 26 коп, процентів річних, 2 566 (дві тисячі п'ятсот шістдесят шість) гривень 33 коп. державного мита, 282 (двісті вісімдесят дві) гривні 12 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 7 312 (сім тисяч триста дванадцять) гривень 69 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “Музичний центр” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва у справі № 54/204 від 08.07.2009р. повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Геміні” надало відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначає, що дане рішення є законним та обґрунтованим, тому просить апеляційну залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва у справі № 54/204 від 08.07.2009р. без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Судом встановлено, що 01.01.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Геміні" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Музичний центр" було укладено договір, відповідно до умов якого позивач, як постачальник, постачає та передає у власність відповідачеві диски для лазерних систем зчитування, аудіо - або відеокасети із записом аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних з оригінальною поліграфією та наклеєними іменними контрольними марками України (надалі товар), відповідач, як покупець, приймає та оплачує товар відповідно до товаротранспортної документації, що є невід'ємною частиною договору, на умовах даного договору (пункт 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору товар постачається на умовах DDР на склад відповідача відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" в редакції 2000 року.

Датою поставки згідно з п 2.2. договору вважається дата приймання товару по видатково-прибутковим накладним. Право власності на товар переходить до відповідача з моменту, коли товар поставлено відповідачу у пункті поставки, та сторони підписали документацію, що засвідчує, що товари були отримані відповідачем за видатково-прибутковими накладними (п. 2.4. договору).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки. Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За видатковими накладними №15/01, № 16/01 від 22.01.2009 р., № 26/01 від 29.01.2009 р., № 18/02 від 12.02.2009 р., № 35/02 від 27.02.2009 р., № 01/03 від 02.03.2009 р., № 03/03 від 05.03.2009 р., № 19/03 від 12.03.2009 р., № 17/03 від 17.03.2009 р., № 31/03 від 19.03.2009 р., № 34/03 від 20.03.2009 р., № 49/03 від 27.03.2009 р., № 02/04 від 03.04.2009 р., № 19/04 від 10.04.2009 р., № 32/04 від 24.04.2009 р. позивач передав відповідачеві товар, визначений договором, на загальну суму 339 259,50 грн.

Відповідно до п 2. Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16 травня 1996 р., сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Як вбачається з матеріалів справи, товар за вказаними накладними було отримано у повному обсязі уповноваженими особами відповідача за довіреностями серії ЯГІД № 582846 від 16.01.2009 р., ЯПД № 582861 від 28.01.2009 р., ЯГІД № 582873 від 12.02.2009 р., ЯПД № 582885 від 23.02.2009 р.. ЯПД № 582897 від 05.03.2009 р. ЯПД № 582906 від 10.03.2009 р.. ЯПД № 582907 від 10.03.2009 р.. ЯПД № 582915 від 18.03.2009 р.. ЯГІД № 582917 від 18.03.2009 р., ЯПД № 582918 від 18.03.2009 р., ЯГІД № 582927 від 01.04.2009 р., ЯГІД № 582937 від 06.04.2009 р.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що розрахунок за поставлений товар провадиться з відстрочкою у 45 календарних днів з моменту отримання відповідачем партії товару.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач частково оплачував поставлений товар.

Згідно з актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.05.2009 р., підписаним обома сторонами і скріпленим відбитками печаток позивача та відповідача, заборгованість відповідача складала 312 627,50 коп. Після підписання вказаного акту 13.05.2009 р. та 22.05.2009 р. відповідачем було сплачено 30 000,00 грн., а 03.06.2009 р., 09.06.2009 р. та 19.06.2009 р. ще 18 000,00, всього після підписання акту відповідачем було сплачено 48 000,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.

Крім того, на момент пред'явлення позову до суду 01.06.2009 р. строк оплати товару, поставленого за накладною № 32/04 від 24.04.2009 р. на суму 9 630,00 грн., ще не настав.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 254 997,50 грн. (312 627.50 - 30 000,00 18 000,00 - 9 630,00 = 254 997,50).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача в частині стягнення 733,43 грн. інфляційних втрат та 902,26 грн. процентів річних.

В матеріалах справи містяться розрахунки інфляційних втрат та процентів річних, перевіривши надані документи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про їх обгрунтованість, а тому позовні вимоги в цій частині про стягнення інфляційних втрат та процентів річних підлягають задоволенню.

Як передбачено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач всупереч вказаним вимогам не надав доказів повної оплати поставленого товару та не навів підстав для звільнення від обов'язку його оплатити.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 256 633,19 грн.

Також, позивач також просить стягнути з відповідача 8 100,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. На підтвердження понесених витрат позивачем надані копії договору № 20/05-2009 від 20.05.2009 р. про надання юридичних послуг, укладеного позивачем із Адвокатською агенцією "ЮКом", рахунку № 403 від 21.05.2009 р., платіжного доручення № 585 від 22.05.2009 р., виписки з банківського рахунку Адвокатської агенції "ЮКом" від 22.05.2009 р. про зарахування 8 100,00 грн., свідоцтва № 2276/10 від 29.05.2003 р. на право зайняття адвокатською діяльністю Перемежко О.А., довіреності № 01-04д від 01.04.2009 р.

Розглянувши надані позивачем документи, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про відшкодування витрат на оплачу послуг адвоката.

Згідно ч. 4 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право змінити рішення.

Як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.05.2009 р., підписаним обома сторонами і скріпленим відбитками печаток позивача та відповідача, заборгованість відповідача складала 312 627,50 коп. Після підписання вказаного акту 13.05.2009 р. та 22.05.2009 р. відповідачем було сплачено 30 000,00 грн., а 03.06.2009 р., 09.06.2009 р. та 19.06.2009 р. ще 18 000,00 грн. Всього після підписання акту відповідачем було сплачено 48 000,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.

Крім того, на момент пред'явлення позову до суду 01.06.2009 р. строк оплати товару, поставленого за накладною № 32/04 від 24.04.2009 р. на суму 9 630,00 грн., ще не настав.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 254 997,50 грн. (312 627,50 - 30 000,00 - 18 000,00 - 9 630,00 = 254 997,50).

Позивачем заявлені позовні вимоги на суму 282 627,50 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 03.06.2009р., 09.06.2009р. та 19.06.2009р. було сплачено борг у сумі 18 000,00 грн., після подання позову до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 801 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що в частині погашення боргу в сумі 18 000,00 грн. слід припинити провадження у справі.

Крім того, на момент подачі позову до суду 01.06.2009 р. строк оплати товару, поставленого за накладною № 32/04 від 24.04.2009 р. на суму 9 630,00 грн., ще не настав, отже в цій частині позову слід відмовити.

Виходячи з наведеного, колегія Київського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Музичний центр” не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2009р. у справі № 54/204 підлягає зміні, в частині стягнення погашення боргу в сумі 18000,00 грн. слід припинити провадження у справі, в частині стягнення суми 9 630,00 грн. в позові відмовити.

Керуючись ст. ст. 101 – 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Музичний центр” залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва у справі № 54/204 від 08.07.2009р. змінити, виклавши резолютивну частину в такій редакції:

“Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Музичний центр” ( 04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоменка, 3, кв. 61-62, код ЄДРПОУ 32531882, п/р 26001300111871 у 1-й КФ АТ “ВіЕйБі Банк”, МФО 321637) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Геміні” (03040, м. Київ, вул. Кустанайська, 1, код ЄДРПОУ 31862302, р/р 26005030178691 в РВКФ АКБ “Укрсоцбанк”, м. Київ, МФО 322012) 254 997 гривень 50 коп. боргу, 733 (сімсот тридцять три) гривні 43 коп. інфляційних втрат, 902 (дев'ятсот дві) гривні 26 коп., процентів річних, 2 566 (дві тисячі п'ятсот шістдесят шість) гривень 33 коп. державного мита, 282 (двісті вісімдесят дві) гривні 12 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 7 312 (сім тисяч триста дванадцять) гривень 69 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

В частині погашення боргу в сумі 18000,00 грн. припинити провадження у справі.

В іншій частині в позові відмовити.

Видачу наказів доручити Господарському суду місті Києва.

Матеріали справи № 54/204 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом одного місяця у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя                                                                      

Судді