Постанова № 6542448, 22.10.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2009                                                                                           № 8/75

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача: Федяйнова О.М. - юрист

від відповідача: Кулєба Л.В. - юрист

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк"

на рішення Господарського суду м.Києва від 25.06.2009

у справі № 8/75 (суддя

за позовом                               Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк"

до                                                   Приватне підприємство "Союз-Лідер"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 8070006,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 25.06.2009 року у справі № 8/75 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою просить рішення скасувати та повністю задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне з»ясування обставин справи.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що чинним законодавством передбачено можливість здійснення розрахунків і іноземній валюті при одержанні комерційного чи банківського кредиту в іноземній валюті і його погашення, а не обов»язок позивача вимагати виконання грошового зобов»язання за договором в іноземній валюті.

Позивач вважає, що суд припустився помилки прийшовши до висновку, що стягнення заборгованості по кредиту та процентів в гривнях, тобто в валюті, яка не передбачена договором, не ґрунтуються на умовах договору, а тому є безпідставними та не підлягають задоволенню. Апелянт вважає, що зазначене рішення суду обмежує використання гривні на території України, оскільки відповідно до ст. 99 Конституції України, ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов»язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія встановила наступне.

28.03.2006р. між сторонами по справі укладено кредитний договір про надання відновлювальної кредитної лінії №935/1-055, за умовами якого позивач ( кредитор за умовами договору) зобов'язався надати відповідачу (позивальник за умовами договору) грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Відповідно до п. 1.2. договору кредит надається позивальнику на наступні цілі: поповнення обігових коштів, в тому числі для оплати орендних платежів.

Сторони погодили, що надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами (траншами) зі сплатою 12 процентів річних та комісій, в розмірі та в порядку визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку 1 до цього Договору, що є невід'ємною складовою частиною цього Договору, із щорічним переглядом умов кредитування на наступний календарний рік в межах максимального ліміту заборгованості до 900000 дол. США з наступним графіком змін максимально ліміту заборгованості:

з 28.03.2006 р. максимальний ліміт заборгованості становить 900000 дол. США;

з 27.02.2009р. максимальний ліміт заборгованості становить 450000 дол. США;

кінцевий термін повернення заборгованості за кредитом до 27.03.2009р. із щорічним переглядом умов кредитування на наступний календарний рік на умовах визначених цим Договором (п. 1.1.1. - 1.1.1.2. договору ).

Згідно п.2.1. договору видача траншів кредиту на цілі, визначені п.1.2. цього договору проводиться шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника з позичкового рахунку № 206_ в ЧОФ АКБ "УКРСОЦБАНК" в межах максимального ліміту заборгованості, що діє на дату оплати.

В межах дії кредитної лінії позивачем двома траншами перераховані з позичкового на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 900000 дол. США, що підтверджується копіями Розпорядження від 28.03.2006р. та меморіальним ордером № 11 від 28.03.06р. (а.с. 27). Таким чином позивач виконав свої зобов»язання за укладеним кредитним договором повністю.

Відповідно до п.3.3.4 договору відповідач зобов'язався протягом дії цього договору проводити через свої поточні рахунки, відкриті у позивача в середньому за місяць не менше 50 (п'ятдесят) процентів від загальної суми надходжень на всі поточні рахунки відповідача, відкриті у позивача та в інших банках, починаючи з третього повного календарного місяця дії цього договору.

Договором встановлено, що у разі порушення відповідачем умов п.п.3.3.4 договору нарахування процентів за користування кредитом або його частиною в наступному місяці здійснюється в розмірі процентної ставки, встановленої п.1.1. цього договору, збільшеної на один пункт (п.2.16 договору).

Відповідач зобов»язався надавати позивачу щомісячно не пізніше сьомого числа місяця, наступного за звітним, належним чином засвідчені довідки про рух коштів по поточних рахунках, відкритих в інших банках.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи довідок інших банків, а саме: ЗАТ «Полікомбанк», АКБ «Форум», АКІБ «УкрСиббанк», ВАТ «Раффайзен Банк «Аваль», ЗАТ «Альфа-Банк, ВАТ «Держаний експортно-імпортний банк України» відповідач проводив через свої поточні рахунки, відкриті у позивача, в середньому за липень 2008р. менше 50% від загальної суми надходжень на всі поточні рахунки відповідача, відкриті у позивача та в інших банках.

Позивач у зв»язку з порушенням відповідачем п.3.3.4. договору, керуючись п.п.2.16. кредитного договору від 01.08.2008р., збільшив відсоткову ставку на 1%.

Відповідно до п.3.3.5. кредитного Договору відповідач зобов»язаний сплачувати позивачу відсотки та комісії у розмірі передбаченому п. 1.1.1 договору, а також згідно п.3.3.7 кредитного договору повернути позивачу у повному обсязі транші кредиту в строки, визначені п. 1.1.1. договору. Кредит має бути повністю повернутий не пізніше останнього дня строку дії ліміту кредитування.

Згідно п. 2.5. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Пунктом 2.6. договору сторони визначили, що сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, на рахунок № 20681935132400 в ЧОФ АКБ "Укрсоцбанк".

Згідно із п.4.4. кредитного договору у разі невиконання позичальником зобов'язань, визначених п.п.3.3.2.-3.3.18. цього договору, протягом більше п'ятнадцяти днів, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився, та відповідно позичальник зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, комісії та нараховані штрафні санкції. Після повного погашення заборгованості позичальника за цим договором дія договору припиняється.           Як вбачається з матеріалів справи, відповідач всупереч умов укладеного договору, зобов'язання по сплаті процентів не виконує з грудня 2008 року. Таким чином, відповідно до п..4.4. договору відповідач зобов»язаний з 22.01.09р. погасити кредит у повному обсязі в розмірі 900 000 доларів США 00 центів, еквівалент 6 930 000грн.(п.4.4.договору), однак в порушення умов договору свої зобов»язання не виконав, кредит не погасив. Виходячи з порядку нарахування процентів, встановленого п.2.4. договору, відповідач не сплатив проценти, які нараховані з 28.11.08р. по 30.03.09р., що в валюті кредиту складає 39 975 доларів США, еквівалент 307 807 грн. 50 коп. Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати і грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до приписів ч.2 ст. 524 ЦК України сторони можуть визначати грошовий еквівалент зобов»язання в іноземній валюті.

Якщо у зобов»язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, яка підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідно до валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч.2 ст. 533 ЦК України).

Чинне законодавство визначає, що грошове зобов»язання має бути виконане в національній валюті України - гривні. Це правило кореспондує положення ст. 99 Конституції України, відповідно до якої грошовою одиницею України є гривня, а також ст. З Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», якою встановлено, що гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів. Платіжні документи для здійснення платежів на території України також мають бути визначені в гривнях.

Разом з тим, положення цивільного законодавства дозволяє сторонам зобов»язання виражати грошовий еквівалент зобов»язання в іноземній валюті.

В разі вираження зобов»язання в іноземній валюті, його виконання все одно має бути проведено в гривнях. Сума, що підлягає сплаті в гривнях визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. Офіційним курсом валюти вважає курс валюти, офіційно встановлений Національним банком України як уповноваженим органом держави.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості та штрафних санкцій у національній валюті України –гривнях є обґрунтованими та такими, що не суперечать чинному законодавсту.

Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 900 000 доларів США 00 центів, еквівалент 6 930 000грн. та заборгованості по відсоткам, яка в валюті кредиту складає 39 975 доларів США, еквівалент 307 807 грн. 50 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту у розмірі 55 200 доларів США, еквівалент 425 040грн., яка нарахована за період з 06.01.09р. по 07.04.09р., а також пеню за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 677 доларів США 73 цента, еквівалент 5 218грн. 53 коп., яка нахована за період з 06.01.09р. по 07.04.09р.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 230 ГК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин, яким є відповідач, зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2. договору сторони встановили, що у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, строків повернення кредиту, визначених п.п.1.1.1., 2.4., 2.14.3, 3.2.6., 4.4., 5.4., цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню з розрахунку одного процента, в національній валюті України, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період невиконання зобов'язання за цим договором.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення пені за несвоєчасну оплату заборгованості по кредиту у розмірі 55 200 доларів США, еквівалент 425 040грн. та пеня за несвоєчасну оплату відсотків у розмірі 677 доларів США 73 цента, еквівалент 5 218грн. 53 коп. обгрунтовані та підлягаються задоволенню.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за січень-березень 2009р. у зв'язку з простроченням останнім виконання грошового зобов'язання в частині повернення кредиту, 52 200 доларів США, еквівалент 401 940, 00 грн.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 52 200 доларів США, еквівалент 401 940, 00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 524 ЦК України сторони можуть визначати грошовий еквівалент зобов»язання в іноземній валюті.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано належних доказів, які б спростовували вимоги позивача.

Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку про те, що рішення господарського суду Чернігівської області є необґрунтованим та не відповідає дійсним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача покладаються на відповідача згідно ст.ст.48-49 ГПК України в зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 101, 103-105 Господарського процесуального Кодексу України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» задовольнити.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від на рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.06.2009р. у справі № 8/75 скасувати.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Союз-Лідер» (юридична адреса: 70040, Львівська обл.., м.Львів, вул..Городоцька, 359, фактична адреса: 14000,м.Чернігів, вул..Боженко, 100,код ЄДРПОУ 31895563, п/р 26008935071900 в ЧОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 31895563) на користь Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» ( 03150, м.Київ, вул. Ковпака, 29,код ЄДРПОУ 00039019 п/р 31691000990005 а АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023) 6 930 000, 00 грн. заборгованості по кредиту, 307 807, 50 грн. заборгованості по відсоткам, 425 040, 00 грн. пені за несвоєчасну оплату заборгованості по кредиту, 5 218 грн. 53 коп. пені за несвоєчасну оплату відсотків, інфляційні 401 940, 00 грн., 25 500, 00 грн. витрати по сплаті державного мита за подання позову, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства «Союз-Лідер» (юридична адреса: 70040, Львівська обл.., м.Львів, вул..Городоцька, 359, фактична адреса: 14000,м.Чернігів, вул. Боженко, 100, код ЄДРПОУ 31895563, п/р 26008935071900 в ЧОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 31895563) на користь Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» ( 03150, м.Київ, вул. Ковпака, 29,код ЄДРПОУ 00039019 п/р 31691000990005 а АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023) 12 750, 00 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду Чернігівської області.

Матеріали справи № 8/75 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя                                                                      

Судді