Постанова № 6542089, 02.11.2009, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2009 року Справа № 14/242-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)

суддів – Чимбар Л.О., Чоха Л.В.

при секретарі –Врона С.В.

за участю представників сторін:

позивач: не з’явився

відповідач: не з’явився

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Справжні фарби", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.09р. у справі № 14/242-09

за позовом закритого акціонерного товариства „Банг і Бонсомер”, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Справжні фарби", м. Дніпропетровськ

про стягнення 80965,80 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього заборгованості за товар у сумі 71870,0 грн. та 9095,80грн. пені за прострочення платежу.

В подальшому позивачем розмір позовних вимог був зменшений та до стягнення заявлена лише пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання у сумі 10107,34 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.09 року у справі № 14/242-09 (суддя Панна С.П.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Рішення господарського суду вмотивоване тим, що відповідачем не виконані зобов’язання з оплати вартості отриманого товару; сплата заборгованості здійснена з простроченням встановлених строків; нарахування пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання передбачене договором, укладеним між сторонами та нормами чинного законодавства.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в частині штрафних санкцій відмовити в повному обсязі. При цьому скаржник посилається на те, що:

- договір, укладений між позивачем та відповідачем регулює взаємовідносини сторін виключно у сфері поставок хімічної продукції;

- поставка обладнання здійснювалася без договору;

- пеня за несвоєчасну оплату обладнання нарахована безпідставно.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу погодився з твердженням скаржника про те, що поставка обладнання – шейкерів, здійснювалася в межах позадоговірних відносин.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 07.05.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу №124, відповідно до умов якого позивач зобов’язався продати відповідачу хімічну сировину для виробництва лакофарбової продукції, а відповідач –прийняти товар та оплатити його вартість в порядку і на умовах, передбачених даним договором. У відповідності до п.5.3 договору товар підлягав оплаті протягом 30-ти календарних днів з дати його отримання.

12.11.2008 року за видатковою накладною № АО-0001566 позивачем на адресу відповідача було відвантажене обладнання для лакофарбового виробництва (вібраційний шейкер для змішування фарби) на суму 93020,0 грн. та 19.11.08р. за видатковою накладною № АО-0001599 - хімічну сировину для виробництва лакофарбової продукції на суму 5445,59 грн.

Розрахунок за відвантажений товар відповідач здійснив несвоєчасно та не в повному обсязі. На момент звернення до господарського суду заборгованість становила 71870,0 грн.

Під час розгляду справи господарським судом борг перед позивачем відповідач погасив повністю, що призвело до зменшення позовних вимог і предметом даного спору стало стягнення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у сумі 10107,34 грн., у тому числі:

за поставку від 12.11.2008р. з 12.12.08р. по 12.06.09р. –9643,71 грн.

за поставку від 19.11.08р. з 19.12.08р. по 26.04.09р. - 463,63 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем зобов’язання по оплаті отриманого товару здійснені з порушенням встановлених договором строків.

Згідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Договір між сторонами регулює відносини виключно у сфері поставок хімічної продукції; п.7.2 договору за несвоєчасну оплату товару передбачена сплата пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Поставка хімічної продукції відбулася 19.11.08р., матеріалами справи посвідчується факт порушення відповідачем договірних зобов’язань щодо оплати останньої, відтак пеня нарахована за її несвоєчасну оплату нарахована правомірно і підлягає стягненню у сумі 463,63грн.

Натомість поставка обладнання в договірному порядку не узгоджувалася і відвантаження останньої було здійснено поза договором.

За вказаних обставин вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання з оплати обладнання у вигляді пені являються безпідставними і не можуть бути задоволені. Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” визначено, що розмір пені встановлюється за згодою сторін; оскільки договірні відносини між сторонами відсутні, відповідно, відсутні умови щодо сплати пені та розміру останньої. За вказаних обставин відсутні підстави для нарахування пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за поставкою від 12.11.08р.

В частині стягнення пені у сумі 9643,71 грн. висновок господарського суду не відповідає приписам чинного законодавства, в зв’язку з чим в даній частині рішення господарського суду належить змінити; судові витрати, у тому числі з суми основного боргу –покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Справжні фарби” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2009 року у справі №14/242-09 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

„Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Справжні фарби" (49068, м. Дніпропетровськ, вул. Гвардійська, 20, р/р 26006003702001 у ВАТ "КБ "Причорномор'я", МФО 306759, ЄДРПОУ 32513669) на користь Закритого акціонерного товариства "Банг і Бонсомер" (03168, м. Київ, вул. Антонова, б. 5, літ. б, пов. 6; р/р 26003216199400 в АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351005, ЄДРПОУ 30109727) 463,63 грн. пені, 723,33 грн. витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

В решті позову відмовити.”

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий І.В. Тищик

Судді: Л.О.Чимбар

Л.В. Чоха