Постанова № 6542085, 04.11.2009, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2009 року Справа № 41/139-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Павловського П.П.

суддів Чус О.В. (доповідач), Швеця В.В.,

при секретарі судового засідання Резниченко С.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача : Буря О.Є., довіреність № 65-4016 від 19.09.08 р. представник, присутній в судовому засіданні 19.10.09р., 02.11.09р., 04.11.09р.;

від відповідача : Шмалько Ю.О., довіреність № 22 від 29.04.09 р. представник, присутній в судовому засіданні 19.10.09р., 02.11.09р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольські феросплави", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.09р. по справі № 41/139-09

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольські феросплави", м. Дніпропетровськ

про стягнення 2364 789,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

                    В серпні 2009 р. Відкрите акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь, Дніпропетровська область звернулось в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольські феросплави", м. Дніпропетровськ про стягнення 2364 789,60 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.09 р. у справі №41/139-09 (суддя –Орєшкіна Е.В.) позовні вимоги задоволенні.

При винесені оскаржуваного рішення господарський суд виходив з того, що позивачем доведено факт поставки відповідачу товару за умовами контракту від 26.11.06р. , а відповідачем не доведено належним чином факту виконання грошового зобов”язання в повному обсязі.

          Не погодившись з зазначеним рішенням відповідач звернувся в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції від 19.08.09 р. скасувати, вважає, його незаконним, винесеним, з неповним з”ясуванням обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить рішення господарського суду залишити без змін, так як, воно прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з цим, апеляційну скаргу скаржника залишити без задоволення.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи 28.12.05р. між сторонами був укладений контракт № 068010/3887 , відповідно до умов якого, постачальник –позивач по справі, взяв на себе зобов’язання поставити та передати у власність покупця - відповідач по справі , феромарганець високовуглеродистий на умовах, в кількості та в строки, зазначені й специфікації № 1 к контракту, що є його невід’ємною частиною, та покупець, відповідно до зобов’язання прийняти вказаний товар та його сплатити.

Матеріалами справи підтверджується, що за період з 22.03.06 року по 27.04.06 року у вагонах № 66722273, 60637436, 67793216, 65708661, 67844720, 65516841, 6738638, 67680975, 67146563, 66576968, 65309502, 67907659, 66231283, 67911461, 60849403, 65490757, 67146746, 67678300, 67855734, 65724957, 65888505, 66812504, 63439657, 60136330, 67890673 позивачем поставлено відповідачу феромарганець у кількості 1729,1 тн на загальну суму 6974 634 грн. (разом з залізничним тарифом), згідно актів приймання-передачі продукції № 137088 від 22.03.06 року, № 137118 від 23.03.06 року, № 137219 від 28.03.06 року, № 137246 від 29.03.06 року, № 137362 від 05.04.06 року, № 137481 від 12.04.06 року, № 137669 від 22.04.06 року, № 137670 від 23.04.06 року, № 137735 від 27.04.06 року, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно п. 3.5 контракту, покупець здійснює оплату постачаємого товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 150 календарних днів з дати виписки постачальником відповідного рахунку-фатури. Оплата здійснюється за умовами отримання покупцем копій залізничних квитанцій та/або товарно-транспортної накладної, сертифіката якості, податкової накладної. Можлива дострокова оплата за поставлений товар.

До того ж, розрахунок проводиться за умови отримання покупцем копій ж/д квитанцій та/або товаротранспортної накладної, сертифіката якості, податкової накладної.

У пункті 2 додаткової угоди № 5/1961 к контракту № 068010/3887 від 28.12.05 року в п. 3.5 контракту сторонами внесені зміни та він викладений в наступній редакції: “Покупець здійснює оплату постачаємого товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах 100 % передоплати з урахуванням залізничного тарифу”.

За пунктом 3.4. контракту часом розрахунку за поставлену продукцію вважається, дата зачислення грошових засобів на рахунок постачальника.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З урахуванням умов пункту 3.5 контракту, початок перебігу строку виконання відповідачем зобов’язання щодо оплати отриманого товару за період з 22.03.06 року по 17.04.06 року пов’язано з певною подією, зокрема фактом пред’явлення позивачем рахунків-фактур, податкових накладних за поставлений товар, копій залізничних накладних, сертифікатів якості, умовами зазначеного пункту контракту передбачена також можливість дострокової оплати за поставлений товар; з урахуванням п. 2 додаткової угоди № 5/1961 - за період з 17.04.06 року по 27.04.06 року –фактом пред’явлення вимоги на оплату продукції.

Позивач, стверджує, що всі необхідні документи, в тому числі рахунки-фактури, податкові накладні на оплату поставленого товару та інші товаросупровідних документи, зазначені в п. 3.5 контракту були передані представнику відповідача Вушкаленку Ю.Л. заводським кур’єром з рук в руки.

Факт отримання зазначених документів відповідачем заперечується.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, щодо спірних взаємовідносин, передбачено, зобов’язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону.

Ст. 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов’язання є його неналежне виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання, відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках.

Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг)

Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, визначено, що платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну.

В довідці Нікопольської об’єднаної Державної податкової інспекції № 287/238.00186520 від 03.10.06 року “Про результати невиїзної документальної перевірки Відкритого Акціонерного Товариства “Нікопольський завод феросплавів”(код 00186520) з питання взаємовідносин з Товариством з обмеженою Відповідальністю “Нікопольські феросплави”(код 33857100) за січень-червень 2006”зазначено, що між сторонами, зокрема, укладений контракт № 068001 та виписані податкові накладні, суми податку на додану вартість по яких включені до податкового зобов’язання у відповідних періодах, відображених у реєстрі виданих податкових накладних та відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за січень-червень 2006 року.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду спору в суді першої інстанції, позивач направив відповідачу податкові накладні та рахунки-фактури на оплату товару, поставленого за контрактом, сертифікати якості та залізничні квитанції, що підтверджується описом вкладення до цінного листа № 2624-6601/4016, засвідченого поштовою печаткою, який міститься в матеріалах справи.

12.08.09 року позивач направив на адресу відповідача вимогу на оплату продукції за вих.. № 4150-6601/4017, що підтверджується поштовою квитанцією № 4837 від 12.08.09 року, залученою до матеріалів справи.

Колегія суддів приходить висновку про те, що на момент розгляду справи в господарському суді, позивачем належними доказами доведено факт надсилання на адресу відповідача всіх товаросупровідних документів, зазначених в п. 3.5 контракту, а також вимоги на оплату продукції.

Відповідно до умов ст.. 33 Господарського процесуального кодексу України, на момент розгляду зазначеного спору в апеляційній інстанції, відповідачем не доведено належним чином та не надано відповідних доказів проведення розрахунку за отриманий товар в розмірі, пред’явленому позивачем за контрактом від 28.11.05р.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Вбачається, що на момент розгляду зазначеної справи, строк дії контракту закінчився, до того ж товар від позивача відповідач отримав але розрахувався за нього частково.

Відповідно до ст.. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню клопотання відповідача про залучення для участі у справі третьої особи, оскільки це не має суттєвого значення для вирішення даного спору.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов правильного висновку, щодо задоволення позовних вимог, так як даний висновок відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, нормам матеріального права, а доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольські феросплави", м. Дніпропетровськ - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.09р. по справі № 41/139-09 –залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена протягом місяця до Вищого господарського суду України.          

Головуючий суддя П.П.Павловський

Суддя О.В.Чус

Суддя В.В.Швець