Рішення № 6541272, 03.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2009 р. Справа № 53/243-09

вх. № 7182/1-53

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за дов. (після перерви не зявився) відповідача - Гаспарян А.В. дов. від 01.10.2009 року

розглянувши справу за позовом СПДФО ОСОБА_3, м. Білгород-Дністровський

до ЗАТ "Агрофірма "8 Березня", с. Кандрашівка

про стягнення 105551,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога про стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій, інфляційних витрат та 3% річних за несвоєчасні розрахунки по договору купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей № 20/05-01 від 20.05.2008 року в сумі 105551,35 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову позивача заперечував з мотивів викладених у відзиві та надав до суду контррозрахунок інфляційних збитків, 3% річних та пені.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в звязку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

В судовому засіданні 06.10.2009 року оголошувалась перерва до 20.10.2009 року та з 20.10.2009 року по 03.11.2009 року.

Суд, вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, дослідивши надані до матеріалів справи документи, встановив наступне.

20 травня 2008 року між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 та ЗАТ "Агрофірма "8-Березня" був укладений договір купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей №20/05-01, згідно з п. п. .1.1, 3 якого позивач зобов'язався поставити відповідачу 3000 кілограмів насіння соняшнику гібрида «Ясон» за ціною 20 грн. за 1 кілограм на загальну суму 60000 грн. Дану суму відповідач повинен був оплатити згідно з п. 2.3 договору до 31 серпня 2008 року.

Позивачем було поставлено відповідну продукцію відповідачу, що підтверджується копією накладної № 21/05 від 21.05.2008 року та копією довіреності ЯОЮ № 576548 на отримання насіння представником відповідача (долучені до матеріалів справи).

Згідно з п. 3.1 договору, укладеного між сторонами, у разі несвоєчасної оплати за товар винна сторона сплачує пеню у розмірі 1 % від суми договору за кожний день прострочення.

Згідно розрахункам позивача сума пені станом на момент подачі позову складає 98040,00 грн., сума 3% річних складає 805,80 грн. та сума інфляційних збитків складає 6705,55 грн. за період з 31.08.2008 року по 28.02.2009 року.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.1. Договору передбачено відповідальність за невиконання грошового зобов'язання у вигляді пені в розмірі 1% за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, п. 3.1 Договору від 20.05.2008 р. суперечить ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч. 2 ст.343 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Таким чином, граничний розмір пені, який не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, визначений спеціальним законом.

З огляду на викладене, враховуючи встановлення Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені (розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), тому суд вважає, що підстави для стягнення пені у розмірі 1% від суми договору за кожен день прострочення відсутні.

Тому враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення пені розрахованої відповідно до контррозрахунку відповідача з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України в сумі 6392,97 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню за період з 01.09.2008 року по 28.02.2009 року.

В решті заявленої до стягнення суми пені необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Позивачем проведено нарахування інфляційних та 3% річних починаючи з 31.08.2008 року.

Згідно п.5 ст.254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний день, визначений у відповідності до закону у місці вчинення певної дії, днем спливу строку є перший за ним робочий день.

30 та 31 серпня 2008 року - субота та неділя відповідно та є вихідними днями, а отже з урахуванням ст. 254 ЦК України відповідач повинен був здійснити оплату до 01.09.2008 року, а тому нарахування пені, інфляційних та 3% річних починаючи з 31.08.2008 року є безпідставним.

За таких обставин, позовні вимоги позивача в розмірі 6018,00 грн. інфляційних збитків та 801,12 грн. 3% річних за період з 01.09.2008 року по 28.02.2009 року обґрунтовані, відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.1,12, 22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України,- суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Агрофірма "8-Березня" (вул. Садова, с. Кіндрашівка, Куп'янський район, Харківська обл., поштовий індекс 63720, р/рахунок № 260026035 у ВАТ «Мегабанк», МФО 351629, код ЄДРПОУ 32015641) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, поштовий індекс 67700, р/рахунок НОМЕР_2 у Білгород-Дністровському відділенні Ощадбанку, МФО 328845, код ЄДРПОУ 2246815165) 6392,97 грн. пені, 6018,00 грн. інфляційних збитків, 801,12 грн. 3% річних, 132,12 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення виготовлено та підписано 03.11.2009 року.

Суддя