Рішення № 6541270, 03.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2009 р. Справа № 63/146-09

вх. № 7273/5-63

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Шевченко Ю.В., довіренність від 31.12.2008 року; відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "ВІММ-БІЛЛЬ-ДАНН Україна" в особі філії "Харківський молочний комбінат", м. Харків

до Приватного підприємства " Іштар -П", м.Харків

3-я особа , яка не заявляє самостійниїх вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне підприємвство "Кредо", м. Харків

про стягнення 66223,62 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 66223,62 грн. заборгованості, з яких: 65882,48 грн. основний борг, 303,24 грн. пені, 37,90 грн. три відсотки річних, що виникла внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов"язань по договору комісії № 001 від 21.01.2009 року. Позов обгрунтовано статтями 526, 612, 712 ЦК України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

03.11.2009 року до господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

Суд, дослідивши надані пояснення та додані до них документи, долучає їх до матеріалів справи.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне поштове повідомлення з підписом уповноваженої особи про отримання копії ухвали суду.

Третя особа свого представника в судове засідання не направила, витребуваних судом документів не надала, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши представника позивача, ретельно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

21 січня 2008 року між сторонами був укладений договір комісії № 001 (далі - договір), відповідно до умов якого комісіонер (далі - відповідач) зобов"язується за дорученням та за винагороду здійснити від свого ім"я за рахунок та в інтересах комітента (далі - відповідач) наступні угоди:імпортні/експортні поставки по зовнішньоекономічним контрактам по купівлі/продажу товару та надання послуг, обумовлених у додатках, які оформлюються на кожну окремо взяту поставку та є невід"ємною частиною цього договору (далі - товар/послуги).

Відповідно до пункту 1.2 договору, асортимент, кількість, якість, сроки, ціна та умови поставки, на яких повинен бути придбан товар/послуги, приводяться у додатках до договору.

На виконання умов договору між сторонами були укладені додаткові угоди № 1 від 17.10.2008 року; № 2 від 17.10.2008 року; № 3 від 28.01.2009 року; № 4 від 25.02.2009 року; № 5 від 07.04.2008 року; № 8 від 13.08.2008 року; № 9 від 23.09.2008 року; № 10 від 23.09.2008 року; № 12 від 20.10.2008 року та № 13 від 16.03.2009 року.

Пунктом 5.4 договору встановлено, що позивач проводить оплату за товар відповідно до умов, зазначених у додатках на підставі виставленого рахунку відповідача.

Позивач виконав свої зобов"язання по договору, перерахувавши відповідачу грошові кошти на загальну суму 323463,35 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 5201 від 27.08.2008 року; № 576 від 29.01.2009 року; № 898 від 16.02.2009 року; № 1152 від 27.-02.2009 року; № 1217 від 03.03.2009 року; № 1213 від 03.03.2009 року; № 1819 від 01.04.2009 року (аркуші справи 23-29).

Проте, відповідач свої зобов"язання по договору не виконав в повному обсязі, поставивши позивачу товар/послуги на загальну суму 257580,87 грн., внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 08.09.2009 року складає 65882,48 грн.

12.08.2009 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 656 з вимогою оплатити існуючий борг, однак відповідач відповідь на претензію не надав.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

          Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 8.2 договору встановлено, що у разі порушення строків, обумовлених договором, винна сторона зобов"язується виплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки. Виплата пені не звільняє від виконання умов договору.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" від 22.11.1996 року передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не можу бути більшим подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

З наявного в матеріалах справи розрахунку пені вбачається, що позивачем розрахунок пені здійснено з урахуванням положень зазначених норм законодавства, а тому, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 303,24 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 37,90 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 66223,62 грн. заборгованості обгрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, 173, 174, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Іштар-П" (61001, м. Харків, пр. Гагаріна, 41-А, кв. 103, р/р26003301817957 в ФВ "Промінвестбанк" м. Харків, МФО 351458, код 35590150) на користь Відкритого акціонерного товариства "Вімм-Білль-Данн Україна" в особі філії ВАТ "ВБД Україна" - "Харківський молочний комбінат" (61172, м. Харків, вул. Роганська, 149, р/р 260067366 в Райфайзенбанк Аваль м. харкова, МФО 350589, код 35325369) - 65882,48 грн. основного боргу, 303,24 грн. пені, 37,90 грн. трьох відсотків річних, 662,24 грн. державного мита та 326,00 грн. витра на ІТЗ судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

рішення підписане 03 листопада 2009 року