Рішення № 6541269, 04.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2009 р. Справа № 45/279-09

вх. № 7918/5-45

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Овчаренко М.В., доручення від 31.12.2008 року

1 відповідач - не зявився

2 відповідач - не зявився

3 відповідач - не зявився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпровської філії ТОВ "Фінансова компанія "Надія України", м. Нікополь

до ФО П ОСОБА_2, с. Лук'янці

ФО П ОСОБА_3, м. Південний

ФО П ОСОБА_4, м. Харків

про стягнення 4510,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ „Фінансова компанія „Надія України” в особі Дніпровської філії ТОВ „Фінансова компанія „Надія України”, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про солідарне стягнення з відповідачів ФО П ОСОБА_2 (перший відповідач), ФО П ОСОБА_3 (другий відповідач), ФО П ОСОБА_4 (третій відповідач) 4510,10 грн., яка складається із суми заборгованості в розмірі 3125 грн., 558,78 грн. відсотків та 831,72 грн. пені, а також просить покласти на відповідачів судові витрати, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням першим відповідачем своїх зобовязань по договору кредиту № ДК 91-80 від 27.12.2007 року та невиконанням другим та третім відповідачами (ФО П ОСОБА_4 та ФО П ОСОБА_3) зобовязань за договором поруки № 85 від 27.12.2007 р.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримує і просить суд задовольнити його у повному обсязі. Надав на вимогу суду додаткові докази, які залучено судом до матеріалів справи. Усно позивач вказав, що видача кредитів ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" здійснюється уповноваженими особами товариства на підставі відповідного програмного забезпечення. Про наявність положення про видачу кредитів або інших документів, які встановлюють порядок їх видачі, представнику позивача не відомо.

Представники ФО П ОСОБА_2 (перший відповідач), ФО П ОСОБА_3 (другий відповідач), ФО П ОСОБА_4 (третій відповідач) у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надали.

Враховуючи те, що норми ст. 38 ГПК України щодо обовязку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне:

27 грудня 2007 року між ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" в особі Харківської філії (правонаступником якої, згідно протоколу загальних зборів учасників № 20 від 08.09.08 р., є позивач) та ФО П ОСОБА_2 укладено договір кредиту № ДК 91-80, відповідно до п. 1.1 якого Кредитор (позивач) зобов'язався надати Позичальникові (приватному підприємцю ОСОБА_2 ) грошові кошти (кредит) на розвиток бізнесу у розмірі 5000 грн., а Позичальник зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за його користування на умовах, передбачених цим договором. Кінцевою датою повернення кредиту, відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, є 31.07.2008 р. включно.

Відповідно до п. 4.3. Кредитного договору, повернення кредиту і сплата відсотків за ним здійснюється відповідачем (позичальником) готівкою через касу позивача (кредитора) або шляхом нарахування перерахування на його поточний рахунок через банк, у порядку та терміни відповідно до наступного графіка: 17.01.2008 р. - 736 грн.; 14.02.2008 р. - 736 грн.; 13.03.2008 р. - 736 грн.; 10.04.2008 р. - 736 грн.; 08.05.2008 р. - 736 грн.; 05.06.2008 р. - 736 грн.; 03.07.2008 р. - 736 грн.; 31.07.2008 р. - 739,78 грн. Всього сума, яка підлягає сплаті за даним графіком з урахуванням відсотків за користування кредитом складає 5891,78 грн.

Позивач свої зобовязання за кредитним договором № ДК 91-80 від 27.12.2007 р. виконав в повному обсязі, надавши приватному підприємцю ОСОБА_2 кредит у сумі 5000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи видатковим касовим ордером № 120 від 27.12.2007 р. За користування кредитом позичальник відповідно до умов договору зобов'язаний сплатити відсотки у період з дати списання коштів з позичкового рахунка до дати погашення кредиту - 31.07.2008 р. у розмірі 2,5% від суми кредиту на місяць.

Як встановлено в процесі розгляду даної справи, приватний підприємець ОСОБА_2 свої зобов'язання з Кредитним договором виконувала не належним чином, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день подачі позовної заяви (30.09.2009 р.) складає 3683,78 грн., з яких 3125 грн. основна сума кредиту, 558,78 грн. відсотків за його користування.

Фінансовим кредитом, відповідно до ст. 1 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.01 р., є кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під певні проценти.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором .

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з приватного підприємця ОСОБА_2 заборгованості за даним договором по поверненню кредиту в сумі 3683,78 грн., з яких 3125,00 грн. основної суми кредиту, а 558,78 грн. відсотків за його користування.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № ДК 91-80 від 27.12.2007 р. з боку приватного підприємця ОСОБА_2, між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_3 (другий відповідач) та приватним підприємцем ОСОБА_4 (третій відповідач) було укладено договір поруки № 85 від 27.12.2007 р., згідно якого поручителі (приватні підприємці ОСОБА_3 та ОСОБА_4) зобов'язались перед кредитором (позивач) відповідати за виконання боржником (ФО П ОСОБА_2) зобов'язань за кредитним договором № ДК 91-80 від 2712.2007 р. щодо сплати позивачеві кредиту, відсотків за користування цим кредитом, пені у розмірах передбаченим договором кредиту, а також відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3.2 договору поруки, у випадку невиконання боржником (приватним підприємцем ОСОБА_2 ) зобов'язань за Кредитним договором, боржник і поручителі (приватні підприємці ОСОБА_3 та ОСОБА_4) відповідають перед кредитором (позивачем) як солідарні боржники.

Пунктами 3.4, 3.5 договору поруки встановлено, що при невиконанні (частковому невиконанні) боржником (ФО П ОСОБА_2) своїх зобов'язань за Кредитним договором, поручителі (приватні підприємці ОСОБА_3 та ОСОБА_4) зобов'язуються здійснити виконання порушеного боржником (ФО П ОСОБА_2) зобов'язання за Кредитним договором протягом трьох робочих днів із дня пред'явлення до нього вимоги кредитором (позивачем).

Через порушення ФО П ОСОБА_2 зобов'язань за Кредитним договором № ДК 91-80 від 27.12.2007 р. щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків, позивач звернувся до поручителів (ФО П ОСОБА_3 та ФО П ОСОБА_4) з претензійним листом з вимогою повернути заборгованість за кредитним договором, а також заборгованість по відсоткам та пені. Вказаний листи-вимога позивача був залишений 2-м та 3-м відповідачами без відповіді та без задоволення.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником

Статтею 554 ЦК України передбачено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на наведене вище, та приймаючи до уваги, що ФО П ОСОБА_2 не своєчасно та не в повному обсязі виконувала взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором № ДК 91-80 від 27.12.2007 р. щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за даним договором по поверненню кредиту в сумі 3683,78 грн., з яких 3125 грн. основної суми кредиту, 558,78 грн. відсотків за його користування. З урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а вказані суми солідарному стягненню з ФО П ОСОБА_2, ФО П ОСОБА_3 та ФО П ОСОБА_4 на користь позивача.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь 831,72 грн. пені за непогашені у строк платежі за кредитним договором № ДК 9-80 від 27.12.2007 р.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 6.1 Кредитного договору за порушення термінів погашення заборгованості за кредитом, оплаті відсотків за користування кредитом, відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пеня, нарахована позивачем за несвоєчасне внесення ФО П ОСОБА_2 платежів, передбачених договором, складає 831,72 грн.

Таким чином, приймаючи до уваги, що ФО П ОСОБА_2 не виконала прийнятий на себе обов'язок по поверненню кредиту та сплаті процентів за його користування в термін, встановлений договором, позовні вимоги в частині стягнення пені за неповернення кредиту в сумі 831,72 грн., відповідають вимогам договору, чинному законодавству України та підлягають задоволенню, а вказані суми солідарному стягненню з ФО П ОСОБА_2, ФО П ОСОБА_3 та ФО П ОСОБА_4 на користь позивача.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне витрати по сплаті державного мита в розмірі 102 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покласти на відповідачів.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (62413, АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1), фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (62461, АДРЕСА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний № НОМЕР_2) та фізичної особи підприємця ОСОБА_4 (61168, АДРЕСА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний № НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпровської філії (53224, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 46-а, к.3, п/р 26505218614500 в Укрсиббанк, МФО 351005, код ЗКПО 35183716) 3125 грн. заборгованості по сплаті кредиту, 558,78 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 831,72 грн. пені, 102 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 04 листопада 2009 року

справа № 45/279-09