Рішення № 6541220, 27.10.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2009 р. Справа № 62/165-09

вх. № 7335/4-62

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. б/н выд 31.12.2008 року

Представник 1-го відповідача - не з"явився

Представник 2-го відповідача - не з"явився

Представник 3-го відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпровської філії, смт. Золочів

до 1.Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, м. Харків

2. Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3, м.Первомайський

3. Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4, м.Харків

про стягнення 4788,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпропетровської філії звернувся до господарського суду із позовною заявою про солідарне стягнення з відповідачів - СПДФО ОСОБА_2, СПДФО ОСОБА_3 та СПДФО ОСОБА_4 3500,00 грн. заборгованості, 633,29 грн. відсотків та 655,44 грн. пені. Позовні вимоги мотивуються невиконанням першим відповідачем (СПДФО ОСОБА_2) зобов"язань за договором кредиту №ДК72-42 від 02.04.08, а також невиконанням другим та третім відповідачами (СПДФО ОСОБА_3 та СПДФО ОСОБА_4) зобов"язань за договором поруки №47 від 02.04.08р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити. Через канцелярію суду надав заяву про уточнення позовних вимог, у якій зазначив, перший відповідач ФОП ОСОБА_2 змінила прізвище, і станом на момент розгляду справи прізвищем, ім"ям та побатькові першого відповідача є: ОСОБА_5. Даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи Витягом з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, господарський суд вважає за необхідне прийняти до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог та розглядати справу з урахуванням цієї заяви.

Представники відповідачів у призначене судове засідання не з"явились, витребуваних судом документів не надали, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

02.04.08р. між ТОВ «Фінансова компанія «Надія України» та СПДФО ОСОБА_6 (прізвищем якої, станом на момент розгляду справи є ОСОБА_5) укладено договір кредиту №ДК72-42, відповідно до п.1.1 якого Кредитор (позивач) зобов'язався надати Позичальникові (СПДФО ОСОБА_2) грошові кошти (кредит) на розвиток власного бізнесу у розмірі 4000,00грн., а Позичальник зобов"язався повернути кредит та сплатити відсотки за його користування на умовах, передбачених цим договором.

Кінцевою датою повернення кредиту, відповідно до п.2.2. Кредитного договору, є 08.11.08р.

Відповідно до п.4.3. Кредитного договору, повернення кредиту і сплата відсотків за ним здійснюється СПДФО ОСОБА_6 (позичальником) готівкою через касу позивача (кредитора) або шляхом нарахування перерахування на його поточний рахунок через банк, у порядку та терміни відповідно до наступного графіка:

28.04.08р. 590,00грн.;

24.05.08р. 590,00грн.;

23.06.08р. 590,00грн.;

19.07.08р. 590,00грн.;

18.08.08р. 590,00грн.;

13.09.08р. 590,00грн.;

13.10.08р. 590,00грн.;

08.11.08р. 593,29грн.;

Всього сума, яка підлягає сплаті за даним графіком з урахуванням відсотків за користування кредитом складає 4723,29грн.

Позивач свої зобов"язання за кредитним договором №ДК72-42 від 02.04.08р. виконав в повному обсязі, надавши СПДФО ОСОБА_6 кредит у сумі 4000,00грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи видатковим касовим ордером №110 від 02.04.08р. За користування кредитом позичальник відповідно до умов договору зобовязаний сплатити відсотки у період з дати списання коштів з позичкового рахунка до дати погашення кредиту - 08.11.09р. у розмірі 2,5% від суми кредиту на місяць.

Як встановлено в процесі розгляду даної справи, СПДФО ОСОБА_6 свої зобов'язання з Кредитним договором виконувала не своєчасно та не в повному обсязі. Так, СПДФО ОСОБА_6 до каси позивача, згідно прибуткових касових ордерів №1258, №1257 від 23.05.08р. в якості погашення кредиту та відсотків за його користування було сплачено 590,00грн., з яких 500,00 грн. в якості оплати основної суми кредиту, а 90,00грн. сплата відсотків за його користування. Факт часткового погашення заборгованості підтверджується також поясненнями позивача наданими у судовому засіданні та у позовній заяві.

Внаслідок порушення СПДФО ОСОБА_6 зобов'язань за Кредитним договором №ДК72-42 від 02.04.08р. щодо своєчасного та повного повернення кредиту, а також сплати відсотків за його користування, у неї утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день подачі позовної заяви (10.09.09р.) складає 4133,29 грн., з яких 3500,00 грн. основної суми кредиту, а 633,29 грн. відсотків за його користування.

Фінансовим кредитом, відповідно до ст. 1 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.01р., є кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під певні проценти.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором .

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов"язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з СПДФО ОСОБА_6 заборгованості за даним договором по поверненню кредиту в сумі 4133,29 грн., з яких 3500,00 грн. основної суми кредиту, а 633,29 грн. відсотків за його користування.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь 655,44 грн. пені за непогашення у строк платежів за кредитним договором №ДК72-42 від 02.04.08р.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 6.1. Договору за порушення термінів погашення заборгованості за кредитом, оплаті відсотків за користування кредитом, відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пеня, нарахована позивачем за несвоєчасне внесення відповідачем платежів, передбачених Договором, складає 655,44 грн.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування пені, судом встановлено, що вони не відповідають вимогам пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України, згідно з яким нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня коли зобовязання мало бути виконано, а тому суд вважає необхідним зменшити розмір стягуваної пені до суми 494,25 грн., а врешті заявленої суми пені відмовити.

Посилання позивача у позовній заяві на те, що сторониами у договорі встановлено інший порядок нарахування пені ніж встановлений ст.232 ГК України, не відповідають дійсним обставинам справи та що базуються на довільному тлумаченні ним норм чинного законодавства та умов Кредитного договору, а тому не можуть вважатись належним та допустимим обгрунтуванням розрахунку пені наданому позивачем.

Заборгованість за договором кредиту №ДК 72-42 від 02.04.08р. позивач просить стягнути солідарно з СПДФО ОСОБА_2, СПДФО ОСОБА_3 та СПДФО ОСОБА_4, по силаюичьс на те, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №ДК59-14 від 24.03.08р. з боку СПДФО ОСОБА_2, між позивачем та СПДФО ОСОБА_3 (2-й відповідач) та СПДФО ОСОБА_4 (3-й відповідач) було укладено договір поруки №47 від 02.04.08р., згідно якого поручителі (СПДФО ОСОБА_3 та СПДФО ОСОБА_4) зобов'язались перед кредитором (позивач) відповідати за виконання боржником (СПДФО ОСОБА_2) зобов'язань за кредитним договором №ДК72-42 від 02.04.08р. щодо повернення кредиту, сплати позивачеві відсотків за користування цим кредитом, а також збитків, штрафів та пені, передбачених умовами цього Кредитного договору.

Відповідно до п.3.2. договору поруки, у випадку невиконання боржником (СПДФО ОСОБА_2) зобов'язань за Кредитним договором, боржник і поручителі (СПДФО ОСОБА_3 та СПДФО ОСОБА_4) відповідають перед кредитором (позивачем) як солідарні боржники.

Пунктом 3.4. договору поруки встановлено, що при невиконанні (частковому невиконанні) боржником (СПДФО ОСОБА_2) своїх зобов'язань за Кредитним договором, поручителі (СПДФО ОСОБА_3 та СПДФО ОСОБА_4) зобов'язуються здійснити виконання порушеного боржником (СПДФО ОСОБА_2) зобов'язання за Кредитним договором протягом трьох робочих днів із дня пред'явлення до нього вимоги кредитором (позивачем) або повідомлення боржника (СПДФО ОСОБА_2) про неможливість сплати зазначених сум.

Матеріали справи не містять документів на підтвердження того, що поручителям (СПДФО ОСОБА_3 та СПДФО ОСОБА_4) були пред"явлені позивачем (кредитором) вимоги про сплату заборгованості, яка виникла у боржника (СПДФО ОСОБА_2), або доказів того, що боржник (СПДФО ОСОБА_2) повідомляла поручителів про неможливість сплати заборгованості за договором кредиту №ДК 72-42 від 02.04.08р.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності (далі підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Право на захист цивільних прав виникає у випадку їх порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст.15 ЦК України).

Відповідно до положень ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона на засадах змагальності повинна належними та допустимими доказами довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Всупереч вказаних вимог позивачем не доведено факту порушення, оспорювання, невизнання його прав з боку поручителів (СПДФО ОСОБА_3 та СПДФО ОСОБА_4), як підстави для солідарного стягнення з них заборгованості СПДФО ОСОБА_2 за договором кредиту №ДК 72-42 від 02.04.08р., а тому позовні вимоги щодо солідарного стягнення з СПДФО ОСОБА_3 та СПДФО ОСОБА_4 вказаної заборгованості не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 15, 526, 553, 554, 610, 611, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву позивача про уточнення позовних вимог.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» в особі Дніпровської філії (53224, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул..Електрометалургів,46-а, к.3, п/р26505218614500, ЗКПО 35183716, МФО 351005 ВКІБ «УкрСиббанк», код банку 09807750) 3500,00 грн. заборгованості по сплаті кредиту, 633,29 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 494,25 грн. пені, 98,56 грн.. держмита та 228,05 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в позові відмовити.

Суддя

Повний текст рішення по справі №62/165-09 підписано 27.10.09р.