Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" жовтня 2009 р. Справа № 43/20-09
вх. № 8136/3-43
Суддя господарського суду
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - Сашко А.О довіреність № 1433 від 28.04.2009 року відповідача - Ковтун М.І.
розглянувши справу за позовом Комунального підприємства каналізаційного господарства " Харківкомуночіствод" м. Харків
до Харківської виправної колонії № 43 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області, м. Харків
про стягнення 19401,72 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 19401,72 грн., у тому числі: 18772,57 грн. -суму основного боргу, пені -551,60 грн., індексації- 77,55 грн., згідно договору № ІІ - 7099/07 Б-2 від 17.02.2005 р. на приймання стічних вод, а також віднести на відповідача витрати по оплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В судовому засіданні 19 жовтня 2009 року було оголошено перерву до 26 жовтня 2009 року о 15:00.
Позивач через канцелярію господарського суду надав заяву 26.10.2009 року вх. № 26421 про повернення зайво сплаченого державного мита з державного бюджету в сумі 70,00 грн. платіжним дорученням № 5865 від 14.08.2009 року.
Суд, приймає дану заяву до розгляду.
Позивач в судовому засіданні підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити позов.
Відповідач визнає суму основного боргу, але просить суд зменшити розмір пені з тих підстав, що відсутня його вина в допущенні порушення строків платежів, які стались з причин затримки бюджетного фінансування.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та відповідача господарським судом встановлено, що згідно із Розпорядженням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 04.02 2009 р. № 121 затверджена нова редакція статуту ДКП КГ „Харківкомуночиствод", в якій імінено найменування Державного комунального підприємства каналізаційного господарства „Харківкомуночиствод" на Комунальне підприємство каналізаційного господарства „Харківкомуночиствод". 20.02.2009 р. була проведена державна реєстрація нової редакції статуту Позивача, всі інші реквізити Позивача залишаються без змін.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
17.02.2005 р. між сторонами був укладений договір № ІІ - 7099/07 Б-2 на приймання стічних вод, пролонгованого додатковою угодою до договору № ІІ - 7099/07 Б-2 від 17.02.2005 року . від 25.01.2008 року.
Відповідно до умов якого позивач зобов*язався надати послуги відповідачу по прийому стічних вод, а відповідач зобов*язався здійснювати регулярну оплату за надані послуги згідно з діючими тарифами, встановленими рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 17.03.04р. за №201 "Про встановлення тарифів на послуги з водовідведення, які надає КП КГ "Харківкомуночиствод" для всіх споживачів м. Харкова".
Сторони зобов*язались керуватися "Правилами прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова" затвердженими рішенням виконавчого комітету Харківської міської Ради №581 від 18.06.2003р., введених в дію 01.07.03р., Наказом Держбуту України №37 від 19.02.2002р. (з додатками "Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системиканалізації населенних пунктів України", "Інструкція про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населенних пунктів"), зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.04.2002р. за №402/6690, введених в дію 06.05.2002р., Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України", затверджених наказом Держжилкомгоспу України від 01.07.94р. №65, та іншими нормативними документами.
Розрахунки за прийняті позивачем стічні води, згідно п.4.2 Договору здійснюється відповідачем протягом 17 календарних днів з моменту відправки платіжної вимоги-доручення позивачем відповідачу.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов"язання є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.
Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач виконав свої обов*язки по прийняттю стічних вод, що підтверджується доданими до матеріалів справи документами.
Згідно п.4.2 Договору позивач направив на адресу відповідача платіжні вимоги- доручення - № 571070 від 08.05.2009 року на суму 7 050,30 грн.
- 579570 від 09.06.2009 року на суму 9 804,25 грн.
- 588094 від 08.07.2009 року на суму 11 218,02 грн. на сплату послуг на прийняття стічних вод за період з 01.04.09р. по 30.06.09р., на загальну суму 28072,57 грн.
Відповідачем була здійснена часткова оплата в сумі 9300,00 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги з водовідведення за період з 01.04.09р. по 30.06.09р. становить 18772,57 грн.
За таких обставин, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 18772,57 грн. боргу за послуги водовідведення обгрунтованими доданими до матеріалів справи документами та такими,що підлягають задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з п. 4.4. договору за несвоєчасну оплату послуг водовідведення абонент сплачує пеню з розрахунку подвійної ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення виконання грошового зобов*язання, відповідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р., у зв`язку з чим позивачем нарахована пеня у розмірі 551,60 грн.
Але розглянувши надане суду клопотання відповідача про відмову позивачу в задоволенні штрафних санкцій, суд вважає його таким, що підлягає задовленню частково з огляду на наступне. Відповідно до роз"яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 року із змінами від 06.11.2000 року " Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов"язань", а також на підставі ст. 233 Господарського кодексу України, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов"язання (п.3 ст. 83 ГПК України), суд приймає до уваги причини неналежного виконання зобов"язання, враховуючи відсутність вини відповідача в допущених порушеннях строків платежів, які стались з причин затримки бюджетного фінансування, а Харківська виправна колонія №43 згідно довідки Державного Казначейства Укрїни № 2.1-14/77 від 15.01.09 р. є бюджетною установою і повністю фінансується з Державного бюджету України, а також приймаючи до уваги скрутність фінансового становища установи, суд вважає можливим зменшити розмір пені на 50 % і стягнути з відповідача пеню в сумі 275,80 грн. В іншій частині стягнення пені відмовити.
Щодо клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення господарського суду в частині стягнення суми основного боргу, оскільки відповідачем не подано доказів в обгрунтування цього клопотання та враховуючи заперечення позивача, суд вважає необхідним відмовити в його задоволенні.
У відповідності до пункту 4.6. договору № ІІ - 7099/07 Б-2 від 17.02.2005 року та в силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення індексу інфляції, що становить суму у розмірі 77,55 грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.
Розглянувши заяву позивача про повернення зайво сплаченого державного мита, суд вважає можливим задовольнити її, видати довідку на повернення зайво сплаченого ним державного мита з державного бюджету в сумі 70,00 грн. платіжним дорученням № 5865 від 14.08.2009 року.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 194,02 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 626, Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 193, 232, Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути Харківської виправної колонії №43 Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області ( 61089, м. Харків, вул. Таджицька, 17 р/р № 35219001000176, № 35218002000476 в УДК у Харківській оласті, МФО 851011, код ЄДРПОУ 08564558) з на користь Комунального підприємства каналізаційного господарства „Харківкомуночиствод” (61013, м. Харків, вул. Шевченко, 2, р/р 26005010041510 , АКБ "Золоті ворота" м. Харків, МФО 351931, код 03361715)- 18772,57 грн. -основного боргу, 275,80 грн.- пені, 77,55 грн.- суму індексації, 194,02 грн.- державного мита, 236,00 грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення пені в сумі 275,80 грн.- відмовити.
Видати позивачу довідку на повернення зайво сплаченого ним державного мита з державного бюджету в сумі 70,00 грн. платіжним дорученням № 5865 від 14.08.2009 року.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Рішення підписано 29.10.2009 року.
Судове рішення № 6541208, Господарський суд Харківської області було прийнято 26.10.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 43/20-09. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: