Постанова № 65410507, 14.03.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2017 р. Справа№ 910/20590/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі Петрик М.О.

за участю представників:

від позивача: Семенчук В.І. - представник за довіреністю від 10.02.2017 року;

від відповідача: Ольшевський І.П. - представник за довіреністю від 11.01.2017 року;

від третіх осіб: 1. не з'явились;

2. не з'явились;

3. не з'явились;

4. не з'явились;

5. не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

на ухвали Господарського суду міста Києва від 23.01.2017 року

у справі № 910/20590/16 (судя Цюкало Ю.В.)

За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі

Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на

ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Валендюка В.С.

до Приватного акціонерного товариства "F&C REALTY"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

2. Публічне акціонерне товариство "Київсоюзшляхпроект"

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Триел"

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ініціатор-Ріелті"

5. Публічне акціонерне товариство "Стахановський завод технічного вуглецю"

про звернення стягнення на предмет іпотеки 186 718 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Валендюка В.С. звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "F&C REALTY" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі майна у власність позивача в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами у сумі 186 718 000,00 грн.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 23.01.2017 року призначено судову оціночно-будівельну експертизу та зупинено провадження у справі.

Не погоджуючись з ухвалами суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвали від 23.01.2017 року скасувати та передати справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Апеляційна скарга мотивована тим, що початкова ціна предмета іпотеки не береться до уваги судом у разі пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на нього, оскільки згідно із ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотеко держатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" по справі № 910/20590/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча, Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2017 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча, Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А. та призначено до розгляду на 14.03.2017 року.

Представник позивача у судовому засіданні 14.03.2017 року підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.03.2017 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд у її задоволенні відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів зазначає, що у випадку, якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга, з урахуванням вимог частини першої ст. 106 та ч. 1 ст. 111-13 Господарського процесуального кодексу, не може бути розглянута господарським судом. У разі, коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення. Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України в п. 19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи".

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2017 року про призначення судової оціночно-будівельної експертизи припинити.

Щодо апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2017 року про зупинення провадження у справі, то колегія суддів зазначає наступне.

Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Валендюка В.С. звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «F&C REALTY» про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність майна ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами у сумі 186 718 000,00 грн.

Ухвалами Господарського суду міста Києва 23.01.2017 року призначено у справі судову оціночно-будівельну експертизу та зупинено провадження у справі.

Ухвала про призначення експертизи мотивована тим, що у разі задоволення позовних вимог та винесення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, обов'язковим буде визначення в такому рішенні вартості предмету іпотеки.

В свою чергу посилання в резолютивній частині рішення на визначення початкової ціни предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, з вимогами про яке звернувся, зокрема, позивач, суперечить вимогам статей 39 та 43 Закону України "Про іпотеку".

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 25.10.15 року у справі № 6-1561цс15, від 27.05.15 року у справі № 6-61цс15.

Заперечуючи проти призначення експертизи апелянт зазначає, що початкова ціна предмета іпотеки не береться до уваги судом у разі пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на нього.

Проте, колегія суддів не може погодитись з даними твердженнями апелянта, з огляду на наступне.

Згідно із частини 1 статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною 2 статті 86 ГПК України, зазначаються, зокрема: обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи;підстави та мотиви призначення судової експертизи, у тому числі додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи; організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи; перелік питань, що потребують роз'яснення; мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи; місце знаходження предметів і документів, які повинні бути досліджені; об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту, а якщо йдеться про об'єкти, які не може бути доставлено до суду чи судовому експерту (наприклад, нерухоме майно), - їх місцезнаходження; обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з частиною першою статті 42 ГПК.

Так, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотеко держателя (ч. 3 статті 37 Закону України «Про іпотеку»).

При цьому, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що у разі задоволення позовних вимог та винесення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, обов'язковим буде визначення в такому рішенні вартості предмету іпотеки.

В свою чергу посилання в резолютивній частині рішення на визначення початкової ціни предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, з вимогами про яке звернувся, зокрема, позивач, суперечить вимогам статей 39 та 43 Закону України "Про іпотеку".

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 25.10.15 року у справі № 6-1561цс15, від 27.05.15 року у справі № 6-61цс15.

Беручи до уваги зазначене, зважаючи на наявність спору між сторонами про ціну предмета іпотеки (заявлення відповідачем клопотання про призначення експертизи), колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо обгрунтованості призначення у справі судової оціночно-будівельної експертизи.

Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєї ініціативою у випадках, зокрема, призначення господарським судом судової експертизи.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (ч.1 ст. 79 ГПК України), і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках призначення господарським судом судової експертизи (п. ч.2 ст. 79 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у зв'язку із призначенням експертизи та направленням матеріалів справи до експертної установи, суд першої інстанції обґрунтовано зупинив провадження у даній справі.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 23.01.2017 року про зупинення провадження у справі підлягає залишенню без змін.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2017 року про призначення судової оціночно-будівельної експертизи припинити.

2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2017 року про зупинення провадження у справі № 910/20590/16 залишити без задоволення.

3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2017 року про зупинення провадження у справі № 910/20590/16 залишити без змін.

4. Матеріали справи № 910/20590/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко