Рішення № 6540437, 29.10.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.10.09           Справа № 15/174-09. за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк “Надра”, м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Хлібороб”, с. Нижня Сироватка, Сумського району, Сумської області

про стягнення 12443128 грн. 83 коп.

                                                   СУДДЯ Резніченко О.Ю.

За участю представників:

Від позивача: Колянчук А.І., довіреність б/н від 12.02.2009р.

Від відповідача: Любченко А.С., довіреність б/н від 22.06.2009р.

В судовому засіданні 17.09.2009р. оголошувалася перерва до 12.10.2009р. о 10 год. 00 хв., судовому засіданні 12.10.2009р. оголошувалася перерва до 29.10.2009р. о 10 год. 15 хв.

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 12 443 128 грн. 83 коп. заборгованості відповідно до кредитного договору №10/2007/99381009 від 21.03.2008р., в тому числі 8500000 грн. 00 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 1629638 грн. 83 коп. простроченої заборгованості по відсоткам, 1020000 грн. 00 коп. пені за прострочення сплати кредиту, 107016 грн. 88 коп. пеню за прострочення сплати відсотків, 1186473 грн. 12 коп. інфляційних збитків.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву б/н від 07.09.2009р., в якому зазначає, що відповідач не згоден з нарахуванням пені за несвоєчасне погашення відсотків в розмірі 107 016 грн. 88 коп. у зв‘язку з не чітким формулюванням п. 4.1 кредитного договору.

Позивач в судове засідання 12.10.2009р. подав заперечення на відзив відповідача, в якому зазначає, що словосполучення «та/або» прописано в вище наведеному пункті кредитного договору виходячи з того, що позичальник в процесі погашення виданого банком кредиту в межах кредитної лінії, може, порушуючи умови договору, повертати кредит (тіло кредиту) не сплачуючи при цьому нараховані відсотки за користування кредитними коштами, або навпаки, сплачувати нараховані відсотки не повертаючи при цьому кредит (тіло кредиту). Тому, з метою більш чітко розуміння позичальником обсяг відповідальності за несвоєчасне повернення кредиту і нарахованих відсотків у п. 4.1 кредитного договору прописано вище наведене формулювання «та/або відсотків» проти якого у відповідача, під час підписання кредитного договору не виникало заперечень чи нерозуміння його суті.

Крім цього, в судове засідання 12.10.2009р. відповідачем були подані для доручення до матеріалів справи платіжні доручення в підтвердження часткової сплати відповідачем заборгованості перед позивачем.

В дане судове засідання позивач подав додаткові пояснення, в яких зазначив, що під час розгляду справи в суді відповідач частково погасив кредитну заборгованість за договором №10/2007/99381009 від 21.03.2008р., а саме 690 800 грн. 00 коп. простроченої заборгованості за кредитом та 202245 грн. 60 коп. простроченої заборгованості по відсоткам, в підтвердження чого ним подано копії платіжних доручень для доручення до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

21 березня 2008 року між ВАТ КБ „Надра" (Банк) та ТОВ «Хлібороб» (Позичальник) укладено договір кредитної лінії №10/2007/99381009 (кредитний договір) відповідно до умов якого, банк відкриває позичальнику кредитну лінію строком до 30 вересня 2008 року.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору, кредитор (ВАТ КБ „Надра") надає позичальнику кредит для фінансування виробничих витрат позичальника, а саме для придбання паливо-мастильних матеріалів, запасних частин для ремонту с/г техніки і обладнання, мінеральних добрив, тощо.

Пунктом 1.2 кредитного договору передбачено, що видача коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими траншами в валюті ліміту після подачі позичальником письмових заяв на видачу траншу.

Позивач пояснив, що загальна сума переданих відповідачу грошових коштів склала 8 981969,89 грн.

Пунктом 3.2.3 кредитного договору передбачено, що відсотки за кредитною лінією сплачуються до 5 числа, наступного за звітним місяцем.

Відповідно до п. 2.2. кредитного договору, при непогашена заборгованості позичальником перед банком у повному обсязі, банк має право звернути стягнення на грошові кошти та інше майно позичальника у відповідності з діючим законодавством України.

Також позивач пояснив, що на даний час, заборгованість за кредитом та проценти за користування кредитом відповідачем не погашаються, що призводить до появи значної кредитної заборгованості.

Тобто, відповідач свої зобов‘язання по кредитному договору не виконує, відсотки за користування кредитом не сплачуються і станом на 29.04.2009р. заборгованість за відповідачем до кредитному договору складала: 8500000 грн. 00 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 1629638 грн. 83 коп. простроченої заборгованості по відсоткам, 107016 грн. 88 коп. пеню за прострочення сплати відсотків, 1020000 грн. 00 коп. пені за прострочення сплати кредиту, 1186473 грн. 12 коп. інфляційних збитків.

Факт отримання відповідачем від позивача кредиту підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема кредитним договором та розрахунком суми боргу. Крім цього, вказаний факт відповідачем не заперечується.

В дане судове засідання позивач подав додаткові пояснення, в яких зазначив, що під час розгляду справи в суді відповідач частково погасив кредитну заборгованість за договором №10/2007/99381009 від 21.03.2008р., а саме 690 800 грн. 00 коп. простроченої заборгованості за кредитом та 202245 грн. 60 коп. простроченої заборгованості по відсоткам, в підтвердження чого ним подано копії платіжних доручень.

Враховуючи додаткові пояснення позивача і оскільки судом встановлено, що відповідачем сума заборгованості за кредитом в розмірі 690 800 грн. 00 коп. та сума заборгованості по відсоткам в розмірі 202245 грн. 60 коп. була погашена, тому, у зв’язку зі сплатою після порушення провадження у справі №15/174-09 відповідачем 690 800 грн. 00 коп. простроченої заборгованості за кредитом та 202245 грн. 60 коп. простроченої заборгованості по відсоткам, провадження у справі в зазначеній частині припиняється згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в зв‘язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді, заборгованість відповідача становить: 7 809200 грн. 00 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 1427 393 грн. 23 коп. простроченої заборгованості по відсоткам.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Стаття 1054 Цивільного кодексу України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов‘язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов‘язується повернути кредит та сплатити проценти.

Доказів сплати залишку боргу по кредиту та відсоткам за користування кредитом відповідачем не подано, також не подано і аргументованих заперечень вимогам позивача, в цій частині позовні вимоги відповідачем не заперечувалися, тому вимоги позивача в частині стягнення 7 809200 грн. 00 коп. простроченої заборгованості за кредитом та 1427 393 грн. 23 коп. простроченої заборгованості по відсоткам підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 1048, 1054 Цивільного Кодексу України.

Також за несвоєчасне виконання зобов’язань договору №10/2007/99381009 від 21.03.2008р. позивач просить стягнути з відповідача 1186473 грн. 12 коп. інфляційних збитків, а саме 1113 500 грн. 00 коп. інфляційних збитків нарахованих на суму кредиту за період з 01.10.2008р. по 19.05.2009р. та 107016 грн. 88 коп. інфляційних збитків нарахованих за порушення сплати відсотків по кредиту.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги стосовно стягнення 1186473 грн. 12 коп. інфляційних збитків за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача 1020000 грн. 00 коп. пені за прострочення сплати кредиту за період з 01.10.2008р. по 29.03.2009р. та 107016 грн. 88 коп. пені за прострочення сплати відсотків, нарахування якої передбачено п.4.1 кредитного договору №10/2007/99381009 від 21.03.2008р.

Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне повернення кредитної лінії та\або відсотків за нею в тому числі, пред'явленнях до дострокового погашення, позичальник сплачує банку пеню у розмірі діючої на період прострочення подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочи.

Відповідач зазначає, що не згоден з нарахуванням пені за несвоєчасне погашення відсотків в розмірі 107 016 грн. 88 коп. у зв‘язку з не чітким формулюванням п. 4.1 кредитного договору.

Позивач подав заперечення на відзив відповідача, в якому зазначає, що словосполучення «та/або» прописано в вище наведеному пункті кредитного договору виходячи з того, що позичальник в процесі погашення виданого банком кредиту в межах кредитної лінії, може, порушуючи умови договору, повертати кредит (тіло кредиту) не сплачуючи при цьому нараховані відсотки за користування кредитними коштами, або навпаки, сплачувати нараховані відсотки не повертаючи при цьому кредит (тіло кредиту). Тому, з метою більш чітко розуміння позичальником обсяг відповідальності за несвоєчасне повернення кредиту і нарахованих відсотків у п. 4.1 кредитного договору прописано вище наведене формулювання «та/або відсотків» проти якого у відповідача, під час підписання кредитного договору не виникало заперечень чи нерозуміння його суті.

З огляду на пояснення позивача заперечення відповідача не можуть взяті судом до уваги.

Тому, оскільки нарахування пені передбачено умовами кредитного договору, пеня нарахована позивачем в межах строків позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 546, 549 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

В И Р І Ш И В :

1.           Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» (42356, Сумська область, Сумський район, с. Нижня Сироватка, вул. Леніна, 20, код 30880006) на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код 2005456) 7 809200 грн. 00 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 1427 393 грн. 23 коп. простроченої заборгованості по відсоткам, 1020000 грн. 00 коп. пені за прострочення сплати кредиту, 107016 грн. 88 коп. пеню за прострочення сплати відсотків, 1186473 грн. 12 коп. інфляційних збитків, 25 500 грн. 00 коп. держмита, 315 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині - провадження у справі припинити згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                     О.Ю. Резніченко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 30.10.09 р.