Рішення № 6540434, 29.10.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.10.09           Справа № 15/170-09. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АгроУкраїна”, м. Київ до відповідача Селянського фермерського господарства “Доба”, м. Буринь

про стягнення 7874 грн. 39 коп.

СУДДЯ                    Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з‘явився

Від відповідача: не з‘явився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 7874 грн. 39 коп. заборгованості відповідно до видаткової накладної №РН-00567 від 16.06.2006р. в тому числі 4498 грн. 00 коп. основного боргу, 2974 грн. 53 коп. інфляційних збитків, 401 грн. 86 коп. 3% річних.

В судовому засіданні 17.09.2009р. позивачем була подана заява про уточнення позовних вимог №193-ЮР від 15.09.2009р., в якій він зазначав, що 25.06.2009р. відповідач перерахував позивачу 4498 грн. 00 коп., тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлену відповідно до видаткової накладної №РН-00567 від 16.06.2006р. продукцію, а саме: 2974 грн. 53 коп. інфляційних збитків за період з 22.06.2006р. по 31.05.2009р., 401 грн. 86 коп. 3% річних за період з 22.06.2006р. по 12.06.2009р. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про уточнення позовних вимог була прийнята судом до розгляду.

На виконання ухвали суду від 12.10.2009р. позивачем подано заяву№220-юр від 22.10.2009р., відповідно до якої позивач зазначає, що розрахунок інфляційних збитків та 3% річних, доданий ним до позовної заяви, є вірним, оскільки урахування термінів направлення та отримання відповідачем претензії є правом позивача, а не обов‘язком.

Відповідач в судове засідання не з’явився, письмове пояснення з огляду на заяву про уточнення позовних вимог з обґрунтуванням своєї позиції по справі суду не подав. У запереченні поданому відповідачем суду 03.09.2009р., відповідач факт поставки товару не заперечував, зазначав, що 25.06.2009р. ним був погашений залишок боргу за поставлений товар в розмірі 4498 грн. 00 коп. Тому, на думку відповідача спір між позивачем та відповідачем відсутній і він просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем у червні 2008 року була укладена усна домовленість на поставку позивачем відповідачу товару, тому по видатковій накладній №РН-00567 від 16.06.2006р. позивач поставив відповідачу товар (засіб захисту рослин – тарга супер 5% к.е. у кількості 120 літрів) на суму 9498 грн. 00 коп. В зв‘язку з чим позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №СФ-СУ0025 від 05.06.2006р. на суму 9498 грн. 00 коп.

Факт отримання відповідачем продукції підтверджується матеріалами справи, а саме видатковою накладною №РН-00567 від 16.06.2006р., на якій міститься підпис уповноваженого представника відповідача, а також довіреністю серії ЯЛБ №361881 від 15.06.2006р. на отримання товару на ім‘я Доба Григорія Федоровича (копії вказаних документів долучені до матеріалів справи).

Як пояснив представник позивача, відповідач за поставлений товар повністю не розрахувався. Ним була здійснена часткова проплата і залишок заборгованості за поставлену продукцію склав 4498 грн. 00 коп.

Тому, відповідно до ст. 530 ЦК України, позивач направив відповідачу претензію №04-ЮР від 16.01.2009р. з вимогою погасити заборгованість за поставлену продукцію у розмірі 4498 грн. 00 коп. протягом трьох робочих днів після отримання даної претензії (в підтвердження направлення претензії відповідачу позивачем подано поштову квитанцію №8846 від 16.01.2009р., а в підтвердження отримання відповідачем претензії позивачем подано поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, в якому зазначено, що поштове повідомлення було вручене відповідачу 23.01.2009р.).

Крім цього, позивачем відповідачу також була направлена претензія №54-ЮР від 27.03.2009р. (в підтвердження направлення претензії відповідачу позивачем подано поштову квитанцію №1652 від 01.04.2009р., а в підтвердження отримання відповідачем претензії позивачем подано поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, в якому зазначено, що поштове повідомлення було вручене 07.04.2009р.).

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Але, вказані претензії були залишені відповідачем без відповіді та без задоволення. Тому, оскільки відповідач у термін вказаний в претензіях розрахунки з позивачем повністю не провів, позивач був вимушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Частина 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов‘язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

В судовому засіданні 17.09.2009р. позивачем була подана заява про уточнення позовних вимог №193-ЮР від 15.09.2009р., в якій він зазначав, що 25.06.2009р. відповідач перерахував позивачу 4498 грн. 00 коп., тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлену відповідно до видаткової накладної №РН-00567 від 16.06.2006р. продукцію, а саме: 2974 грн. 53 коп. інфляційних збитків за період з 22.06.2006р. по 31.05.2009р., 401 грн. 86 коп. 3% річних за період з 22.06.2006р. по 12.06.2009р. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про уточнення позовних вимог була прийнята судом до розгляду.

Таким чином, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті поставки товару проведеної згідно видаткової накладної позивач, згідно заяви про уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 2974 грн. 53 коп. інфляційних збитків за період з 22.06.2006р. по 31.05.2009р. та 401 грн. 86 коп. 3% річних за період з 22.06.2006р. по 12.06.2009р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Однак, позивачем при здійсненні розрахунку 3% річних та інфляційних збитків невірно визначений період, так як 3% річних та інфляційні збитки повинні нараховуватися за час прострочення виконання зобов‘язання, а відповідно до ст. 530 ЦК України і згідно направленої претензії №04-ЮР від 16.01.2009р. прострочення виконання зобов‘язання відповідачем має місце по інфляційних збитках за період з 29.01.2009р. по 31.05.2009р. (31.05.2009р. – період визначений позивачем у позовній заяві), а по 3% річних – за період з 29.01.2009р. по 12.06.2009р. (12.06.2009р. – період визначений позивачем у позовній заяві).

Тому, позовні вимоги стосовно стягнення 3% річних та інфляційних збитків за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань підлягають частковому задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, а саме: 3% річних у розмірі 49 грн. 91 коп. та інфляційні збитки у розмірі 197 грн. 91 коп.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.           Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Селянського фермерського господарства “Доба” (Сумська область, м. Буринь, вул. Поляна, 17, код 21105306) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АгроУкраїна” (м. Київ, вул. Дегтярівська, 25/1, 3 поверх, код 31351291) 49 грн. 91 коп. – 3 % річних, 197 грн. 91 коп. інфляційних збитків, 102 грн. 00 коп. витрат по держмиту, 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В інший частині позову – відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                             О.Ю.Резніченко

Повний текст рішення підписано 29.10.2009р.