Рішення № 6539500, 28.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.09                                                                                           Справа№ 3/186

Суддя О. Запотічняк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи

За позовом: ДП „Конріл”, м. Київ

До відповідача: ДП ТзОВ „УРС” Єврогурт”, м. Львів

Про стягнення 9167,37 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Курчак Р.М. –представник

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Дочірнім підприємством „Конріл” до Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „Єврогурт” про стягнення 9167,37 грн.

Ухвалою суду від 24.09.2009 року суддею Березяк Н.Є. позовна заява була прийнята до розгляду та призначена в судове засідання на 05.10.2009 року.

Суть спору та причин відкладення розгляду справи було викладено в ухвалі господарського суду Львівської області від 05.10.2009 року.

Розпорядженням голови господарського суду Львівської області від 27.10.2009 р. справу № 3/186 передано на розгляд судді Запотічняк О.Д.

В судовому засіданні 28.10.2009 року представник позивача позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

          Відповідач в судові засідання не з’явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому завданні 28.10.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

18.01.2008 року між Дочірнім підприємством „Конріл” (Продавець) та Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „Єврогурт” (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу за № 572.14.

На виконання умов договору протягом 2008 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 11013,74 грн., за який відповідач зобов’язувався оплатити, однак, свої договірні зобов’язання виконав частково оплативши позивачу 6785,48 грн.

Станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем складала 5939,16 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 509,23 грн. та три відсотки річних в сумі 105,44 грн. Крім цього, відповідно до п.6.2 Договору позивачем нарахована пеня в розмірі 831,80 грн. та відповідно до п. 6.3 Договору штраф у розмірі 30 відсотків від вартості неоплаченого товару в сумі 1781,74 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору № 572.14 від 18.01.2008 року позивач протягом 2008 року поставляв відповідачу продукцію на загальну суму 11013,74 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Відповідно до п. 4.1 Договору Покупець зобов’язується повністю оплатити загальну суму кожної накладної не пізніше , ніж через 21 календарних дні з моменту поставки товару.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов’язання відповідач виконав частково, заборгувавши позивачу 5939,16 грн. за отриманий товар.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов’язань нараховані позивачем три відсотки річних в сумі 105,44 грн. підлягають до сплати, а інфляційні втрати згідно правильного розрахунку підлягають до стягнення в розмірі 504,83 грн.

          Відповідно до п. 6.2 Договору у випадку порушення Покупцем строку оплати товару, він оплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу, яка згідно розрахунку позивача складає та підлягає до стягнення в розмірі 831,80 грн.

Крім того, відповідно до п.6.3 Договору у випадку просторочення Покупцем оплати вартості товару на строк більш ніж 180 календарних днів, Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 30 (тридцять) відсотків від повної вартості неоплаченого товару, які складають та підлягають до стягнення в розмірі 1781,74 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 33, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю „УРС ”Єврогурт” (79040, м. Львів, вул. Каховська, 34, код ЄДРПОУ 20826400) на користь Дочірнього підприємства „Конріл” (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, офіс 201, код ЄДРПОУ 23703164) –5939,16 грн. –основного боргу, 504,83 грн. –інфляційних втрат, 105,44 грн. –трьох відсотків річних, 831,80 грн. –пені та 1781,74 грн. –штрафу, 102,00 грн. –державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В рештій частині позовних вимог –відмовити.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

          Повний текст рішення виготовлений та підписаний 29.10.2009 року.

Суддя