Рішення № 6538749, 02.11.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.09                                                                                 Справа № 17/208

За позовом Державної екологічної інспекції в Луганській області, м. Луганськ

до Приватного підприємства „Ліга прим”, м. Луганськ

про стягнення шкоди у розмірі 3032 грн. 86 коп.

                    Суддя Фонова О.С.

                                                  Представники:

від позивача: Меженська О.О. –гол. спец. юридичного сектору Державної екологічної інспекції, довіреність № 5 від 08.06.2009;

від відповідача: не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача шкоди у розмірі 3032,86 грн., заподіяної порушенням природоохоронного законодавства.

Відповідач відзивом на позовну заяву, зданим в судовому засіданні 12.10.2009, позовні вимоги не визнав та зазначив, що в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПП „Ліга прим” від 23-25.09.2008 відсутні дані про те, що на території ПП „Ліга прим” були виявлені засмічені земельні ділянки, проте зазначено про засмічення земельної ділянки площею 2,38 м2 на території ПП „Полі Пак”, тому розрахунок шкоди в сумі 3032,86 грн. не відноситься до ПП „Ліга прим”.

Крім того, як зазначає відповідач, виявлені на земельній ділянці площею 2,38 м2 відпрацьовані цегла та шлакоблок, не підпадають під визначення відходів, оскільки є будівельними матеріалами, які були використані у виробництві.

Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

встановив:

Державною екологічною інспекцією в Луганській області 23-25.09.2008 при проведенні перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Приватним підприємством „Ліга прим” було встановлено факт засмічення земельної ділянки площею 2,38 м2 будівельними відходами (відпрацьована цегла та шлакоблок), яка розташована на території ПП „Ліга прим” (в районі ділянки композитних матеріалів), що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи»та ст.ст. 35, 46 Закону України «Про охорону земель». Даний факт підтверджується актом перевірки від 23-25.09.2008 (далі - Акт).

Державним інспектором з охорони навколишнього середовища Луганської області 23.09.2009 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 006413 відносно заступника ПП „Ліга прим” за порушення ним ст. 52 КпАП, 23.09.2009 було винесено постанову № 006377 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., який був сплачений в повному обсязі, що підтверджується квитанцією № 6401671 від 30.10.2008 (а.с.12-13).

Розмір шкоди, нанесеної державі відповідачем внаслідок порушення природоохоронного законодавства складає 3032,86 грн.

Позивачем була надіслана відповідачу претензія від 17.03.2009 № 18. Відповіді на зазначену претензію від відповідача не надходило.

У зв’язку з несплатою відповідачем завданої шкоди у сумі 3032,86 грн. позивач звернувся до суду з вимогою про їх стягнення.

Відповідачем позов не визнано з підстав, визначених вище.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно зі статтею 35 Закону України «Про охорону земель»власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані:

-          дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України;

-          проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів;

-          підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування еколого безпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо;

-          дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів;

-          надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів;

-          сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів;

-          своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок;

-          забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні;

-          забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку;

-          забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур’янами, чагарниками і дрібноліссям;

-          вживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відходи” відходами є будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

У відповідності до пункту «а»частини 1 статті 32 Закону України „Про відходи”, з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини забороняється: вести будь-яку господарську діяльність, пов’язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.

За приписами ст. 33 Закону України „Про відходи” зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Пунктами „з”, „л” статті 17 Закону України „Про відходи” встановлено, що суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов’язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об’єктах; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров’ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

Згідно п. п. „а”, „б” ч. 1 ст. 42 Закону України „Про відходи” правопорушеннями у сфері поводження з відходами є порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвестидо забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованогошкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків, самовільне розміщення чи видалення відходів.

Згідно зі статтею 43 Закону України „Про відходи” підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідно п.п.2, 3.2, 3.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, в редакції наказу Міністерства природи від 04.04.2007 № 149, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 25.04.2007 № 422/13689, засмічення земель–це наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.

Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Посилання відповідача на те, що відпрацьовані цегла та шлакоблок не підпадають під визначення відходів, оскільки були невдовзі використані як вторинний матеріал для будівництва, судом до уваги не приймаються, оскільки відповідачем, на вимогу суду , не надано доказів на підтвердження такого факту.

З пункту 4 наказу № 56.2 від 12.05.2008 „Про порядок проведення робіт по реконструкції виробничої бази ПП „Ліга прим” (а.с.21) вбачається, що з метою економії коштів та раціонального використання ресурсів наказано забезпечити максимально можливе вторинне використання демонтованих конструкцій та матеріалів. Відповідальним за це призначено технічного директора ПП „Ліга прим” Васькова П.І., однак доказів на підтвердження безпосередньо факту вторинного використання демонтованих конструкцій та матеріалів відповідачем суду не надано.

Крім того, відповідно до Державного класифікатору відходів, затвердженого наказом Держстандарт України від 29.02.1996 № 89, відпрацьована цегла, шлакоблок відносяться до відходів від будівництва ІV класу небезпеки.

Стосовно зазначення в примірнику Акту відповідача у розділі „Земельні ресурси” про встановлення під час проведення перевірки на території ПП „Полі Пак” факту засмічення земельної ділянки площею 2,38 м2 будівельними відходами, то позивач надав з цього приводу пояснення, що таке зазначення в другому примірнику акту було зроблено в наслідок технічної помилки (а.с.39).

До матеріалів справи позивачем надано копію акту, на другій сторінці якого міститься зазначення про перевірку території ПП „Ліга-прим”, та виявлення факту засмічення земельної ділянки площею 2,38 м2 будівельними відходами.

Крім того, зі змісту самого акут вбачається, що перевірка природоохоронного законодавства відбувалась за адресою: м. Луганськ, вул. Руднєва, 127, що надана ПП „Ліга прим” під розміщену виробничу будівлю.

Також, листом № 13/09.і від 22.09.2009 (а.с.29) відповідач повідомив про свою незгоду з позовною заявою та зазначив, що відпрацьовані цегла та шлакоблок, що були виявлені на території виробничої бази ПП „Ліга прим” і зафіксовані в Акті, з’явились під час реконструкції цеху ПП „Ліга прим” та були використані 29.09.2009 у подальшій реконструкції при бетонуванні підлоги виробничого приміщення, однак доказів такого факту відповідачем суду не надано.

Отже, відповідач сам визнає наявність саме на його території відпрацьованої цегли та шлакоблоку у зв’язку з реконструкцією цеху, та зазначає, що це не є порушенням природоохоронного законодавства.

Таким чином, посилання відповідача на те, що в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПП „Ліга прим” від 23-25.09.2008 зазначено про засмічення земельної ділянки площею 2,38 м2 на території ПП „Полі Пак”, тому розрахунок шкоди в сумі 3032,86 грн. не відноситься до ПП „Ліга прим”, судом оцінюється критично та не береться до уваги з огляду на спростування такого факту матеріалами справи та самим відповідачем.

Статтею 22 Цивільного кодексу України відповідно до якої особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, визначає загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу цивільного правопорушення.

Підставою цивільно-правової (господарсько-правової) відповідальності за заподіяння шкоди, в тому числі внаслідок порушення законодавства про відходи, є склад цивільного (господарського) правопорушення, яке включає в себе протиправну поведінку особи, що заподіяла шкоду, наявність негативних наслідків (шкоди), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та наслідками, а також вину правопорушника.

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника.

Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, а навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Враховуючи принцип презумпції вини правопорушника і відсутність доказів невинності відповідача, суд дійшов висновку про доведеність вини працівника відповідача Журавльова О.О. матеріалами про адміністративне правопорушення, визнанням вини самим правопорушником шляхом сплати штрафу.

Судом встановлено факт завдання відповідачем шкоди державі в наслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 3032,86 грн., а саме засмічення земельної ділянки площею 2,38 м2 побутовими та будівельними відходами (об’єм відходів складає 1,19 м3), яка розташована в м. Луганську по вул. Руднєва, 127.

Розмір збитків, нанесених державі ПП „Ліга прим” внаслідок порушення природоохоронного законодавства, обчислений позивачем вірно згідно Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, в редакції наказу Міністерства природи від 04.04.2007 № 149, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 25.04.2007 № 422/13689, складає 3032,86 грн.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення шкоди у сумі 3032,86 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Ліга прим”, м. Луганськ, вул. Совєтская, буд. 35, кв. 3, ідентифікаційний код 30009112, шкоду в сумі 3032,86 грн., заподіяну порушенням природоохоронного законодавства на балансовий рахунок № 31519921700003 спеціального фонду місцевого бюджету Артемівського району м. Луганська, ідентифікаційний код 24046582, ВДК м. Луганськ, код платежу за бюджетною класифікацією 24062100, банк одержувач –УДК у Луганській області, МФО 804013, видати наказ.

3.          Стягнути з Приватного підприємства „Ліга прим”, м. Луганськ, вул. Совєтская, буд. 35, кв. 3, ідентифікаційний код 30009112, на користь Державного бюджету України:

- на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, одержувач –УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк –ГУ ДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200, держмито у розмірі 102 грн.

- на поточний рахунок 31211259700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач –УДК у м. Луганську, банк –ГУ ДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22050000 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 09.11.2009.

Суддя                                                                                 О.С. Фонова

Провідний спеціаліст О.В. Уставицька