Рішення № 6538346, 10.08.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.09                                                                                 Справа № 9/203

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Малого приватного виробничо-будівельного підприємства "Лугрембуд", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Укрбудмонтаж", м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 24 520 грн. 68 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Усова К.В., дов. № 30409/1 від 03.04.09,

від відповідача – не прибув

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач, МП ВБП "Лугрембуд", звернувся з позовною заявою, в якій просить зобов'язати відповідача сплатити заподіяну матеріальну шкоду, яка складається з суми основного боргу у розмірі 23521,04 грн. та 3% річних –999,0 грн. за договором № 1/9 від 20.09.07 та судові витрати.

Позовні вимоги відповідно до клопотання, наданого позивачем до суду 06.08.09, полягають у стягненні з відповідача суми боргу у розмірі 23521,0 грн. та 3% річних у розмірі 999,64 грн., тому суд, вирішуючи цей спір, виходить з вимог, викладених у вказаному клопотанні.

Відповідач, ТОВ "ВК "Укрбудмонтаж", відзивом на позовну заяву за № 1/61 вважає позовні вимоги необґрунтованими з наступних підстав.

·          Проектно-кошторисна документація повинна бути передана позивачем відповідачу, однак позивач не надав доказів передачі такої документації, акт її передачі відсутній. У такому разі відповідно до п. 2 ст. 838 ЦК України позивач відповідає перед відповідачем за невиконання договірних зобов'язань замовника перед генпідрядником.

Незважаючи на вимоги відповідача позивач не надав проектно-кошторисну документацію, у зв'язку з чим відповідач не мав змоги здійснити Розрахунок договірної ціни робіт, що виконувались.

За відсутності Розрахунку договірної ціни, підписаного сторонами, позивач фактично визначав вартість виконаних відповідачем робіт на власний розсуд та свідомо зменшував вартість цих робіт.

·          Щодо акту приймання робіт за листопад 2007 року на суму 26300,40 грн., то він був вручений відповідачу у судовому засіданні 23.06.08 при розгляді справи № 16/87, однак цей акт направлявся відповідачем позивачу листом № 1/47 від 17.12.07. Вказаний акт має численні виправлення з боку позивача щодо розцінок робіт, які є необґрунтованими та такими, що зменшують коефіцієнти на прибуток, адміністративні витрати тощо, через що сума виконаних відповідачем робіт зменшена позивачем до 14023,20 грн.

Натомість відповідач у своїх розрахунках вартості виконаних робіт додержувався положень ДБН Д.1.1-1-2000 Правила визначення вартості будівництва та не перевищував чинні норми.

В обгрунтування позову позивач посилається на укладений між ним та відповідачем договір № 1/9 від 20.09.07 про виконання будівельних робіт по об'єкту ВАТ "АМК" –комплекс конверторного цеху, екіпіровочний пункт локомотивів (майданчик ГУБТ) в обсязі і в терміни, узгоджені сторонами.

Ціна договору склала 500000,0 грн., разом з тим, договором передбачено, що ціна договору може переглядатися за обґрунтованими розрахунками шляхом підписання сторонами додаткових угод.

17 грудня 2007 року між позивачем та відповідачем було проведено звірення розрахунків та складений відповідний акт розрахунків, за яким за даними відповідача станом на 07.12.07 він отримав 24083,60 грн. на виконання підрядних будівельних робіт, згодом згідно з рахунком № 1 від 12.12.07, актом про виконання робіт за листопад 2007 року та накладною № 1 від 12.12.07 витрати були збільшені до 29824,81 грн.

Таким чином, за розрахунками відповідача заборгованість позивач становить 5741,21 грн.

Однак після перевірки всіх накладних та рахунків позивач довів, що ним було сплачено на користь відповідача 48930,64 грн. за фактично отримані послуги на суму 25409,60 грн., тому фактично відповідач заборгував позивачу 23521,04 грн.

Відповідно до пп. 5.1.17 договору за появу в нетверезому стані підрядчик утримує з належних до сплати субпідряднику грошові кошти у розмірі 1000,0 грн. за кожен встановлений факт такого порушення. Оскільки таких випадків було встановлено три, ВАТ "АМК" стягнув 3000,0 грн. штрафу з позивача, тому позивач вимагає стягнення з відповідача у регресному порядку суму у розмірі 3000,0 грн.

Посилаючись на ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних від простроченої суми у розмірі 999,64 грн.

Позивач у письмових поясненнях, наданих у судовому засіданні, наводить наступне.

Ш          На підставі п.п. 2.2 та 2.3 договору була визначена вартість робіт, що підтверджується актом № 1 за листопад 2007 року, з урахуванням розцінок, за якими замовник оплатив ці роботи.

Ш          Без надання проектно-кошторисної документації згідно з гл. 33 Капітальне будівництво ГК України субпідрядник не зміг би виконувати обумовлені договором роботи та допущений до їх виконання. Ознайомлення відповідача з проектно-кошторисною документацією підтверджується пп. 5.1.11 договору.

Ш          Щодо оплати виконаних відповідачем робіт, то вона була здійснена у розмірі 32000,0 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи документами.

Ш          Вимогу відповідача щодо оплати використаних будматеріалів (бетону) за наданим ним актом позивач відхиляє, оскільки пп. 5.1.4 договору саме відповідач несе відповідальність за цільове використання матеріалів.

Ш          Оскільки за пп.пп. 5.1.6 та 5.1.8 договору відповідачу надане право здійснення відповідних заходів з техніки безпеки, яке ним проігнороване, позивач був вимушений забезпечити спеціальним одягом робітників підприємства замовника, що підтверджується рахунком № 343 від 20.12.07 та картками отримання цього одягу.

Оцінивши матеріали справи, доводи учасників судового процесу і надані ними документи, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1/9 від 20.09.07 про виконання будівельних робіт по об'єкту ВАТ "АМК" – комплекс конверторного цеху, екіпіровочний пункт локомотивів (майданчик ГУБТ) в обсязі і в терміни, узгоджені сторонами.

Ціна договору склала 500000,0 грн., разом з тим, договором передбачено, що ціна договору може переглядатися за обґрунтованими розрахунками шляхом підписання сторонами додаткових угод.

Відповідно до пп. 5.1.17 договору за появу в нетверезому стані підрядчик утримує з належних до сплати субпідряднику грошові кошти у розмірі 1000,0 грн. за кожен встановлений факт такого порушення. Оскільки таких випадків було встановлено три, ВАТ "АМК" стягнув 3000,0 грн. штрафу з позивача.

17 грудня 2007 року між позивачем та відповідачем було проведено звірення розрахунків та складений відповідний акт розрахунків, за яким за даними відповідача станом на 07.12.07 він отримав 24083,60 грн. на виконання підрядних будівельних робіт, згодом згідно з рахунком № 1 від 12.12.07, актом про виконання робіт за листопад 2007 року та накладною № 1 від 12.12.07 витрати були збільшені до 29824,81 грн.

За розрахунками відповідача заборгованість позивач становить 5741,21 грн.

Однак після перевірки всіх накладних та рахунків позивач довів, що ним було сплачено на користь відповідача 48930,64 грн. за фактично отримані послуги на суму 25409,60 грн., тому фактично відповідач заборгував позивачу 23521,04 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано наступні докази (у копіях):

Ш          Договір № 1/9 від 20.09.07 (а.с. 13-19),

Ш          Акт приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2007 року за формою КБ-2в, підписаний відповідачем (а.с. 37-38),

Ш          Акт приймання виконаних підрядних робіт з розрахунками одиничної вартості за листопад 2007 року, підписаний відповідачем (а.с. 39-43),

Ш          Акт перевірки витрати матеріалів за жовтень-листопад 2007 року, підписаний представниками сторін (а.с. 55),

Ш          Акт звірення розрахунків від 17.12.07, підписаний керівниками підприємств позивача та відповідача (а.с. 12).

Ш          Виписки банку (а.с. 106 –114),

Ш          Акт № 1 приймання виконаних робіт за листопад 2007 року, укладений між позивачем та ВАТ "АМК" (а.с. 133 –137),

Суд вважає, що позивачем доведено наданими доказами правомірність вимог щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 18516,59 грн., враховуючи у т.ч. наступне:

- ціна робіт за листопад 2007 року (п. 2.2 та 2.3 спірного договору) підтверджена Актом № 1 за цей період та договором № 027/р1524 від 14.06.06, копію якого надано позивачем до матеріалів справи,

- матеріалами справи підтверджений факт оплати виконаних робіт у розмірі 32000,0 грн.

Щодо забезпечення спеціальним одягом робітників підприємства відповідача на суму 5004,41 грн., суд вважає позов в цій частині таким, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано доказів правомірності нарахування цієї суми.

Щодо нарахування 3% річних у розмірі 999,64 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Оскільки позивачем не надано обґрунтованого розрахунку нарахування 3% річних у заявленій сумі, вимога про стягнення річних відсотків у розмірі 999,64 грн. задоволенню не підлягає.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково з покладенням судових витрат на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

При подачі позову позивачем сплачене державне мито квитанцією № 8902841 від 10.06.09 у розмірі 245,20 грн., що є меншим від 1% від заявленої суми.

При подачі позову позивачем сплачені інформаційно-технічні витрати у розмірі 325,0 грн., що перевищує розмір, встановлений законодавством, тому зайве сплачені витрати підлягають поверненню.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, ТОВ Виробнича компанія "Укрбудмонтаж", 94800, Луганська обл., м. Свердловськ, кв-л Пролетаріата Донбасу, 63/9, код 33553713, на користь позивача, МПВБП "Лугрембуд", 91011, м. Луганськ, кв-л Єрьоменко, 7, код 24844777, суму основного боргу у розмірі 18516,59 грн., крім того, витрати зі сплати держмита –185,17 грн., інформаційно-технічні витрати –235,98 грн.

3. В решті позову –відмовити.

4. Стягнути з позивача, МПВБП "Лугрембуд", 91011, м. Луганськ, кв-л Єрьоменко, 7, код 24844777, на користь державного бюджету державне мито у розмірі 0,01 грн.

5. Повернути позивачу, МПВБП "Лугрембуд", 91011, м. Луганськ, кв-л Єрьоменко, 7, код 24844777, з державного бюджету зайво сплачені інформаційно-технічні витрати у розмірі 12,50 грн.

Підставою повернення зайво сплачених витрат на забезпечення судового процесу є це рішення, підписане та скріплене печаткою суду.

Накази видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               А.Г.Ворожцов