Постанова № 65383114, 15.03.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2017 р. Справа № 5023/2518/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Шевель О. В.

секретар судового засідання Курченко В.А.

за участю представників:

АТ «Дельта Банк» - Гендероської Ю.О. (довіреність від 28.02.2017)

арбітражного керуючого Бєлової О.А..(свідоцтво від 30.04.2013 № НОМЕР_1)

кредитора ОСОБА_3 особисто (копія паспорту в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу АТ "Дельта Банк" (вх.№540Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.01.2017 у справі №5023/2518/12

за заявою Приватного АТ "Українська гірничо-металургійна компанія" в особі Харківської регіональної філії, смт. Солоницівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт" Будівельний альянс", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.01.2017 по справі №5023/2518/12 (суддя Усатий В.О.) вимоги ПАТ "Дельта Банк" на суму 3511771,14 грн. - відхилені.

АТ "Дельта Банк" з вказаною ухвалою не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною, в якій просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.01.2017 по справі №5023/2518/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати та включити у шосту чергу до реєстру вимог кредиторів кредиторські вимоги АТ "Дельта Банк" до ТОВ "Моноліт" Будівельний альянс" у сумі 3511771,14 грн. у повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2017 апеляційну скаргу АТ «Дельта Банк» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.01.2017 у справі №5023/2518/12 прийнято до провадження та призначено на 02.03.2017.

02.03.2017 від арбітражного керуючого Бєлової О.А. надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2353).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 розгляд справи відкладено на 15.03.2017.

14.03.2017 від апелянта надійшли письмові пояснення по справі (вх.2756).

В судовому засіданні 15.03.2017 представники сторін підтримали свої вимоги, представник апелянта просила суд скасувати оскаржувану ухвалу, задовольнити заяву банку та включити вимоги банку у шосту чергу реєстру вимог кредиторів. Арбітражний керуючий заперечувала проти апеляційної скарги, навела відповідні доводи, просила суд залишити оскаржувану ухвалу без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Кредитором ОСОБА_3 свого ставлення до апеляційної скарги в судовому засіданні не висловлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши в судовому засіданні пояснення присутніх представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.06.2012 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт» Будівельний альянс», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.04.2013 р. ініціюючому кредитору - Приватне АТ «Українська гірничо-металургійна компанія» в особі Харківської регіональної філії, зобов'язано в десятиденний строк з дня прийняття даної ухвали опублікувати в офіційному друкованому органі України газеті «Голос України» або «Урядовий Кур'єр» оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ «Моноліт» Будівельний альянс», зобов'язано розпорядника майна разом з керівником боржника розглянути в місячний строк з моменту публікації оголошення вимоги кредиторів, скласти реєстр вимог кредиторів і не пізніше ніж на п'ятий день після витікання строку для подачі вимог кредиторів, надати складений і підписаний керівником підприємства і головним бухгалтером підприємства реєстр вимог кредиторів з посиланням на загальний розмір визнаних вимог кредиторів та призначене попереднє засідання суду.

Публікація оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ «Моноліт» Будівельний альянс» відбулася у газеті «Голос України» № 87 від 14.05.2013.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.12.2013 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «Моноліт» Будівельний альянс» та визнано вимоги конкурсних кредиторів, що не заявлені у встановлений законодавством строк, або не були заявлені взагалі, погашеними.

Постановою Господарського суду Харківської області від 18.09.2014 визнано ТОВ «Моноліт» Будівельний альянс» (код 32436574) банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Бєлову О.А.

Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури здійснено на веб-сайті ВГСУ 22.09.2014 р. (9144).

07.11.2016 АТ «Дельта Банк» звернулось до Господарського суду Харківської області з заявою про визнання його кредитором ТОВ «Моноліт» Будівельний альянс» та про внесення грошових вимог на суму 3511771,14 грн. до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Моноліт» Будівельний альянс» з розподілом по черговості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», також заявник просить внести до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Моноліт» Будівельний альянс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2756,00 грн.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд зазначив, що вимоги АТ «Дельта Банк» є конкурсними вимогами, а враховуючи, що вони не заявлені після строку встановленого для звернення з конкурсними вимогами, вони є погашеними, а тому відхилені судом.

Проте, з такими висновками колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Заява ПАТ «Дельта Банк» обґрунтована тим, що 23.02.2007 між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_4 укладено Кредитний договір № 07.16/10.07-СС, відповідно до умов якого встановлювалась процедура та умови надання Банком в майбутньому кредитів(траншів) в доларах США в межах загальної суми 300000,00 доларів США. Позичальнику надано кредит строком до 22.02.2017 (Додатковий договір № 12 від 30.12.2010 до кредитного договору).

Згідно графіку погашення капіталу та процентів, укладеного до кредитного договору (Додаток №1) (а.с. 11-13 т.37), кредит та проценти за користування кредитом погашається кожного місяця, визначеними сторонами платежами до 22.02.2017.

В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції, ПАТ «Дельта Банк» до матеріалів справи надано витяг з кредитної справи основного боржника, копії заяв на видачу готівки основному боржнику, копії виписок по особовому рахунку основного боржника документи. Вказані документи свідчать про надання ОСОБА_4 кредитних коштів, згідно умов наведеного кредитного договору та додаткових угод до нього.

23.02.2007 між ВАТ «Кредитпромбанк» та ТОВ «Моноліт» Будівельний альянс» укладено Договір поруки № 07.16/10/П1/07-СС, за яким поручитель поручився перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором № 07.16/10.07-СС. За умовами договору поруки поручитель бере на себе зобов'язання відповідати перед Банком в тому ж обсязі, на тих же умовах, що і Позичальник.

26.06.2013 між ПАТ «Кредитпромбанк» (продавець) та АТ «Дельта Банк» (покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Шевченко Д.Г., зареєстровано в реєстрі за № 1360. Відповідно до умов вказаного договору до АТ «Дельта Банк» переходять активи ПАТ «Кредитпромбанк», права вимог до позичальників ПАТ «Кредитпромбанк», які виникають з кредитних договорів (з усіма змінами та доповненнями до них).

Отже, на думку заявника, у зв'язку з заміною кредитора на АТ «Дельта Банк», у тому числі відбулося право відступлення за кредитним договором № 07.16/10.07-СС від 23.02.2007, з усіма змінами та доповненнями до нього, в тому числі і за забезпечувальними договорами.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданим заявником до матеріалів справи (а.с. 82, 83 т. 37) вбачається, що банком нараховано суму заборгованості за кредитним договором та пені за період з 26.06.2013 по 17.09.2014.

Станом на 30.07.2014, заборгованість ОСОБА_4 перед АТ «Дельта Банк» за кредитним договором № 07.16/10.07-СС від 23.02.2007 складає 3511771,14 грн. з яких, сума заборгованості за тілом кредиту - 2307520,03грн., сума заборгованості за процентами - 1204251,11 грн.

Вказана заборгованість підтверджена заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 22.10.2014 у справі №640/13478/14-ц, відповідно до якого судом стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4, ТОВ «Моноліт «Будівельний альянс», ТОВ «Технобудсистема» на користь ПАТ «Дельта Банк» 3511771,14 грн. суми заборгованості за кредитним договором.

Вказане рішення не оскаржено та є чинним.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог ? відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 610, 611 ЦК України).

Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення ? невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до п. 3.3.1 кредитного договору, позичальник зобов'язується забезпечити погашення отриманого кредиту на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 3.3.17 кредитного договору, серед зобов'язання позичальника (ОСОБА_4.) визначено дострокове погашення заборгованості за кредитом та сплатити проценти за користування ним, а також пені та штрафи, передбачені цим договором, у разі невиконання позичальником зобов'язань, передбачених цим договором або іпотекодавцем умов іпотечного договору.

З розрахунку суми заборгованості вбачається, що основним боржником за кредитними зобов'язаннями - ОСОБА_4 свої зобов'язання за договором не виконані. Зазначене також підтверджується заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 22.10.2014 у справі №640/13478/14-ц.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи, що позичальником свої зобов'язання за кредитним договором не виконано, кредит не повернуто, тому, колегія суддів вважає правомірним заявлення банком суми заборгованості саме за цей період.

В силу частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно приписів ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

В силу частини 1 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає правомірними доводи заявника щодо наявності у банкрута, як поручителя за кредитним договором, обов'язку щодо повернення вказаних коштів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

За частиною 15 статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до набрання чинності закону від 21.12.2011) після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі ст.14 цього закону.

Відповідно до вимог абзаців 1, 3 ч. ч. 1-3 статті 14 вказаного закону, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом З0 днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до позиції Верховного суду України, яка наведена у поставі від 21.04.2015 у справі №21-91а15, з нормативного підходу до розуміння зазначених норм права випливає, що критерієм поділу кредиторів на конкурсних та поточних є час виникнення вимоги щодо грошового зобов'язання боржника відносно рішення господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство. Якщо вимоги до боржника виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та їх вимога не забезпечена заставою майна боржника, такий кредитор набуває статусу конкурсного, якщо після - поточного.

Заявлення вимог конкурсних кредиторів після закінчення строку, встановленого для їх подання або незаявлення їх взагалі, тягне наслідки, передбачені ч.2 ст. 14 закону №2343-ХП.

Таким чином, з наведеного випливає, що саме конкурсний кредитор зобов'язаний заявитися з кредиторськими вимогами до боржника протягом 30 днів з моменту офіційної публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство і такий строк с граничним, а поточні кредитори мають право заявити свої кредиторські вимоги тільки після винесення постанови про банкрутство боржника. Законодавцем не передбачено присічного строку у випадку пропуску якого, поточний кредитор втрачає можливість на погашення своїх вимог. Так, законодавець передбачив лише право поточного кредитора пред'явити вимоги до боржника після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом та відкриттям ліквідаційної процедури протягом строку ліквідаційної процедури.

Таким чином, колегія суддів вважає, що заявлені банком грошові вимоги мають характер поточних, оскільки період їх нарахування визначено банком з 26.06.2013 (після порушення справи про банкрутство) та до 17.09.2014 (до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом).

22.09.2014 на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України ліквідатором було розміщено повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Встановлено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника 20.11.2014.

З матеріалів справи вбачається, що з заявою про визнання грошових вимог ПАТ «Дельта Банк» звернулось 07.11.2016, тобто з порушенням встановленого строку на заявлення кредиторами своїх вимог.

Враховуючи те, що провадження у даній справі порушено (08.06.2012) до набрання чинності Законом про банкрутство в новій редакції, а на момент набрання нової редакції Закону чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (18.09.2014), то повинні застосовуватись положення, що регулюють ліквідаційну процедуру у новій редакції Закону про банкрутство.

Отже, правові підстави прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури визначаються відповідно до раніше чинної редакції Закону, а правові наслідки введення ліквідаційної процедури - за його новою редакцією

Відповідно до вимог частини 1 статті 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (редакція закону від 22.12.2011), з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Отже, грошові вимоги АТ «Дельта Банк» до боржника на суму 3511771,14 грн. є такими, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, однак, у відповідності до абзацу 9 частини 1 статті 38 Закону про банкрутство, погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Зазначене є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги ПАТ «Дельта Банк», скасування ухвали Господарського суду Харківської області від 26.01.2017 та часткового задоволення заяви ПАТ «Дельта Банк» про визнання грошових вимог (№37222 від 07.11.2016).

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.01.2017 у справі №5023/2518/12 скасувати.

Задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (від 07.11.2016 вх. №37222) про визнання грошових вимог у розмірі 3511771,14 грн.

Визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» у розмірі 3511771,14 грн. такими, що погашаються у шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Витрати по сплаті судового збору у розмірі 2756,00 грн. підлягають задоволенню у першу чергу.

Повний текст постанови складено 17.03.17

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Шевель О. В.