Ухвала суду № 65380783, 14.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний № 755/17507/16-ц Головуючий в 1 інстанції - Савлук Т.В.

Апеляційне провадження №22-ц/796/4029/2017 Доповідач - Желепа О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Іванченка М.М., Рубан С.М.

при секретарі Перетятько А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 в частині оскарження ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 09 грудня 2016 року про відмову в прийнятті частини позовних вимог в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві про зняття арешту, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про зняття арешту з майна.

Відповідно до змісту позовних вимог, позивачка просила:

Зняти арешт з нерухомого майна: тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 9652827 від 24.03.2010 року; зареєстровано: 24 березня 2010 року 11:19:44 за №9652827 реєстратором: Перша Київська державна нотаріальна контора 01135 м. Київ, проспект Перемоги, 11; підстава обтяження: ухвала №2-1675/2010 р. від 15 березня 2010 року Дніпровського районного суду міста Києва, суддя Антипова Л.О,; об'єкт обтяження: земельна ділянка, АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_1, обтяжувач: Дніпровський районний суд міста Києва, заявник: Дніпровський районний суд міста Києва ухвала з супровідним листом, суддя Антипова Л.О.

Зняти арешт з нерухомого майна: тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 9880315 від 31.05.2010 року; зареєстровано: 31 травня 2010 року 15:06:39 за №9880315 реєстратором: Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 04053, м. Київ, вул.. Артема, буд.73; підстава обтяження: постанова 2314/10 від 31 травня 2010 року, ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві, об'єкт обтяження: земельна ділянка, земельна ділянка, НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1, кадастровий номер:НОМЕР_1, обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, код: 35011660, 02094, м. Київ, вул. Краківська, 20.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09.12.2016 року відмовлено у прийнятті заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа Відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві про зняття арешту з майна, в частині позовних вимог, а саме: «Зняти арешт з нерухомого майна: тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 9652827 від 24.03.2010 року; зареєстровано: 24 березня 2010 року 11:19:44 за №9652827 реєстратором: Перша Київська державна нотаріальна контора 01135 м. Київ, проспект Перемоги, 11; підстава обтяження: ухвала №2-1675/2010 р. від 15 березня 2010 року Дніпровського районного суду міста Києва, суддя Антипова Л.О,; об'єкт обтяження: земельна ділянка АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_1, обтяжувач: Дніпровський районний суд міста Києва, заявник: Дніпровський районний суд міста Києва ухвала з супровідним листом, суддя Антипова Л.О.».

Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати та на направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

В скарзі посилалася на те, що ухвала постановлена з порушенням ч.2 ст. 122 ЦПК України та п.п. 3, 4 ч. 1 ст.210 ЦПК України. Зазначила, що висновок суду про те, що вжитті судом заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядав справу в порядку передбаченому ч. 3 ст. 154 ЦПК України, є помилковим та не може бути підставою для відмови у прийнятті частини позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представника позивача, який доводи скарги підтримав, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу (частина третя статті 154 ЦПК). При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору (частина четверта статті 154 ЦПК). Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (стаття 60 Закону про виконавче провадження). В такому разі у рішенні суду про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту суд зазначає про скасування заходів забезпечення позову, які оскаржуються (пункт 8 частини першої статті 214 ЦПК).

Відмовляючи в прийнятті заяви в частині позовних вимог, які стосуються зняття арешту з майна, який накладено на підставі ухвали суду, суд першої інстанції виходив з того, що вжитті судом заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом в порядку ч.3 ст. 154 ЦПК України .

Колегія суддів з таким висновком не погоджується, так як суд не дотримався вищезазначених роз'яснень Пленуму ВССУ, та не врахував, що позивач в даній справі вже звертався з заявою про скасування заходів забезпечення позову в порядку ст. 154 ЦПК України, проте йому було відмовлено, так як він не є стороною в тій справі, в якій накладався арешт, що підтверджується ухвалою суду долученою до позовної заяви.

Таким чином, відмовляючи в прийнятті заяви в частині зняття арешту накладеного на підставі ухвали суду в іншій цивільній справі, суд позбавив позивача доступу до суду, оскільки іншого шляху, як звернутись з даним позовом для захисту своїх прав у позивача немає.

Пунктом 3 статті 312 ЦПК України передбачено, що розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 09 грудня 2016 року скасувати, а питання про відкриття провадження в частині позовних вимог про зняття арешту з нерухомого майна, накладеного судом, передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: