Рішення № 65380784, 14.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/1413/16-ц Головуючий у 1-й інстанції - Ладиченко С.В.

№ апеляційного провадження 22-ц/796/1680/2017 Доповідач - Рубан С.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2017 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Желепа О.В., Іванченко М.М.

при секретарі Перетятько А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 серпня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А :

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 23 серпня 2016 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за кредитним договором №СL-021/016/2008 від 04.07.2008 в розмірі 2452,33 доларів США, що за офіційним курсом НБУ (24,844282) на день проведення розрахунку становить 60926,38 грн. та пеню 207977,70 грн., що в сумі становить 268904,08 грн. Cтягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» у відшкодування витрат понесених на оплату судового збору в розмірі 4033,58 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16 листопада 2016 року заяву ОСОБА_1 про перегляд вищевказаного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 суму заборгованості за кредитним договором №СL-021/016/2008 від 04.07.2008 в розмірі 2452,33 доларів США, що за офіційним курсом НБУ (24,844282) на день проведення розрахунку становить 60926,38 грн. та пені 207977,70 грн., що в сумі становить 268904,08 грн., а також стягнути з них в солідарному порядку витрати на оплату судового збору в розмірі 4033,58 грн.

Посилається на те, що 04 липня 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є АТ «ОТП Банк» укладений Кредитний договір № СL-021/016/2008. За умовами Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 22299,90 зі сплатою фіксованої процентної ставки 14,49%.

Кредитні кошти видавалися Банком зокрема шляхом перерахування кредитних коштів в повній сумі з кредитного рахунку на поточний рахунок: 26206101824709 позичальника, відкритий у банку. В свою чергу позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути банку зазначені кредитні кошти у строки, передбачені Кредитним договором (зокрема, в п. 2 частини № 1 кредитного договору), а також сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами і виконати всі інші зобов'язання, визначені Кредитним договором. 17 травня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк» (який діяв від імені ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на підставі договору комісії) було укладено Додатковий договір №1 до Кредитного договору № CL-021/016/2008, яким крім іншого було викладено графік погашення заборгованості в новій редакції на умовах реструктуризації боргу та визначено дату остаточного повернення кредиту 05.10.2015 року.

Погашення відповідної частини кредиту та нарахованих відсотків повинно здійснюватися позичальником щомісяця.

За умовами Кредитного договору та Додаткового договору позичальник зобов'язався своєчасно та повністю сплатити кредит, проценти за користування кредитом, але порушує умови відповідних договорів.

За порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожний день прострочки, що передбачено п. 4.1.1. частини № 2 Кредитного договору.

Позичальник порушив умови кредитного договору та не виконує взяті на себе зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості.

Станом на 20.01.2016 року у позичальника за Кредитним договором № CL-021/016/2008 від 04.07.2008 року згідно розрахунку заборгованості наявний борг в сумі 268904,08 грн., що складається із:

- залишку заборгованості за кредитом у сумі 2452,33 доларів США, що за офіційним курсом НБУ (24,844282) на день проведення розрахунку становить 60926,38 грн.;

- пені за прострочення виконання зобов'язань в розмірі 207977,70 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № CL- 021/016/2008 від 04.07.2008 року між ОСОБА_3 та ЗАТ «ОТП Банк» укладено договір поруки № SR - 021/016/2008 від 04.07.2008 року.

За умовами п. 1.1. Договору поруки Поручитель зобов'язалась відповідати в повному обсязі по борговим зобов'язанням ОСОБА_1, що виникають з умов Кредитного договору.

20.05.2013 року з метою викладення вищезазначеного договору поруки в новій редакції було укладено між ОСОБА_3 та ПАТ «ОТП Банк» (який діяв від імені ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на підставі договору комісії) Договір поруки №2 від 20.05.2013 року.

Враховуючи ту обставину, що позичальник та поручитель порушують вимоги умов Кредитного договору та Договору поруки, а саме не виконують належним чином, в обумовлені строки зобов'язання щодо оплати кредиту і відсотків у сумі, передбаченій Кредитним договором, 05.10.2015 року позивачем було направлено на адресу відповідачів відповідні досудові вимоги, які залишені останніми без задоволення.

Позовна заява подана Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», що є новим кредитором за Кредитним договором № CL- 021/016/2008 від 04.07.2008 року. Згідно з умовами Договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 27 червня 2012 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № CL-021/016/2008 від 04.07.2008 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 та договором поруки № SR-021/016/2008 від 04.07.2008 року.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступного.

Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договоромбанкабо інша фінансова установа(кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 04 липня 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є АТ «ОТП Банк» укладений Кредитний договір № СL-021/016/2008. За умовами Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 22299,90 зі сплатою фіксованої процентної ставки 14,49%.

Кредитні кошти видавалися Банком шляхом перерахування кредитних коштів в повній сумі з кредитного рахунку на поточний рахунок: 26206101824709 позичальника, відкритий у банку. В свою чергу позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути банку зазначені кредитні кошти у строки, передбачені Кредитним договором (зокрема, в п. 2 частини № 1 кредитного договору), а також сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами і виконати всі інші зобов'язання, визначені Кредитним договором. 17 травня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк» (який діяв від імені ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на підставі договору комісії) було укладено Додатковий договір №1 до Кредитного договору № CL-021/016/2008, яким крім іншого було викладено графік погашення заборгованості в новій редакції на мовах реструктуризації боргу та визначено дату остаточного повернення кредиту 05.10.2015 року.

Відповідно до 4.1.1. частини № 2 Кредитного договору за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожний день прострочки.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № CL- 021/016/2008 від 04.07.2008 року між ОСОБА_3 та ЗАТ «ОТП Банк» укладено договір поруки № SR - 021/016/2008 від 04.07.2008 року.

За умовами п. 1.1. Договору поруки Поручитель зобов'язалась відповідати в повному обсязі по борговим зобов'язанням ОСОБА_1, що виникають з умов Кредитного договору.

20.05.2013 року з метою викладення вищезазначеного договору поруки в новій редакції було укладено між ОСОБА_3 та ПАТ «ОТП Банк» (який діяв від імені ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на підставі договору комісії) Договір поруки №2 від 20.05.2013 року.

27 червня 2012 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за умовами якого ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № CL-021/016/2008 від 04.07.2008 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 та договором поруки № SR-021/016/2008 від 04.07.2008 року.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. До Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» щодо права вимоги до відповідачів.

Відповідно до ч.2 ст. 1054 ЦК України та ч.2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не належно виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 20.01.2016 року згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором № CL-021/016/2008 від 04.07.2008 року заборгованість становить 268904,08 грн., що складається із:

- залишку заборгованості за кредитом у сумі 2452,33 доларів США, що за офіційним курсом НБУ (24,844282) на день проведення розрахунку становить 60926,38 грн.;

- пені за прострочення виконання зобов'язань в розмірі 207977,70 грн.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель солідарно відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Згідно ч. 2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України, зазначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

05.10.2015 року позивачем було направлено на адресу відповідачів відповідні досудові вимоги, які залишені останніми без задоволення.

За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову.

Виходячи з положень статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторонипосилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказамивони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давностітощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторінвипливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілитиміж сторонамисудові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову(стаття 214 ЦПК України).

Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо доведеності доказами наявними у справі, що відповідачі не виконують зобов'язання щодо погашення кредиту та мають заборгованість за кредитним договором в розмірі 2 452,33 доларів США, що становить 60 926 грн. 38 коп. та заборгованість по пені в сумі 207 977 грн. 70 коп.

Доводи апеляційної скарги щодо невірно обрахованого розміру пені колегія суддів не приймає до уваги, оскільки наявний в матеріалах справи розрахунок пені складено відповідно до умов кредитного договору та сума заборгованості по пені розрахована вірно.

Розрахунок пені наведений відповідачем в апеляційній скарзі колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказаний розрахунок не відповідає умовам кредитного договору щодо розрахунку пені.

Однак, враховуючи, що заборгованість за кредитним договором становить 60 926 грн. 38 коп., а пеня 207 977 грн. 701 коп., колегія суддів вважає за можливе у даному випадку застосувати положення ч.3 ст.551 ЦК України, якою передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір пені до 61 000 грн., відповідно загальний розмір стягнення до 121 926 грн.38 коп. (60 926 грн. 38 коп. (2 452,33 дол. США) + 61 000 грн.)

Доводи апеляційної скарги щодо розбіжності у сумі заборгованості по кредиту доказами відповідно до приписів статей 58-59 ЦПК України не підтверджуються, тому до уваги колегією суддів не приймаються.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 309, 313-315, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 серпня 2016 року - змінити, зменшивши розмір стягнутої пені до 61 000 грн., відповідно загальний розмір стягнення до 121 926 грн. (сто двадцять одна тисяча дев'ятсот двадцять шість) 38 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий Судді