Ухвала суду № 65375832, 16.03.2017, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/545/17

Номер провадження 2/573/272/17

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 березня 2017 року м. Білопілля

Суддя Білопільського районного суду Свиргуненко Ю. М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну частку (пай),

в с т а н о в и л а :

15 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області про визнання права власності на земельну частку (пай), у якій просить встановити факт належності ОСОБА_3 сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ №0161028, виданого на підставі рішення Білопільської районної державної адміністрації від 11 січня 1997 року №11 на імя ОСОБА_4, а також визнати за ним право власності на земельну частку (пай), посвідчену вказаним вище сертифікатом.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до наступних висновків.

Згідно з ч. 4 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.

У відповідності з ч. ч. 1, 2 ст. 26 ЦПК України у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб. У справах наказного та окремого провадження особами, які беруть участь у справі, є заявники, інші заінтересовані особи, їхні представники.

Таким чином, діючим Цивільним процесуальним кодексом України чітко визначено види провадження, які можуть розглядатися в порядку цивільного судочинства, зокрема: позовне, окреме, наказне. Крім того, встановлено різні кола осіб, які можуть бути учасниками цих проваджень, а саме: у позовному провадження сторони та треті особи, які мають права та обовязки визначені ст. ст. 27, 31 ЦПК України. У позовному провадженні діють принципи змагальності сторін та диспозитивності судового розгляду. Разом з тим особами, які беруть участь у справі окремого провадження є заявники та заінтересовані особи та в окремому провадженні не діє, принцип змагальності сторін та лише може застосовуватись принцип диспозитивності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 235 ЦПК України з метою зясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребовувавати необхідні докази, що не допускається у позовному провадженні.

У частині 6 ст. 235 ЦПК України зазначено, що в окремому провадженні не може розглядатися спір про право. Виникнення спору про право призводить до того, що суд повинен залишити заяву без розгляду і розяснити заінтересованим особам (заявнику), які порушують спір про право, що вони можуть захистити свої права у порядку позовного провадження, подавши позов на загальних підставах.

Водночас у позовному провадженні може розглядатися лише спір про право, відсутність спору не породжує у позивача права на поновлення порушеного, оспорюваного, невизнаного права. Відсутність спору має наслідком відсутність предмету розгляду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має право звернутися до суду, як в порядку окремого провадження так і в порядку позовного провадження, однак обєднання в одній позовній заяві різних видів проваджень суперечить діючому законодавству.

За таких умов позивачу слід привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. ст. 15, 26, 234, 235, 256 ЦПК України.

Крім того, згідно з пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У звязку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

У відповідності до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позову без руху, про що повідомляє позивача і надає строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Таким чином, приходжу до висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків та розяснивши, що в разі невиконання викладених в ухвалі вимог позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 57-60, 64, 119, 121, 168 ЦПК України,

п о с т а н о в и л а :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну частку (пай) залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом пяти днів з дня отримання копії даної ухвали усунути зазначені в ній недоліки і розяснити, що в іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: