Ухвала суду № 65373703, 16.03.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1421/1552/12 16.03.2017 16.03.2017 16.03.2017

Провадження №22-ц/784/646/17

Єдиний унікальний номер 1421/1552/12

Номер провадження 22-ц/784/646/17

Головуючий у 1 інстанції Паньков Д.А.

Категорія 27 Доповідач Прокопчук Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2017 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі :

Головуючого: судді Прокопчук Л.М.

Суддів Козаченка В.І., Царюк Л.М.

Із секретарем судового засідання Лептуга С.С.

За участю представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 січня 2017 року у справі за поданням державного виконавця Первомайського міськрайонного відділу ДВС Головного управління юстиції у Миколаївській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И Л А :

23 січня 2017 року державний виконавець Первомайського міськрайонного відділу ДВС головного ТУЮ у Миколаївської області ОСОБА_3 звернулася до суду з поданням про обмеження виїзду ОСОБА_1 за межі України.

В своєму поданні державний виконавець вказувала, що на виконанні у відділі ДВС перебуває виконавчий лист № 2/1421/680/12 виданий Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області 02 листопада 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 боргу за договором позики в сумі 92684 грн. на корись ОСОБА_4

05 лютого 2016 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Державний виконавець зазначала, що боржник постійно ухиляється від виконання своїх зобов'язань. Декларацію про майно та доходи не надає. Станом на 23 січня 2017 року рішення суду не виконано (а.с.109-110).

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 січня 2017 року подання державного виконавця задоволено. Обмежено ОСОБА_1В у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту до повного погашення заборгованості по виконавчому листу № 2/1421/680/12 від 02.11.2012 року про стягнення з ОСОБА_1В як солідарного боржника з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 92684 грн. (а.с. 115).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні подання (а.с. 125-128).

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги. Просив її задовольнити.

Представник Первомайського міськрайонного відділу ДВС управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області в судове засідання не зявився. Письмових заперечень на апеляційну скаргу від нього не надійшло.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання по суті з наступних підстав.

Задовольняючи подання, суд послався на те, що мається невиконане грошове зобовязання внаслідок ухилення боржника від його виконання.

Однак з висновками суду погодитись не можна, оскільки вони є передчасними.

Зі справи вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 заборгованості в загальній сумі 92684 грн. по виконавчому листу, виданому Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області 02.11.2012 року, відкрита головним державним виконавцем 04.02.2016 року. В ній боржнику запропоновано в семиденний строк з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження самостійно виконати рішення суду (а.с. 112). Ніяких інших доказів до подання не надано.

Зі змісту ч. 1 ст. 377 1 ЦПК України вбачається, що про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

Системний аналіз норм ЦПК свідчить про те, що при надходженні заяв, подань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), суд має постановити ухвалу про прийняття заяви, подання до свого провадження та призначення судового засідання.

Відповідно до положень ст. 122 ЦПК України на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом суддя відкриває провадження у цивільній справі (а у випадках, передбачених законом, відмовляє у відкритті провадження), про що постановляє відповідну ухвалу. Зазначена норма закону є обов'язковою і при розгляді справ про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Звернення до суду із заявою і відкриття провадження у справі суддею тягне за собою виникнення цивільного процесу з конкретним складом його учасників. Кожний учасник процесу посідає своє, визначене йому законом процесуальне становище і може користуватися наданими йому правами і нести процесуальні обовязки.

З матеріалів справи вбачається, що судом було розглянуто подання Державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржникабез постановлення ухвали про відкриття провадження у справі та призначення подання до розглядув судовому засіданні.

Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання субєкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобовязання.

Оскільки за змістом ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України вирішення питання про тимчасове обмеження конституційного права за поданням державного виконавця розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування, саме він зобовязаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

У звязку із необхідністю оперативного розгляду подання субєкт його внесення може бути повідомлений про час і місце розгляду у порядку, передбаченому ч. 6 ст. 74 ЦПК України.

Неявка державного виконавця не перешкоджає розгляду подання. Проте, у випадку необхідності зясування судом обґрунтованості внесеного подання, явку державного виконавця до суду може бути визнано обовязковою.

Як вбачається з матеріалів справи та ухвали, суд першої інстанції дійшов висновку про умисне ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх боргових зобовязань.

Між тим, з подання та наданих державним виконавцем документів до нього, які підтверджують тільки факт існування боргових зобовязань, не вбачається, яка поведінка боржника під час примусового виконання вимог стягувача вказує на ухилення останнього від виконання зобовязання та які дії вчинялися державним виконавцем по виконанню рішення суду відповідно до вимог Закону «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 стверджував, що відповідач регулярно відвідував державного виконавця з приводу погашення своїх боргових зобовязань, перераховував різні за розмірами грошові суми на погашення боргу, копії квитанцій яких надав апеляційному суду.

Отже, суд першої інстанції на виконання наведених приписів процесуального закону, розглянувши справу в день надходження подання, не витребував у державного виконавця зведене виконавче провадження, не перевірив доводів, викладених у поданні, взагалі не намагався викликати державного виконавця в судове засідання, хоча саме субєкт подання повинен довести факт ухилення боржника від виконання зобовязань за виконавчими документами.

Крім того, судом не звернуто увагу на ту обставину, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена одним державним виконавцем Горбулінською Л.О., а подання до суду іншим ОСОБА_3, при цьому не перевірено, за яких обставин подання про обмеження виїзду за межі України подано іншим державним виконавцем, чи були для цього передбачені законом підстави.

За такого, доводи скарги щодо порушення судом норм процесуального законодавства заслуговують на увагу.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що зазначена ухвала постановлена з порушенням вимог закону, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України є підставою для скасування ухвали та передачі справи на повторний розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 січня 2017 року скасувати, а справу передати на повторний розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

ГоловуючийСудді