Рішення № 6537324, 19.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/671 19.10.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ІКЕА ДНІПРО» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «МС ОЙЛ КАРД» Простягнення 8228, 38 грн.

                    Суддя Гавриловська І.О.          

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача:           Іщук І.М., дов. № б/н від 09.07.2009 р.

Від відповідача:           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІКЕА ДНІПРО»до Товариства з обмеженою відповідальністю «МС ОЙЛ КАРД»про стягнення 7277, 62 грн. основного боргу, 418, 88 грн. інфляційних нарахувань та 531, 88 грн. відсотків за користування чужими коштами у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором № 6429-ПКЛ від 02.01.2008 р..

Ухвалою суду від 17.09.2009 р. було порушено провадження у даній справі № 37/671 та призначено її розгляд на 19.10.2009 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

          У судовому засіданні 19.10.2009 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав суду документи на виконання вимог ухвали від 17.09.2009 р.

Представник відповідача у призначене судове засідання повторно не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про призначене судове засідання, відзиву на позов не надав.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІКЕА ДНІПРО»(покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МС ОЙЛ КАРД»(постачальник) було укладено договір № 6429-ПКЛ від 02.01.2008 р., згідно з пунктом 2.1. якого постачальник зобов’язувався постачати покупцю товар, що є в наявності на кожній АЗС, які працюють у системі безготівкових розрахунків «МС ОЙЛ КАРД», та/або надавати послуги, а покупець зобов’язувався прийняти товар та /або послуги і оплатити їх вартість на умовах даного договору. Асортимент та конкретний вид товару та/або послуг визначається покупцем виходячи з власних потреб. Усі внесені в пам’ять старт-картки дані про кількість товару та/або послуг, в тому числі необхідна кількість старт-карток узгоджуються з покупцем індивідуально.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є змішаним договором, в якому містяться елементи договорів поставки та надання послуг.

Згідно з частиною 2 статті 862 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або випливає із суті змішаного договору.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з пунктом 3.1. договору № 6429-ПКЛ від 02.01.2008 р., постачальник постачає покупцю товар та/або надає послуги на умовах EXW-АЗС (мийка, СТО та ін.) за вимогою покупця. Постачальник на час укладення даного договору надає покупцю варіант обслуговування –«Лімітна схема», який закріплюється заявкою на оформлення і видачу пластикових карт.

Відповідно до пункту 3.2. зазначеного договору, вибірка товару та/або отримання послуг покупцем здійснюється за пластиковими старт-картами, що виготовляються за рахунок постачальника і видаються покупцю протягом одного дня з дати підписання даного договору, за умови сплати останнім заставної суми.

Пунктом 3.4. договору № 6429-ПКЛ від 02.01.2008 р. передбачається, що товар вважається переданим постачальником і прийнятим у власність покупцем у момент вибірки товару у відповідній кількості за даними чека терміналу постачальника. Дата отримання товару покупцем та його кількість вказуються у видаткових накладних, що виписуються постачальником.

Згідно з пунктом 3.5. вищевказаного договору, послуга вважається проданою постачальником і прийнятою покупцем у момент її отримання за даними чека терміналу постачальника.

У відповідності до пункту 4.3. договору № 6429-ПКЛ від 02.01.2008 р., умовами оплати є 100 % передоплата покупцем вартості товару та/або послуги.

Пунктом 4.6. даного договору визначено, що виконанням покупцем умов оплати товару та/або послуги вважається момент зарахування грошових коштів на рахунок постачальника.

Згідно з пунктом 6.3. договору № 6429-ПКЛ від 02.01.2008 р., у випадку заподіяння будь-якій стороні збитків, пов’язаних з виконанням або неналежним виконанням умов даного договору, сторона, дії чи бездіяльність якої спричинили такі збитки, відшкодовує їх в повному обсязі за загальними правилами законодавства України.

Відповідно до пункту 11.1. зазначеного договору, даний договір набирає сили з моменту його підписання обома сторонами та діє протягом року та до повного виконання сторонами розрахунків.

Позивач пояснив суду, що ним належним чином виконувалися зобов’язання за договором № 6429-ПКЛ від 02.01.2008 р., щодо оплати товару та послуг відповідача шляхом здійснення авансових внесків на рахунок відповідача. Актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2008 р. до 17.12.2008 р. сторони засвідчили, що залишок невикористаних коштів на користь позивача становить 6717, 62 грн., які відповідачем повернені не були.

Також позивачем, у відповідності до пункту 3.3. договору № 6429-ПКЛ від 02.01.2008 р., згідно з яким заставна сума однієї картки складає 40 грн., була сплачена заставна сума в розмірі 560, 00 грн. за пластикові картки у кількості 14 штук. У зв’язку із розірванням зазначеного договору позивач пластикові картки повернув, що підтверджується накладною № 001 від 17.12.2008 р.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 7277, 62 грн. основного боргу, що складається з 6717, 62 грн. неповернутих відповідачем грошових коштів, які були сплачені позивачем на виконання договору № 6429-ПКЛ від 02.01.2008 р. і які мають бути повернені позивачу у зв’язку з розірванням зазначеного договору, та 560, 00 грн. заставної суми за пластикові картки. Також позивач просить стягнути 418, 88 грн. інфляційних нарахувань та 531, 88 грн. відсотків за користування чужими коштами у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань за вищевказаним договором.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарське зобов’язання –це зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 6429-ПКЛ від 02.01.2008 р. позивачем було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «МС ОЙЛ КАРД»заяву про розірвання договору від 16.12.2008 р., в якій він просив підписати акт звірки та повернути суму заборгованості на розрахунковий рахунок позивача.

Актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2008 р. до 17.12.2008 р. сторони засвідчили, що залишок невикористаних коштів на користь позивача становить 6717, 62 грн., які відповідачем повернені не були, а також, відповідно до накладної № 001 від 17.12.2008 р., підписаної сторонами, сума неповернутих позивачу заставних коштів складає 560, 00 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 7277, 62 грн.

Після цього Товариством з обмеженою відповідальністю «ІКЕА ДНІПРО»було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «МС ОЙЛ КАРД»претензію № 143-030309 від 03.03.2009 р. з проханням до 31.03.2009 р. повернути суму заборгованості у розмірі 7277, 62 грн.

Відповідачем дану претензію було залишено без реагування, суму заборгованості позивачу не сплачено.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач викладені у позовній заяві обставини не спростував та розміру боргу не оспорив.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІКЕА ДНІПРО»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС ОЙЛ КАРД»основного боргу за договором № 6429-ПКЛ від 02.01.2008 р. в розмірі 7277, 62 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІКЕА ДНІПРО»у позовній заяві просило суд також стягнути з відповідача 418, 88 грн. інфляційних нарахувань та 531, 88 грн. відсотків за користування чужими коштами у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань за вищевказаним договором.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює відповідальність боржника за порушення грошового зобов’язання.

Проте, судом встановлено, що відповідач не брав на себе за договором № 6429-ПКЛ від 02.01.2008 р. грошове зобов’язання, у зв’язку з чим підстави застосовувати до нього відповідальність у вигляді інфляційних нарахувань відсутні.

Що стосується позовної вимоги про стягнення процентів за користування чужими коштами, то суд її задовольняє, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Враховуючи наведене, згідно з розрахунком позивача, перевіреного судом, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 531, 88 грн. процентів за користування чужими коштами.

За таких обставин, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІКЕА ДНІПРО»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 536, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 198, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС ОЙЛ КАРД» (вул. Попудренка, буд 52, м. Київ, 02660; код ЄДРПОУ 32527593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІКЕА ДНІПРО»(юридична адреса: провул. Лабораторний, буд. 1, м. Київ, 01133; фактична адреса: провул. Бехтерівський, буд. 14-Е, м. Київ , 04053; код ЄДРПОУ 33498307) 7 277 (сім тисяч двісті сімдесят сім) грн. 62 коп. основного боргу, 531 (п’ятсот тридцять одну) грн. 88 коп. відсотків за користування чужими коштами, 96 (дев’яносто шість) грн. 81 коп. витрат по сплаті державного мита та 298 (двісті дев’яносто вісім) грн. 97 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 418, 88 грн. інфляційних нарахувань відмовити.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.