Рішення № 6537325, 26.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/473 26.10.09 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-Мова» до                              Товариства з обмеженою відповідальністю «Доріда» про                              стягнення 30 559,41 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:                    Циганенко О.С. –представник за довіреністю від 17.08.08 р.;

від відповідача:          не з’явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-Мова»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Доріда»про стягнення 28 643,51 грн. –основного боргу, 1 109,89 грн. –пені, 147,37 грн. –3 % річних та 658,64 грн. –інфляційних збитків.

          Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що у відповідності з укладеним між позивачем та відповідачем договором позивач здійснював на користь відповідача поставки товарів. За поставлені товари відповідач провів частковий розрахунок і станом на день звернення до суду його заборгованість перед позивачем становила 28 643,51 грн. Тому, позивач просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості. Укладеним між позивачем та відповідачем договором передбачено, що відповідач відповідає за несвоєчасну оплату шляхом сплати постачальнику пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. У зв’язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 109,89 грн. Крім того, на підставі статті 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 147,37 грн. та інфляційні збитки у розмірі 658,64 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.09 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 13.10.09 р.

          Представник позивача у судовому засіданні 13.10.09 р. частково подав докази, витребувані ухвалою суду від 28.09.09 р., та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 13.10.09 р. не з’явився, витребувані ухвалою суду від 28.09.09 р. докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Враховуючи те, що неявка представника відповідача у судове засідання та неподання сторонами витребуваних доказів перешкоджали вирішення спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 26.10.09 р.

          У судовому засіданні 26.10.09 р. представник позивача подав докази, витребувані ухвалою суду від 13.10.09 р., та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 26.10.09 р. не з’явився, вимоги ухвали суду від 13.10.09 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 08514970 та № 08515003.

          Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, на підставі статті 75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          09.10.06 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Доріда»(надалі –відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-Мова»(надалі –позивач) укладено договір поставки № 01/039-8565 (надалі –договір).

          Згідно з пунктом 1.1 договору позивач зобов’язався поставляти та передавати у власність відповідача товар, відповідно до накладних, які є невід’ємною частиною договору, а відповідач зобов’язався приймати цей товар і оплачувати його на умовах і в порядку, визначених договором.

          На виконання умов договору позивач поставив та передав у власність відповідача товари на загальну суму 31 928,94 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 30852408 від 26.03.09 р. на суму 5 222,64 грн., № 30852500 від 26.03.09 р. на суму 4 976,64 грн., № 31063136 від 16.04.09 р. на суму 3 970,98 грн., № 31072512 від 17.04.09 р. на суму 3 094,92 грн., № 31072803 від 17.04.09 р. на суму 2 862,66 грн., № 31212416 від 01.05.09 р. на суму 2 909,04 грн., № 31212409 від 01.05.09 р. на суму 2 996,16 грн., № 31212317 від 01.05.09 р. на суму 2 638,02 грн. та № 31252609 від 05.05.09 р. на суму 2 627,88 грн.

          Відповідно до пункту 5.3 договору відповідач здійснює розрахунок з позивачем за поставлений товар протягом 7 (семи) календарних днів з дати його реалізації третім особам. В будь-якому разі повна вартість поставленої партії товару, незалежно від обсягів його реалізації, але з урахуванням проведених відповідачем оплат за реалізований товар, повинна бути сплачена відповідачем протягом 45 (сорока п’яти) календарних днів з дати підписання сторонами накладної про передачу товару відповідачу.

          Таким чином, за товар, поставлений відповідно до накладних № 30852408 та № 30852500, відповідач в будь-якому разі зобов’язаний був розрахуватися у строк до 11.05.09 р., за товар, поставлений відповідно до накладних № 31063136, № 31072512 та № 31072803, –у строк до 01.06.09 р., за товар, поставлений відповідно до накладних № 31212416, № 31212409 та № 31212317, –у строк до 15.06.09 р., за товар, поставлений відповідно до накладної № 31252609, –у строк до 19.06.09 р.

          З наявного в матеріалах справи акту звірки взаєморозрахунків, підписаного уповноваженими представниками сторін та скріпленого печатками, судом вбачається, що 09.07.09 р. в рахунок оплати товару, поставленого відповідно до накладних № 30852408 та № 30852500, відповідач перерахував на поточний рахунок позивача 2 655,43 грн.

          З огляду на викладене, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 28 643,51 грн.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Частиною 1 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно ж частини 2 цієї ж статті ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          В частині 1 статті 692 ЦК України зазначається, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

          Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Відповідач доказів повного виконання зобов’язань за договором щодо оплати товарів не надав.

          Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

          Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 28 643,51 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 109,89 грн.

          Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

          Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

          Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (частина 1 статті 230 ГК України).

          Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

          Пунктом 7.2 договору передбачено, що відповідач відповідає за несвоєчасну оплату шляхом сплати постачальнику пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

          Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

          Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Оскільки за товар, поставлений відповідно до накладних № 30852408 та № 30852500, відповідач зобов’язаний був розрахуватися у строк до 11.05.09 р., прострочення виконання зобов’язання має місце з 12.05.09 р.

          Враховуючи зазначене, розмір пені за прострочення здійснення розрахунку за товар, поставлений відповідно до накладних № 30852408 та № 30852500, складає:

          10 199,28 грн. (заборгованість) * 24 % * 34 (з 12.05.09 р. до 14.06.09 р.) / 365 = 228,02 грн.

          10 199,28 грн. (заборгованість) * 22 % * 24 (з 15.06.09 р. до 08.07.09 р.) / 365 = 147,54 грн.

          7 543,85 грн. (заборгованість) * 22 % * 19 (з 09.07.09 р. до 27.07.09 р.) / 365 = 86,39 грн.

          За товар, поставлений відповідно до накладних № 31063136, № 31072512 та № 31072803, відповідач зобов’язаний був розрахуватися у строк до 01.06.09 р. Тому, прострочення виконання зобов’язання має місце з 02.06.09 р.

          З огляду на зазначене, розмір пені за прострочення здійснення розрахунку за товар, поставлений відповідно до накладних № 31063136, № 31072512 та № 31072803, складає:

          9 928,56 грн. (заборгованість) * 24 % * 13 (з 02.06.09 р. до 14.06.09 р.) / 365 = 84,87 грн.

          9 928,56 грн. (заборгованість) * 22 % * 43 (з 15.06.09 р. до 27.07.09 р.) / 365 = 257,33 грн.

          Оскільки за товар, поставлений відповідно до накладних № 31212416, № 31212409 та № 31212317, відповідач зобов’язаний був розрахуватися у строк до 15.06.09 р., прострочення виконання зобов’язання має місце з 16.06.09 р.

          Враховуючи зазначене, розмір пені за прострочення здійснення розрахунку за товар, поставлений відповідно до накладних № 31212416, № 31212409 та № 31212317, складає:

          8 543,22 грн. (заборгованість) * 22 % * 42 (з 16.06.09 р. до 27.07.09 р.) / 365 = 216,27 грн.

          За товар, поставлений відповідно до накладної № 31252609, відповідач зобов’язаний був розрахуватися у строк до 19.06.09 р. Тому, прострочення виконання зобов’язання має місце з 20.06.09 р.

          З огляду на зазначене, розмір пені за прострочення здійснення розрахунку за товар, поставлений відповідно до накладної № 31252609, складає:

          2 627,88 грн. (заборгованість) * 22 % * 38 (з 20.06.09 р. до 27.07.09 р.) / 365 = 60,19 грн.

          Таким чином, за перерахунком суду, загальний розмір пені складає 1 080,61 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 1 080,61 грн.

          Крім того, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 147,37 грн. та збитки від інфляції у розмірі 658,64 грн.

          Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Розрахунок 3% річних:

          10 199,28 грн. (заборгованість) * 3 % * 58 (з 12.05.09 р. до 08.07.09 р.) / 365 = 48,62 грн.

          7 543,85 грн. (заборгованість) * 3 % * 19 (з 09.07.09 р. до 27.07.09 р.) / 365 = 11,78 грн.

          9 928,56 грн. (заборгованість) * 3 % * 56 (з 02.06.09 р. до 27.07.09 р.) / 365 = 45,70 грн.

          8 543,22 грн. (заборгованість) * 3 % * 42 (з 16.06.09 р. до 27.07.09 р.) / 365 = 29,49 грн.

          2 627,88 грн. (заборгованість) * 3 % * 38 (з 20.06.09 р. до 27.07.09 р.) / 365 = 8,21 грн.

          Отже, за перерахунком суду, загальний розмір 3 % річних складає 143,80 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення 3 % річних підлягає частковому задоволенню в розмірі 143,80 грн.

          Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року, щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

          Збитки від інфляції складають:

          10 199,28 грн. (заборгованість) * (100,5 % *101,1 % * 99,9 %) –10 199,28 грн. = 153,39 грн.

          9 928,56 грн. (заборгованість) * (101,1 % * 99,9 %) –9 928,56 грн. = 99,18 грн.

          Таким чином, за перерахунком суду, загальний розмір збитків від інфляції складає 252,57 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення збитків від інфляції підлягає частковому задоволенню в розмірі 252,57 грн.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 692, 712 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Доріда»(01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 15; ідентифікаційний код 33637190) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-Мова»(03115, м. Київ, вул. Миколи Краснова, 27; ідентифікаційний код 30776789) заборгованість у розмірі 28 643 (двадцять вісім тисяч шістсот сорок три) грн. 51 коп., пеню у розмірі 1 080 (одна тисяча вісімдесят) грн. 61 коп., 3 % річних у розмірі 143 (сто сорок три) грн. 80 коп., збитки від інфляції в розмірі 252 (двісті п’ятдесят дві) грн. 57 коп., 301 (триста одну) грн. 19 коп. державного мита та 232 (двісті тридцять дві) грн. 60 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –04.11.09 р.