Рішення № 6537286, 04.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/59-54/241 04.11.09

За позовом Приватного підприємства "Айснет" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі - Холдинг"

про стягнення 63 652,97 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивача Бородін Д.О., за дов. б/н від 01.12.2008 р.

від відповідача Сергеєв Д.С., за дов. б/н від 26.08.2009 р.

У судовому засіданні 04.11.2009 р. за згодою представників сторін відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Айснет" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдинг" про стягнення 617,63 грн. пені та 63 035,34 грн. процентів за користування грошовими коштами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив терміни оплати продукції, поставленої за договором купівлі-продажу № 17/25 від 01.01.2007 р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.01.2009 р. позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 411,80 грн. процентів за користування грошовими коштами та судові витрати, в іншій частині у позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2009 р. рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2009 р. у справі № 39/59 було змінено в частині стягнення процентів за користування грошовими коштами, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача 63 652,97 грн. процентів за користування грошовими коштами та судові витрати.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2009 р. рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2009 р. та Постанова Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2009 р. у справі № 39/59 скасовані в частині стягнення процентів за користування грошовими коштами. В цій частині справу передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

За резолюцією Голови Господарського суду м. Києва розгляд справи доручено судді Демченко Т.С.

Ухвалою суду від 10.07.2009 р. справа № 39/59 прийнята суддею Демченко Т.С. до свого провадження, справі присвоєно № 39/59-54/241, її розгляд призначено на 18.09.2009 р.

У наданих суду письмових поясненнях позивач зазначив, що сторонами було обумовлено у договорі все, що стосується виконання зобовязань, в т.ч. і відповідальність за їх порушення.

Відповідач у додаткових запереченнях послався на те, що сторони не погодили належним чином умов відповідальності, оскільки не зрозуміло, яка міра відповідальності була встановлена сторонами.

У судових засіданнях 18.09.2009 р. та 28.10.2009 р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувались перерви.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2007 р. між Приватним підприємством "Айснет" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдинг" було укладено договір купівлі-продажу № 17/25, за умовами якого позивач, як продавець, зобовязався передати у власність відповідача продукти харчування: морозиво, заморожені продукти та напівфабрикати (далі товар), згідно накладних, що додаються до даного договору і які є його невідємною частиною, а відповідач, як покупець, зобовязався прийняти товар та оплатити його.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору у період з 05.09.2007 р. по 26.10.2007 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 8 235,86 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться у матеріалах справи. Факт поставки товару позивачем та його прийняття відповідачем сторонами не заперечується.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування коштів, згідно накладної, на розрахунковий рахунок, або внесенням готівки в касу продавця:

-по факту поставки;

-протягом 14 календарних днів з моменту поставки.

Як свідчить виписка з банківського рахунку позивача, відповідач оплатив поставлений товар у сумі 8 235,86 грн. лише 10.10.2008 р., тобто з порушенням встановлених договором строків оплати.

Умови відповідальності сторін за порушення зобовязань визначені розділом 5 договору.

Так, пунктом 5.3. договору передбачено, що при порушенні умов договору щодо розрахунків, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час прострочення, від загальної вартості поставленого та неоплаченого товару за кожен прострочений день. А у разі прострочення оплати товару, проданого з відстроченням платежу, покупець зобовязаний додатково сплатити ще 5% від суми цього товару , відповідно до ст. 694 ЦК України.

Як було встановлено в ході розгляду справи, позивач вважає, що сума процентів має обчислюватися, виходячи із 5% від суми товару за кожен день прострочення, натомість, на думку відповідача, вказана сума має обраховуватись, виходячи із 5% річних від простроченої суми.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Зазначене положення про оплатність користування чужими грошовими коштами охоплює як випадки правомірного користування грошовими коштами, так і випадки несвоєчасної сплати грошових коштів за будь-яким оплатним зобовязанням. При цьому обовязковість сплачувати проценти у відносинах між субєктами господарювання випливає зі змісту ч. 1 цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як передбачено ст. 694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Статтею 1057 ЦК України визначено, що договором, виконання якого повязане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, комерційний кредит може мати місце у всіх випадках, коли за оплатним договором передбачена сплата однією стороною грошових коштів на його виконання, зокрема, при купівлі-продажу товарів.

За договором купівлі-продажу комерційний кредит може бути наданий продавцем покупцю шляхом відстрочення або розстрочення оплати товарів.

До комерційного кредиту застосовуються відповідні положення ЦК України, що регулюють зобовязання з кредитних договорів та договорів позики (ч. 2 ст. 1057 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вказане положення конкретизовано у ст. 694 ЦК України стосовно договору купівлі-продажу товару в кредит.

Відповідно до ч. 5 ст. 694 ЦК України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Абзацом 2 ч. 5 ст. 694 ЦК України встановлено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений обовязок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

З урахуванням встановленої статтею 536 ЦК України обовязковості сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, у випадку прострочення оплати товару проценти відповідно до ст. 536 ЦК України нараховуються незалежно від того, чи погоджена відповідна умова сторонами договору. Однак встановлення оплатності користування комерційним кредитом від дня передачі товару до дати його оплати є правом сторін і не є обовязковою (істотною) умовою для договору купівлі-продажу у кредит, крім випадків, коли зазначена умова має бути погоджена за заявою однієї із сторін.

Отже, проценти, що сплачуються за користування комерційним кредитом відповідно до ст. 694 ЦК України, є платою за користування чужими грошовими коштами, наданими на умовах комерційного кредиту. При цьому, їх розмір може бути визначений сторонами, а у випадку, коли договором не встановлений розмір процентів, він визначається з урахуванням положень ст. 1048 ЦК України на рівні облікової ставки Національного банку України.

Зі змісту договору вбачається, що сторонами не було погоджено розмір процентів як плати за користування комерційним кредитом .

Натомість, зі змісту позовної заяви та письмових пояснень позивача вбачається, що грошова сума, яку позивач просить стягнути з відповідача відповідно до п. 5.3. договору, розглядається позивачем саме як відповідальність відповідача за прострочення виконання зобовязання по оплаті товару. Також це підтверджується тим, що положення про стягнення процентів відповідно до ст. 694 ЦК України розміщені у розділі договору, яким визначається відповідальність сторін та підстави звільнення від неї, а не у розділі договору про розрахунки.

Отже, в даному випадку йдеться про погодження сторонами не плати за користування комерційним кредитом, а відповідальності за порушення договору.

З огляду на різне тлумачення сторонами меж передбаченої договором відповідальності, суд при вирішенні цього питання виходить з наступного.

Оскільки до відносин комерційного кредиту, різновидом яких є купівля-продаж в кредит, застосовуються положення ЦК України, що регулюють відносини позики та банківського кредиту, для визначення правових наслідків порушення договору комерційного кредиту слід звернутися до відповідних правових наслідків порушення договору позики, які встановлені, зокрема, ст. 1050 ЦК України.

Згідно з ч. 1 зазначеної статті, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, суд вважає, що до відносин сторін по сплаті процентів, передбачених п. 5.3. договору, повинні застосовуватися положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, якою передбачена відповідальність за порушення грошового зобовязання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом .

З урахуванням можливості сторін визначити розмір процентів річних за прострочення виконання грошового зобовязання, суд вважає, що зазначений у п. 5.3. договору розмір процентів є іншим розміром, встановленим договором згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума у розмірі 5% річних від простроченої суми.

Слід також відмітити, що відповідальність у такому розмірі узгоджується із загальними засадами цивільного законодавства, передбаченими ст. 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення процентів за користування грошовими коштами підлягають частковому задоволенню станом на 12.03.2008 р. згідно з нижченаведеним розрахунком суду:

Сума боргу (грн.) Період прострочення Кількість днів прострочення Розмір процентів річних Загальна сума процентів

1436,57 20.09.2007 - 12.03.2008 175 5 % 34,44

91,31 21.09.2007 - 12.03.2008 174 5 % 2,18

264,94 24.09.2007 - 12.03.2008 171 5 % 6,21

359,37 27.09.2007 - 12.03.2008 168 5 % 8,27

183,80 30.09.2007 - 12.03.2008 165 5 % 4,15

514,87 04.10.2007 - 12.03.2008 161 5 % 11,36

948,82 05.10.2007 - 12.03.2008 160 5 % 20,80

236,60 07.10.2007 - 12.03.2008 158 5 % 5,12

271,60 10.10.2007 - 12.03.2008 155 5 % 5,77

66,33 14.10.2007 - 12.03.2008 151 5 % 1,37

329,40 17.10.2007 - 12.03.2008 148 5 % 6,68

876,08 19.10.2007 - 12.03.2008 146 5 % 17,52

133,23 21.10.2007 - 12.03.2008 144 5 % 2,63

803,25 24.10.2007 - 12.03.2008 141 5 % 15,51

387,78 28.10.2007 - 12.03.2008 137 5 % 7,28

402,80 31.10.2007 - 12.03.2008 134 5 % 7,39

611,71 07.11.2007 - 12.03.2008 127 5 % 10,64

317,40 10.11.2007 - 12.03.2008 124 5 % 5,39

8 235,86 172,71

З урахуванням вищезазначених положень законодавства та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення процентів за користування грошовими коштами підлягають частковому задоволенню у сумі 172,71 грн. З огляду на часткове задоволення позову витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдинг" (04071, м. Київ, вул. Введенська, 29/58, ідентифікаційний код 32827667) на користь Приватного підприємства "Айснет" (21019, м. Вінниця, вул. Примакова, буд. 72, ідентифікаційний код 30247811) 172 (сто сімдесят дві) гривні 71 коп. процентів за користування чужими коштами, 1 (одну) гривню 72 коп. державного мита та 0,32 (тридцять дві) копійки витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя Т.С. Демченко

Датою підписання повного тексту рішення є 09.11.2009 р.