Рішення № 6537284, 09.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/402 09.11.09 За позовом          Національного технічного університету України «КПІ» До          Українсько-словацько-швейцарського підприємства з іноземними інвестиціями «Торговий дім «Зварювання» Про                     стягнення 9536,95 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача           Бежевець А.М. по довіреності б/н від 07.07.2009р.

Від відповідача           не з’явився

В засіданні приймали участь

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Національного технічного університету України «КПІ»про стягнення з Українсько-словацько-швейцарського підприємства з іноземними інвестиціями «Торговий дім «Зварювання»2910,16 грн. заборгованості за комунальні послуги, 2116,30 грн. заборгованості з експлуатаційних платежів, 377,79 грн. відшкодування сплати податку на землю, 4132,70 грн. пені у зв’язку з неналежним виконанням умов договору № 29/1258 про відшкодування сплати податку на землю та витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 02.12.2004р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2009р. порушено провадження у справі № 36/402, розгляд справи призначено на 09.11.2009р.

В судовому засіданні 09.11.2009р. представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 5404,25 грн. заборгованості за комунальні, експлуатаційні платежі та відшкодування податку на землю.

Представник відповідача в судове засідання 09.11.2009р. не з’явився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалі суду від 20.10.2009р., не виконав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2009р. було надіслано на адресу відповідача, вказану в позовній заяві, та 23.10.2009р. отримано представником відповідача, що підтверджується його підписом на зворотному боці повідомлення про вручення поштового відправлення № 8486380.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Між Національним технічним університетом України «КПІ»(далі позивач, балансоутримувач) та Українсько-словацько-швейцарським підприємством з іноземними інвестиціями «Торговий дім «Зварювання»(далі відповідач, орендар) 02.12.2004р. було укладено договір № 29/1258 про відшкодування сплати податку на землю та витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Відповідно до умов договору орендар сплачує комунальні послуги, експлуатаційні платежі та відшкодування податку на землю за користування приміщенням, що знаходиться на балансі позивача, та передане в оренду на підставі договору оренди № 1258 від 02.12.2004р., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 101а, учбовий корпус № 23, відгороджені кімнати вестибулю першого поверху № 1 площею 29,0 кв.м. та № 2 площею 44,5 кв.м., для розміщення виставки-продажу.

Сторони визначили, що договір укладено строком на одинадцять місяців та він діє з 02.12.2004р. по 02.11.2005р. (п. 8.1 договору).

Відповідно до п. 8.2 договору в разі пролонгації договору оренди № 1258 від 02.12.2004р., даний договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

На момент укладення договору сторони визначили (пункт 2.1 договору), що орендар щомісячно сплачує комунальні, експлуатаційні платежі та відшкодування податку на землю в сумі 544,32 грн., в тому числі ПДВ.

Згідно з п. 2.4 договору перерахування зазначених витрат здійснюється орендарем самостійно до 10-го числа місяця. Наступного за звітним, на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Додатковою угодою № 2 від 01.04.2005р. до договору № 29/1258 від 02.12.2005р. сторони збільшили розмір комунальних, експлуатаційних платежів та відшкодування податку на землю, встановивши його в сумі 547,71 грн.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Також, згідно ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії договору оренди № 1258 від 02.12.2004р. був продовжений. Відповідач за актом прийому-передачі від 05.05.2008р., підписаними представниками сторін, передав надані йому приміщення позивачу.

Таким чином, договір № 29/1258 про відшкодування сплати податку на землю та витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, на підставі п. 8.2 договору, припинив свою дію з 05.05.2008р.

Відповідач, в порушення умов договору та додаткової угоди до нього не сплачував в повному обсязі комунальні, експлуатаційні платежі та відшкодування податку на землю з грудня 2006 року по травень 2008 року, і станом на день розгляду справи його заборгованість перед позивачем за комунальні послуги становить 2910,16 грн., з експлуатаційних платежів - 2116,30 грн., відшкодування сплати податку на землю - 377,79 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач свої зобов’язання за договором № 29/1258 про відшкодування сплати податку на землю та витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 02.12.2004р. в частині оплати комунальних, експлуатаційних платежів та відшкодування податку на землю з грудня 2006 року по травень 2008 року виконав неналежним чином, і станом нам день розгляду справи його заборгованість перед позивачем становить 5404,25 грн.

Відповідач належних доказів відсутності заборгованості по договору № 29/1258 про відшкодування сплати податку на землю та витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 02.12.2004р. суду не надав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 2910,16 грн. заборгованості за комунальні послуги, 2116,30 грн. заборгованості з експлуатаційних платежів, 377,79 грн. відшкодування сплати податку на землю.

Витрати, понесені позивачем по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Українсько-словацько-швейцарського підприємства з іноземними інвестиціями «Торговий дім «Зварювання»(03680, м. Київ, вул. А.Глушкова, 1, пав. 21, код ЄДРПОУ 16305428) на користь Національного технічного університету України «КПІ»(03056, м. Київ, проспект Перемоги, 37, код ЄДРПОУ 02070921) 5404 (п’ять тисяч чотириста чотири) грн. 25 коп. заборгованості, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               Трофименко Т.Ю.