Рішення № 6537233, 15.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 230-31-34 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ Справа № 13/300 15.10.09 За позовом Державного науково-дослідного проектно-вишукувального інституту "НДІпроектреконструкція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "АРМА"

третя особа Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва

про спонукання до виконання обов’язків за договором

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники :

від позивача Панченко Н.В.- представник за дов. №355/15 від 18.09.09,

Самсонов В.В.- дов. № 95-вк від 19.11.09,

від відповідача Грамадюк О.Р. –дов. № 2437/1 від 28.09.09,

від третьої особи Гарапач Н.Є –дов. № 10311/9/10-009 від 02.09.09,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

21.08.09 Державний науково - дослідний проектно - вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція»пред’явив у Господарському суді міста Києва позов до ТОВ "Комерційний банк «АРМА»про зобов'язання виконати платіжне доручення і переказати грошові кошти у сумі 196’290,00 грн. з поточного рахунку позивача до Державного бюджету України та стягнути пеню в розмірі 19629,00 грн.

Позов мотивований неналежним виконанням умов договору банківського рахунку внаслідок чого у позивача утворилась заборгованість перед державним бюджетом, а за несвоєчасне списання грошових коштів відповідач повинен сплатити пеню.

28.08.09 ухвалою Господарського суду міста Києва №13/300 прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі, її розгляд призначений на 22.09.09, сторони зобов'язано надати документи та вчинити дії.

В судовому засіданні представник позивача виконав вимоги ухвали господарського суду. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, вказавши, що платіжні доручення від 18.02.09 №3 на суму 152485,00 грн., від 19.02.09 №4 на суму 19255,00грн, від 23.02.09 №5 на суму 15050,00 грн. та №6 від 27.03.09 на суму 9500,00грн. якими переказані суми податку на додатну вартість за січень-лютий 2009 року не виконані.

Через порушення податкової дисципліни позивачу направлено податкові вимоги та щодо нього застосовано заходи прокурорського реагування.

22.09.09 ухвалою Господарського суду міста Києва №13/300 за клопотанням позивача залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва, розгляд справи відкладений на 14.10.09, учасників судового процесу зобов’язано вчинити дії.

14.10.09 в судове засідання з’явились представники сторін та третьої особи, позивач надав додаткові документи, представник ДПІ просила відкласти розгляд справи для забезпечення підготовки відзиву. В судовому засіданні оголошено перерву до 15.10.09, в порядку ст.77 ГПК України, для забезпечення реалізації процесуальних справ учасників судового процесу визначених ст.ст. 22, 21, 27 ГПК України.

15.10.09 в судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги і просив позов задовольнити повністю, відповідач проти позову заперечив з підстав введення мораторію і просив відмовити у позові, третя особа надала пояснення згідно до яких правовідносини позивача з контрагентом –банком не повинні впливати на внесення податків, обов’язкових платежів і зборів, у вирішенні спору поклалась на розсуд суду.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Представників учасників судового процесу ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 27, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи та додатково подані документи, з’ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

30.10.08 між сторонами у справі був укладений договір банківського рахунку про відкриття та ведення рахунків у національній та іноземних валютах суб’єктам господарювання №16/01-БР-912, за яким предметом договору є відкриття Відповідачем Позивачу поточного рахунку №26004600 у національній та іноземній валюті відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», діючих нормативних актів Національного банку України, та отримання плати за обслуговування Позивача згідно з тарифами.

Відповідно до п.1.2. цього договору Відповідач зобов’язався приймати і зараховувати на рахунок, відкритий Позивачу, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком.

Згідно з п.2.4. зазначеного договору операції за розрахунковими документами у гривні, що надійшли від Позивача протягом операційного часу, здійснюються Відповідачем в день надходження документів. Операції за розрахунковими документами у гривні, які надійшли після операційного часу, Відповідач виконує не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до п.6.1. цього договору за несвоєчасне (пізніше наступного робочого дня після отримання платіжного доручення) списання з вини Відповідача коштів з рахунку Позивача, а також за несвоєчасне зарахування суми, яку належить зарахувати на рахунок Позивача, Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі 0,1 процента від відповідної суми за кожен день прострочення, але не більше 10 процентів від суми переказу.

Відповідно до п.3.1.2 Відповідач зобов’язався проводити списання коштів з рахунку Позивача в день надходження електронних розрахункових документів до Відповідача каналами телекомунікацій в операційний час, якщо інше не передбачено додатковою угодою.

Позивач надав Відповідачу платіжні доручення від 18.02.09 №3 на суму 152485 (сто п’ятдесят дві тисячі чотириста вісімдесят п’ять),00 грн., від 19.02.09 №4 на суму 19255(дев’ятнадцять тисяч двісті п’ятдесят п’ять),00 грн., від 23.02.09 №5 на суму 15050 (п'ятнадцять тисяч п’ятдесят),00 грн. та від 27.03.09 №6 на суму 9500(дев’ять тисяч п’ятсот),00 грн. про перерахування на рахунок Управління Державного казначейства у Печерському р-ні №31112029700007 в ГУДК України у м. Києві, МФО 820019.

14.05.09 Позивач надіслав претензію №332/к (отримана відповідачем 14.05.09 вх.№957) в якій вимагає терміново здійснити перерахування коштів з власного рахунку в бюджет.

Проте вказана претензія залишена Відповідачем без відповіді.

Станом на час вирішення спору Відповідач вказаних вище зобов’язань щодо перерахування грошових коштів з рахунку Позивача не виконав.

Спір виник з причини того, що Відповідач свого зобов’язання щодо списання коштів з рахунку Позивача відповідно до наданих останнім платіжних доручень не виконав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з ч.3 ст.1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Як встановлено судом між Позивачем та Відповідачем був укладений договір банківського рахунку про відкриття та ведення рахунків у національній та іноземних валютах суб’єктам господарювання №16/01-БР-912 за яким Позивач платіжними дорученнями від 18.02.09 №3 на суму 152485 (сто п’ятдесят дві тисячі чотириста вісімдесят п’ять),00 грн., від 19.02.09 №4 на суму 19255(дев’ятнадцять тисяч двісті п’ятдесят п’ять),00 грн., від 23.02.09 №5 на суму 15050 (п'ятнадцять тисяч п’ятдесят),00 грн. та від 27.03.09 №6 на суму 9500(дев’ять тисяч п’ятсот),00 грн. розпорядився Відповідачу перерахувати вказані грошові кошти з власного рахунку в Державний бюджет - на рахунок Управління Державного казначейства у Печерському р-ні №31112029700007 в ГУДК України у м. Києві, МФО 820019.

Як встановлено судом згідно з п.1.2., 2.4. зазначеного договору Відповідач зобов’язався виконувати розпорядження клієнта про перерахування з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, при цьому операції за розрахунковими документами у гривні, що надійшли від Позивача протягом операційного часу, здійснюються Відповідачем в день надходження документів. Операції за розрахунковими документами у гривні, які надійшли після операційного часу, Відповідач виконує не пізніше наступного робочого дня.

За вказаних обставин суд вважає, що вимоги Позивача про зобов’язання Відповідача здійснити списання коштів з рахунку Позивача №26004600 згідно платіжних доручень від 18.02.09 №3 на суму 152485 (сто п’ятдесят дві тисячі чотириста вісімдесят п’ять),00 грн., від 19.02.09 №4 на суму 19255(дев’ятнадцять тисяч двісті п’ятдесят п’ять),00 грн., від 23.02.09 №5 на суму 15050 (п'ятнадцять тисяч п’ятдесят),00 грн. та від 27.03.09 №6 на суму 9500(дев’ять тисяч п’ятсот),00 грн. в загальній сумі 196290,00 грн. та їх перерахування до Державного бюджету у виконання податкових зобов’язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за несвоєчасне списання грошових коштів з рахунку пеню у сумі 19629, 00грн.

Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п.6.1. цього договору за несвоєчасне (пізніше наступного робочого дня після отримання платіжного доручення) списання з вини Відповідача коштів з рахунку Позивача, а також за несвоєчасне зарахування суми, яку належить зарахувати на рахунок Позивача, Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі 0,1 процента від відповідної суми за кожен день прострочення, але не більше 10 процентів від суми переказу.

Однак, постановою Правління Національного банку України № 230 від 16.04.09 у відповідача введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 17.04.09 до 16.10.09.

Відповідно до п.2 ч.3 статті 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тому, хоча відповідачем і було прострочено виконання зобов’язання по договору № 16/01-БР/912 від 30.10.08, але беручи до уваги вищезазначені норми законодавства України, вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 19’629,00 грн. не підлягає задоволенню.

Стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»містить визначення поняття мораторій, в якому відображена його суть, і під яким розуміється зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 2 ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.85 Закону потягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що положення про мораторій за своєю суттю і є відстрочкою виконання прострочених зобов’язань банку, зокрема, перед кредиторами банку на час дії мораторію, а також забороняють на цей час застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб’єктів –кредиторів банку.

За цих обставин суд не вважає за можливе задовольнити вимогу Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 19’629,00 грн.

Водночас, п.16.5 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що за порушення строків зарахування податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, а також несе іншу відповідальність за порушення порядку своєчасного та повного внесення платежів до бюджетів.

Порушення податкового законодавства сталось з вини банку через невиконання ним вимог ст. 1068 Цивільного кодексу та ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", тому нарахування пені на прострочені податкові зобов’язання Державного науково-дослідного проектно-вишукувального інституту «НДІпроектреконструкція»(01133,м Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 04653199) є таким, що не ґрунтується на приписах вказаного Закону.

Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, а саме 2160,00 грн. державного мита 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються зокрема з державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, господарський суд, відповідно до ч.2 ст 49 ГПК України, покладає на нього державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Судові витрати пов’язані з оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України. Оскільки було заявлено дві вимоги: одна немайнового характеру, друга - майнового, господарський суд покладає на сторони витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволенню вимог - порівну по 157,50 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційний банк “Арма”(01033, м. Київ, вул. Жилянська, 41-А, код 26379729) перерахувати кошти з рахунку №26004600 Державного науково-дослідного проектно-вишукувального інституту «НДІпроектреконструкція»(01133,м Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 04653199) згідно платіжних доручень від 18.02.09 №3 на суму 152485 (сто п’ятдесят дві тисячі чотириста вісімдесят п’ять),00 грн., від 19.02.09 №4 на суму 19255(дев’ятнадцять тисяч двісті п’ятдесят п’ять),00 грн., від 23.02.09 №5 на суму 15050 (п'ятнадцять тисяч п’ятдесят),00 грн. та від 27.03.09 №6 на суму 9500(дев’ять тисяч п’ятсот),00 грн. на рахунок Управління Державного казначейства у Печерському р-ні №31112029700007 в ГУДК України у м. Києві, МФО 820019.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Арма»(01033, м. Київ, вул. Жилянська, 41-А, код 26379729) на користь Державного науково-дослідного проектно-вишукувального інституту «НДІпроектреконструкція»(01133,м Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 04653199) витрати по сплаті державного мита в сумі 2160 (дві тисячі шістдесят),00 грн. та 157 (сто п’ятдесят сім),50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. У іншій частині позову відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата підписання 09.11.09