Рішення № 6537176, 06.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/334 06.11.09

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 5424,82 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Шмагалов О.В.(довіреність № 196-6438/КР від 25.08.2009 р.)

Від відповідача: не з»явились

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 5424,82 грн. заборгованості за договором № 1000 від 21.07.2003 р. на право тимчасового користування місцем(ями) для розміщення об'єкту(ів) зовнішньої реклами. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 3938,33 грн., пеню в розмірі 46,51 грн., інфляційні збільшення в розмірі 1228,00 грн. та три відсотки річних в розмірі 211,98 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання вимог зазначеного договору він надав відповідачу послуги (право тимчасового користування місцем(ями) за адресою ((ами) згідно Додатку(ів), який(і) є невід'ємною частиною спірного договору для розміщення об'єкту(ів) зовнішньої реклами (надалі - ОЗР), проте, відповідач в порушення умов договору зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав в повному обсязі. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2009 р. порушено провадження у справі № 39/334 та призначено справу до розгляду на 06.11.2009 р.

Представник позивача у судовому засіданні 06.11.2009 р. подав документи на виконання вимог вищезазначеної ухвали суду.

Відповідач у судове засідання 06.11.2009 р. не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку, про причини неявки відповідач суд не повідомив, заяв та клопотань суду не подав.

Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (абз. З п. 3.6 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 39/334 від 16.10.2009 р. направлене відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві та яка відповідає даним довідки з ЄДРПОУ серії АГ № 975329 (04111, АДРЕСА_1), що підтверджується відповідними відмітками на зворотньому боці ухвал суду.

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/334 відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.

Причини неявки відповідача в судове засідання 06.11.2009 р. суду не відомі. Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача судовому засіданні 06.11.2009 р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез»явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Представник позивача у судовому засіданні 06.11.2009 р. також надав усні пояснення, відповідно до яких позов підтримав повністю.

В судовому засіданні, призначеному 06.11.2009 р. за згодою представника позивача, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.07.2003 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(правонаступник Госпрозрахункової організації «Київреклама»згідно рішення Київської міської ради від 28.09.2006 р. № 8/65) (позивачем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем), укладено Договір № 1000 на право тимчасового користування місцем(ями) для розміщення об'єкту(ів) зовнішньої реклами (надалі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що терміни, які застосовуються у даному Договорі, вживаються у значенні, відповідно до «Порядку розміщення об»єктів зовнішньої реклами у місті Києві», затвердженого Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 02.12.2002 р. № 2159 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2.1. Договору Робочий орган (позивач) надає Розповсюджувачу зовнішньої реклами (відповідачу) право на тимчасове користування місцем(ями) за адресою(ами) згідно Додатку(ів), який(і) є невід'ємною частиною спірного договору, на підставі погодженої дозвільної документації на розміщення об'єктів зовнішньої реклами (надалі - ОЗР), відповідно до Порядку, а Розповсюджувач зовнішньої реклами (відповідач) використовує надане місце(я) за цільовим призначенням - для розміщення ОЗР, здійснює оплату за користування місцем(ями) та звільняє у триденний термін місце(я) після закінчення терміну дії Дозволу (та/або цього Договору) в частині наданого права користування місцем, на яке припинено дію Дозволу та/або цього Договору .

У пункті 2.3 Договору сторони узгодили, що місце (-я) надаються для розміщення виключно тих об'єктів, що вказані у додатку (-ах) до цього договору.

Згідно умов Договору визначення розміру плати за право тимчасового користування місцем(ями) (для розташування ОЗР), що знаходиться(яться) у комунальній власності, здійснюється на підставі порядку визначення розміру плати за право тимчасового використання місць (для розташування об»єктів зовнішньої реклами), які перебувають у комунальній власності територіальних громад м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, затвердженого Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 02.12.2002 р. № 2159 та на підставі рахунка(ів) - фактур(п. 4.1).

Відповідно до п. 4.3 Договору встановлено, що плата за право тимчасового користування місцем(ями) сплачується Розповсюджувачем зовнішньої реклами кожного місяця, до 20-го числа попереднього за розрахунковим, на розрахунковий рахунок Робочого органу, на підставі рахунка - фактури останнього.

Згідно п. 6.2 Договору сторони узгодили, що за несвоєчасну або неповну сплату платежів за право тимчасового користування місцем(ями) Розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує пеню у розмірі 0,3% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Пунктом 9.1 Договору встановлено, що всі зміни та доповнення до цього Договору вносяться за письмовою згодою Сторін і є невід'ємною частиною Договору.

Сторони також підписали Додаток № 1 до Договору на право тимчасового користування місцем(ями) розміщення об'єкту(ів) зовнішньої реклами № 1000 від 21.07.2003 р. («Адресна програма») відповідно до якого Робочий орган (позивач) згідно п. 2.1. Договору надав Розповсюджувачу зовнішньої реклами (відповідачу) право тимчасового користування місцем для розміщення об'єктів зовнішньої реклами: кронштейн на стіні будівлі, розміри 0,80x1,30 заг.пл. 2,08 кв.м. № Дозв. 00702-03 за адресою Шевченківський р-н, вул. Дегтярівська, 7 (копія Додатку № 1 до Договору знаходиться в матеріалах справи, надалі - Додаток № 1).

Згідно п. 7.1 Договору строк його дії з 21.07.2003 р. по 31.12.2006 р.

З огляду на п. 7.2 Договору він може бути розірваний за погодженням сторін, за рішенням Господарського суду, а також цей Договір втрачає дію внаслідок ліквідації або банкрутства Розповсюджувача зовнішньої реклами та в інших випадках відповідно до законодавства. Договір вважається продовженим на новий аналогічний термін по закінченню вказаного в п. 7.1 Договору строку, якщо жодна із сторін не заявила інших намірів письмово за один місяць після закінчення терміну його дії (п. 7.3 Договору).

Сторонами не надано доказів на спростування, а матеріали справи вказують на те, що надання права тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення об'єкту (-ів) зовнішньої реклами позивачем відповідачу здійснювались за Договором, який був пролонгований, з огляду на відсутність заяв про його припинення (розірвання).

У відповідності до ч. 2 п. 4 Прикінцевих положень Господарського та Цивільного кодексів України (надалі за текстом ГК та ЦК України), які набрали чинності 01.01.2004 р., до цивільних і господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідних положень ГК та ЦК України, зазначені положення застосовуються відносно тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями. Обов'язок відповідача щодо оплати за право користування місцем для реклами на підставі Договору № 1000 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення об'єкту (-ів) зовнішньої реклами від 21.07.2003 р. продовжує існувати, тому в зазначеному випадку застосовуються норми ГК та ЦК України.

Позивач на виконання умов Договору № 1000 від 21.07.2003 р. на право тимчасового користування місцем(ями) для розміщення об'єкту(ів) зовнішньої реклами виставив відповідачу рахунки - фактури на оплату за право тимчасового користування місцем для ОЗР на загальну суму 3938,33 грн. згідно переліку, наведеному у «Довідці про стан розрахунків СПД ОСОБА_1 перед КП «Київреклама»по рахункам - фактурам за пріоритет та тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів, які встановлені за період з 01.09.2006 по 31.08.2009 р. станом на 04 вересня 2009 р. (додаток № 24 до позовної заяви), копії рахунків - фактур знаходяться в матеріалах справи (додатки № № 9-23 до позовної заяви) (надалі - Рахунки - фактури).

Станом на час подання позову до суду зобов'язання по оплаті наданих позивачем спірних послуг згідно вищезазначених Рахунків - фактур у розмірі 3938,33 грн. відповідачем не було виконано в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що видаються виконавчими органами сільських, селищних міських рад, та в порядку, встановленими цими органами на підставі типових правил, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 5 Типових правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. № 2067 "Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами" (далі - Правила) для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільською, селищною, міською радою може утворюватись відділ, управління або уповноважуватися установа, організація.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.07.2002 р. №1395 "Про затвердження Положення госпрозрахункової організації "Київреклама" встановлено, що позивачу надано право щодо надання платних послуг у сфері розміщення реклами.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

По матеріалам справи встановлено, що між сторонами по справі укладений договір про надання послуг (Договір № 1000 від 20.07.2003 р. на право тимчасового користування місцем(ями) для розміщення об'єкту(ів) зовнішньої реклами), а тому саме він та відповідні положення статей глави 63 ЦК України визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбачених договором послуг та їх оплати. Вищезазначений договір відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України є підставою виникнення між сторонами цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Зібрані у справі докази свідчать, що позивач надав, а відповідач отримав послуги - право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, але зобов'язання по оплаті наданих послуг виконав не в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 3938,33 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також і вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 46,51 грн., інфляційного збільшення в розмірі 1228,00 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 211,98 грн. за період відповідно до кожного із спірних Рахунків - фактур, вказаний позивачем у «Розрахунку суми штрафних санкцій фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 перед КП «Київреклама»за Договором № 1000 від 21 липня 2003 р. станом на 03.09.2009 року»(додаток № 25 до позовної заяви).

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що зобов»язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання (ч. З ст. 549 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання вчиняється у письмовій формі.

Так, у п. 6.2 Договору сторони узгодили, що за несвоєчасну або неповну сплату платежів за право тимчасового користування місцем(ями) Розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує пеню у розмірі 0,3% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов 'язання мало бути виконано.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (надалі - Закон України) регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Статтею 1 вищезазначеного Закону України передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. З Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Фактично позивач здійснив розрахунок пені у сумі 46,51 грн. за період відповідно до кожного із спірних Рахунків - фактур, вказаний позивачем у «Розрахунку суми штрафних санкцій фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 перед КП «Київреклама»за Договором № 1000 від 21 липня 2003 р. станом на 03.09.2009 року»(додаток № 25 до позовної заяви) з додержанням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України.

Враховуючи вищенаведене, здійснивши перевірку розрахунку позивача, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені у розмірі 46,51 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційного збільшення в розмірі 1228,00 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 211,98 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання 06.11.2009 р. не з'явився, доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 102 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 202, 205, 509, 525, 526, 546, 547, 549, 625, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 230, 232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (04111, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код № НОМЕР_1) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (01030, м. Київ, вул. М.Коцюбинського, 12-А; ідентифікаційний код № 26199714; рахунок № 2600333023122 у Києво - Святошинському відділенні КРФ ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300830) 3938,33 грн. (три тисячі дев»ятсот тридцять вісім гривень 33 коп.) основного боргу, 1228,00 грн. (одну тисячу двісті двадцять вісім гривень 00 коп.) інфляційного збільшення, 211,98 грн. (двісті одинадцять гривень 98 коп.) трьох відсотків річних, 46,51 грн. (сорок шість гривень 51 коп.) пені, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) держмита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 06.11.2009 р.