Рішення № 6537068, 02.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/432 02.11.09 За позовом          Комунального підприємства «Автодорсервіс» до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Кузнєцова С.О. (довіреність № 180 від 22.09.2009р.);

від відповідача: не з’явились;

02.11.2009р. у судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Автодорсервіс»(надалі КП «Автодорсервіс», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд»(надалі ТОВ «Юнікобуд», відповідач) заборгованості в розмірі 116570, 88 грн., трьох відсотків річних в сумі 2331, 42 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором купівлі-продажу № 31 від 08.10.2008р. не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленої асфальтобетонної суміші. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму 3% річних.

Відповідачем надано відзив на позов у якому зазначено про визнання факту виконання позивачем своїх зобов’язань по договору, оплата яких відповідачем не здійснена у зв’язку з фінансовими складнощами, які виникли внаслідок зміни загальноекономічної та політичної ситуації в Україні, враховуючи також той факт, що надходження грошових коштів на рахунки відповідача практично повністю залежить від державного фінансування. Про вказані обставини відповідач неодноразово попереджував позивача, що відповідно свідчить відсутність намірів відповідача ухилитися від виконання своїх обов’язків, натомість позивач наполегливо продовжував підтримувати позицію стосовно відшкодування як основного боргу, так і штрафних санкцій передбачених договором, що явно свідчить про бажання позивача отримати прибуток користуючись скрутним становищем відповідача.

Окрім того, відповідач зазначив, що позивачем при поданні позовної заяви та обрахунку штрафних санкцій не враховано проведену відповідачем часткову оплату отриманого товару за договором.

Сплата коштів в сумі 15000 грн. підтверджується платіжним дорученням № 758 22.12.2008р., яка у засвідченій банком копії залучена до матеріалів справи.

Вказані обставини сторонами не заперечувались, що відповідно свідчить про відсутність спору між сторонами в цій частині.

У відповідності до п.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що позивачем позовні вимоги не уточнювались, а станом на час прийняття рішення у справі спору між сторонами в частині стягнення заборгованості в розмірі сплачених коштів не існує, провадження в цій частині підлягає припиненню.

Дослідивши наявні у справі докази, встановивши обставини справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2008р. між ТОВ «Юнікобуд»та КП «Автодорсервіс»укладено договір № 31 регенерованої асфальтобетонної суміші та чорного щебеню за умовами якого постачальник (позивач у справі) зобов’язувався поставити покупцеві асфальтобетонну регенеровану суміш відповідної якості, а покупець (відповідач у справі) зобов’язувався прийняти товар та здійснити його оплату.

Про виконання позивачем своїх зобов’язань за договором свідчить накладна № 166 від 15.10.2008р. на суму 116570, 88 грн., яка у належним чином засвідченій копії залучена до матеріалів справи. Товар відповідачем отримано на підставі довіреності серії ЯПЛ № 942104/176 від 10.10.2008р..

Відповідно до п. 11.1 договору, договір набирає силу з моменту підписання та діє до 31 грудня 2008р., а в частині взаєморозрахунків –до їх повного виконання. Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в період здійсненої поставки за накладною від 15.10.2008р. суду не представлено, у зв’язку з чим зазначена накладна свідчить про поставку товару в межах укладеного договору.

Оплата поставленої продукції відповідачем здійснена не у повному обсязі (платіжним дорученням № 758 від 22.12.2008р. підтверджено сплату в сумі 15000 грн.), заборгованість по договору складає 101570, 88 грн. та станом на час вирішення спору не погашена, доказів які б спростовували вказану суму заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. 2.4, 2.5 договору № 31 від 08.10.2008р. сторони передбачили, що покупець зобов’язаний здійснювати оплату за відпущений товар у національній грошовій одиниці України на розрахунковий рахунок постачальника на підставі накладних; оплата здійснюється на протязі 10 банківських днів з моменту одержання покупцем рахунку-фактури.

Рахунок-фактуру № 301 від 15.10.2008р. відповідачу надано при отриманні товару за накладною від 15.10.2008р., та з урахуванням наведених положень договору строк оплати за поставлену продукцію за накладною № 166 від 15.10.2008р. є таким що настав 29.10.2008р., та саме з цієї дати наявними є підстави вважати відповідача таким, що допустив прострочення.

Враховуючи відсутність доказів повної оплати наданих послуг, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 101570, 88 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги про стягнення нарахованої суми 3% річних в розмірі 2331, 42 грн. суд визнає недоведеними і такі задоволенню не підлягають. Розрахунок позивача виконаний невірно, без врахування проведеної часткової оплати поставленої продукції, у зв’язку з чим не приймається судом.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, доказів здійснення розрахунків за договором № 32 від 08.10.2008р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 101570, 88 грн..

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 1 189, 02 грн. та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 1278, 41 грн., при цьому судом враховано, що станом на дату звернення позивача з позовом до суду сума боргу в розмірі 15000 грн. була вже сплаченою, відповідно позовні вимоги на вказану суму були позивачем завищені.

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження в частині заявлених вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд»15000 грн..

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд»(юрид. адреса: 01010, м. Київ, вул. Січневого повстання 3, літ. Б; адреса: м. Київ, вул. Солом’янська 3, офіс 300; р/р 2600201302300 в ТОВ «Укрпромбанк»в м. Києві, МФО 321228, р/р 26000105367 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»м. Київ, МФО 380805, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 34575984) на користь Комунального підприємства «Автодорсервіс»(04073, м. Київ, вул. Куренівська 16, п/р 26008501022695 КРД «Райффайзен Банк Аваль»м. Києва, МФО 322904, ідент. код 30441310) 101570, 88 грн. (сто одну тисячу п’ятсот сімдесят гривень 88 копійок) основного боргу, 1278, 41 грн. (одну тисячу двісті сімдесят вісім гривень 41 копійку) судових витрат.

4. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 09.11.2009