Рішення № 6537005, 16.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/374 16.10.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ АГРОБЕСТ» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Окей Україна» Про стягнення 70 852,06 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивачаКурята О.І. предст. (дов. № б/н від 23.07.2009 р.)

Від відповідачане з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Окей Україна»про стягнення заборгованості у розмірі 70 852,06 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору поставки № 283/07/08ПТ від 30.07.2008 р. та судових витрат.

Ухвалою суду від 28.09.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/374 та призначено розгляд справи на 16.10.2009 р.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 16.10.2009 р. не направив.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.10.2009 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2009 р. між сторонами укладено договір поставки № 283/07/08ПТ - (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобовязувався в порядку та на умовах, визначених цим договором поставляти відповідачу товар, а відповідач зобовязується приймати товар та оплатити його вартість за цінами, вказаними у специфікаціях.

У вищевказаному пункті договору також зазначено, що сторони погоджують асортимент та термін поставки товару в Замовленнях відповідача.

Відповідно до п. п. 12.1,12.2 договору, цей договір пролонгований до 31.12.2009 р., так як сторони не направляли одна одній письмове повідомлення про його припинення.

Відповідно до п. 12.4 цей договір не був розірваний відповідачем.

Відповідачем отримано товар згідно видаткових накладних:

- № РН 001698 від 08.05.2009 р. на суму 18 744,80 грн., товар фактично прийнято 29.05.2009 р.

- № РН 001863 від 23.05.2009 р. на суму 4847,40 грн., товар фактично прийнято 27.05.2009 р.

- № РН 001929 від 28.05.2009 р. на суму 32 962,06 грн., товар фактично прийнято 01.06.2009 р.

- № РН 001953 від 29.05.2009 р. на суму 6 994,30 грн., товар фактично прийнято 01.06.2009 р.

Та товарної накладної №8109 від 02.07.2009р. Всього товару на загальну суму 95 471,04 грн.

Пунктом 8.2. Договору встановлено, що оплата товару здійснюється протягом 7 днів з моменту поставки.

Проте, вартість отриманого товару відповідачем не оплачена.

З метою врегулювання спору позивачем була направлена на адресу відповідача претензія з вимогою про оплату поставленого товару № 1 від 15.06.2009 р. У відповідь на претензію відповідач запропонував частково зменшити заборгованість при умові наступної поставки товару.

01.07.2009 р. відповідачем перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 31 895,48 грн. Позивачем у свою чергу 02.07.2009 р. згідно накладної № РН 002542 була здійснена поставка товару на суму 7 276,50 грн.

Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 70 852,06 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обовязки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати всій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобовязанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 70 852,06 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів ст.. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Окей Україна»(01032, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 33, пов.13, код 34356884, р/р 26007201309185 в ЗАТ «ОТП Банк»м. Київ, МФО 300528, а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ АГРОБЕСТ»(02152, м. Київ, вул. П. Тичини, 5, кв.225, код 35011770, рах.260083013829 в філії КБ «Золоті Ворота», МФО 300238) 70852 (сімдесят тисяч вісімсот пятдесят дві) грн. 06 коп. основного боргу, 708 (сімсот вісім ) грн. 52 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

СуддяЛ.В.Прокопенко