Рішення № 6536888, 21.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/437 21.10.09 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М., розглянувши справу№ 14/437

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Белтім"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Союзтрейдінг"

простягнення 579942,40 грн.

за участю представників сторін: від позивача- Хокова С.А. від відповідача- Марков А.М. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:           

Товариство з обмеженою відповідальністю "Белтім" (надалі –ТОВ "Белтім") звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтрейдінг" (надалі –ТОВ "Союзтрейдінг") про стягнення 292968,62 грн. основної заборгованості, 147831,54 грн. за користування чужими коштами, 79199,81 грн. пені, 59942,42 грн. інфляційних витрат.

В обґрунтування пред’явлених вимог ТОВ "Белтім" посилається на неналежне виконання ТОВ "Союзтрейдінг" договору поставки № 15-01/2008 від 15.01.2008 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.08.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов’язано сторони виконати певні дії.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.09.2009 р. розгляд справи відкладався.

Клопотання позивача, викладене в позовній заяві та заяві від 21.10.2009 р. про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться на рахунку № 260053010397 в КБ "Актив-банк" в межах суми позовних вимог, судом не задовольняється оскільки позивач не довів належним чином, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 15.01.2008 р. між ТОВ "Белтім" (постачальник) та ТОВ "Союзтрейдінг" (покупець) укладено договір поставки № 15-01/2008 (надалі –договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти поліетилен (товар), а покупець зобов’язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 264 ГК України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для державних потреб. Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Термін дії договору передбачений до 31.12.2008 р. (п. 9.1. договору), але додатковою угодою № 1 від 08.01.2009 р. до договору сторони погодили продовжити термін дії договору до 31.12.2009 р.

Відповідно до п. 3.1. договору поставка товару здійснюється партіями на умовах FCA Бровари –склад продавця (в редакції ІНКОТЕРМС 2000).

Постачальник поставляє товар на підставі попередніх замовлень, що подаються покупцем складених у письмовій формі, і є невід'ємною частиною договору. Відповідно до замовлення покупця постачальник, не пізніше наступного дня після його одержання виписує і передає покупцю рахунок до оплати (п. п. 3.2., 3.3. договору).

На виконання договору позивач у період з 15.01.2008 р. по 25.03.2009 р. поставив відповідачу товар, на загальну суму 1694998,72 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000005, № РН-0000012, № РН-0000017, № РН-00030, № РН-0000159, № РН-0000162, № РН-00182, № РН-0000784, № РН-0000792, № РН-0000815, № РН-0000823, № РН-0000834, № РН-0000009, № РН-0000010, № РН-0000012, № РН-0000029, № РН-0000082, № РН-0000084, № РН-000285. .

Відповідач прийняв товар, що підтверджується підписом та печаткою в накладних, але його вартість оплатив частково у сумі 1402030,10 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем склала 292968,62 грн.

Відповідно до п. 4.3. договору розрахунок за отриманий товар здійснюється шляхом оплати 100 % вартості товару покупцем на протязі 7 календарних днів з моменту поставки товару у безготівковому порядку на рахунок постачальника. Товар вважається оплаченим з дня надходження коштів на рахунок постачальника.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Матеріали справи містять підписаний обома сторонами акт звірки розрахунків, відповідно до якого станом на 30.04.02009 р. заборгованість відповідача складає 292968,62 грн.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 292968,62 грн. за договором № 15-01/2008 від 15.01.2008 р. документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача 147831,54 грн. за користування чужими коштами, 79199,81 грн. пені, 59942,42 грн. інфляційних витрат.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

До позовної заяви доданий розрахунок сум за користування чужими коштами, пені, інфляційних витрат, який позивачем не підписаний.

Суд, ухвалами від 27.08.2009 р., від 25.09.2009 р., зобов’язував позивача подати суду уточнений розрахунок заявлених до стягнення сум (за користування чужими коштами, пені, інфляційних витрат), оскільки доданий до позовної заяви розрахунок не є належним документом та не відповідає вимогам ст. 36 ГПК України.

Позивач, на вимогу ухвал суду не подав витребуваний господарським судом розрахунок. Поважних причин неподання ним витребуваних документів не вбачається.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а

сторони, в свою чергу, відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи викладене, неподання позивачем уточненого розрахунку заявленої до стягнення суми (за користування чужими коштами, пені, інфляційних витрат), позбавляє суд можливості встановлення фактичних обставин справи в цій частині, дослідження дійсних прав і обов’язків сторін та правильного застосування законодавства, а тому є підставою для залишення позовних вимог про стягнення з відповідача 147831,54 грн. за користування чужими коштами, 79199,81 грн. пені, 59942,42 грн. інфляційних витрат без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Враховуючи викладені обставини, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтрейдінг" (03022, м. Київ, вул. Козацька, 122, код 31368043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Белтім" (07443, Київська обл., Броварський р-н, смт Калинівка, вул. Ігорева, 12, код 34719902) з будь –якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 292968,62 грн. основного боргу, 2929,68 грн. державного мита, 119,22 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позов залишити без розгляду.           

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 30.10.2009 р.