Рішення № 6536872, 05.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/235 05.11.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр «Протеїн Продукт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «М’ясний альянс» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій                                                                                            Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Юліус Є.В. (довіреність від 27.03.2009р.);

від відповідача: Брунь В.П. (довіреність № 120 від 22.07.2008р.);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр «Протеїн Продукт»(надалі ТОВ «Інжиніринговий центр «Протеїн Продукт», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «М’ясний альянс»(надалі ТОВ «М’ясний альянс», відповідач) заборгованості за поставлений товар з урахуванням індексу інфляції у розмірі 70899, 16 грн., пені за затримку платежів у розмірі 7517, 39 грн., штрафу за прострочення платежів у розмірі 937, 55 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки № 03-07 від 03.01.2007 року не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленого товару, у зв’язку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку. Також, з урахуванням вимог Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму пені, інфляційних збитків, 3% річних.

Відповідач відзиву на позов не надав, доказів в обґрунтування заперечень проти позову на вимоги суду не представив.

Провадження у справі зупинялось та було поновлено згідно ухвали від 18.08.2009р., а враховуючи досить тривалий розгляд справи (провадження порушено ухвалою від 18.05.2009р.) відповідач мав достатньо часу на підготовку відзиву на позов, представлення доказів тощо.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 02.11.2009р. представник відповідача не погодився на оголошення вступної та резолютивної частини рішення у зв’язку з чим в судовому засіданні оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши подані документи, заслухавши доводи позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2007р. між ТОВ «Інжиніринговий центр «Протеїн Продукт» та ТОВ «М’ясний альянс»укладено договір № 03-07 згідно з яким постачальник (позивач) зобов’язувався передати у власність покупця у встановлений строк харчові добавки для м’ясної промисловості належні йому, а покупець (відповідач у справі) зобов’язувався прийняти товар і сплатити за нього визначену грошову суму у відповідності з умовами договору.

Згідно з п. 1.2 договору найменування, кількість, асортимент товару вказуються в накладних.

Поставка товару з приводу оплати якого виник спір у даній справі підтверджується видатковими накладними № ІЦ-001542 від 28.07.2008р. на суму 23015, 16 грн., № ІЦ-001547 від 28.07.2008р. на суму 2148, 48 грн., № ІЦ-001555 від 30.07.2008р. на суму 2046 грн., № ІЦ-001580 від 01.08.2008р. на суму 10400, 76 грн., № ІЦ-001655 від 08.08.2008р. на суму 5799, 84 грн., № ІЦ-001650 від 11.08.2008р. на суму 4092 грн., № ІЦ-001674 від 12.08.2008р. на суму 12060, 14 грн., № ІЦ-001683 від 13.08.2008р. на суму 6138 грн., № ІЦ-001708 від 18.08.2008р. на суму 17686, 86 грн., які у належним чином засвідчених копіях наявні в матеріалах справи та саме такі підтверджують виконання договірних зобов’язань позивачем. Про отримання відповідачем товару за вказаними накладними свідчать довіреності № МА-0000683 від 23.07.2008р., № МА-0000745 від 08.08.2008р., № МА-0000754 від 12.08.2008р..

Відповідно до п. 12.1, 12.2 договору, договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2007 року; і якщо ні одна із сторін не повідомить письмово іншу про відмову продовжувати договір за п’ять днів до закінчення строку вказаного у п. 12.1 договору (31.12.2007р.), договір вважається продовженим на один календарний рік. Сторонами не надано доказів на спростування, а матеріали справи вказують на те, що поставки продукції у 2008р. здійснювались за договором, який був пролонгований, з огляду на відсутність заяв про його припинення (розірвання).

Строк, порядок та форму розрахунків за договором сторони погодили у розділі 3 договору, згідно з п. 3.1 строк розрахунків –протягом 30 календарних днів після відвантаження товару покупцем, при цьому сума відвантаженого товару не повинна перевищувати погодженої суми в розмірі 25000 грн..

Оплату за поставлений товар відповідачем повністю не здійснено, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем складає 65518, 33 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п. 3.1 договору строк виконання зобов'язань щодо оплати товару переданого згідно видаткових накладних перелік яких наведено у позовній заяві станом на час вирішення спору є таким, що настав. Розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 30 календарних днів з дня поставки товару за накладними.

З метою вирішення питання про погашення заборгованості позивач звертався до відповідача з листом (вих. 36-Д від 13.03.2009р.) у якому просив розрахуватись за поставлений товар, однак коштів в оплату товару позивачем не отримувалось, відповідачем доказів сплати таких на користь позивача суду не надано, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу суду не представлено.

Враховуючи відсутність доказів повної оплати поставленого товару за накладними залученими до матеріалів справи, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 65518, 33 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 10.2 Договору № 03-07 від 03.01.2007р. у випадку порушення умов договору передбачених п. 3.1 покупець несе відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі 0, 2% за кожний день прострочки платежу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов’язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем по кожній накладній в розмірі подвійної облікової ставки 12% встановленої Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р., листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395 в межах шестимісячного строку встановленого законом, та складає 7517, 39 грн. (розрахунок суми пені із зазначенням періоду прострочення наведений в позовній заяві).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за поставлений товар, прострочення оплати за накладними зазначеними у позовній заяві, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 7380, 83 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 937, 55 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, відзиву на позов та документів на підтвердження своїх заперечень, на вимоги ухвал суду не надано, доказів здійснення розрахунків за договором № 03-07 від 03.01.2007р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 795 грн. та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «М’ясний альянс»(02081, м. Київ, вул. Сортувальна 5, п/р 26009028192351 в філії АКБ «Укрсоцбанк»м. Київ, МФО 322012, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 31723193) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр «Протеїн Продукт»(02081, м. Київ, вул. Сортувальна 5, п/р 2600931449101 в АБ «Південний»м. Київ, МФО 320917, ідент. код 31723256) 63518, 33 грн. (шістдесят три тисячі п’ятсот вісімнадцять гривень 33 копійки) основного боргу, 7517, 39 грн. (сім тисяч п’ятсот сімнадцять гривень 39 копійок) пені, 7380, 83 грн. (сім тисяч триста вісімдесят гривень 83 копійки) інфляційних збитків, 937, 55 грн. (дев’ятсот тридцять сім гривень 55 копійок) 3% річних, 795 грн. (сімсот дев’яносто п’ять гривень) витрат по сплаті державного мита та 315 грн. (триста п'ятнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення.

Суддя                                                   Р.І. Самсін