Рішення № 6536802, 02.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/308 02.11.09 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Чернігівська кондитерська фабрика «Стріла» до Дочірнього підприємства «КОНРІЛ» про стягнення 20205,96 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Костіна Н.М. (довіреність № 06/2358 від 01.09.2009 р.)

Від відповідача: не з’явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство «Чернігівська кондитерська фабрика «Стріла»(позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Дочірнього підприємства «КОНРІЛ» (відповідач) про стягнення з останнього заборгованості в розмірі 20205,96 грн. на підставі договору № 34 від 12.01.2009 р. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 19973,13 грн., суму трьох відсотків річних в розмірі 132,97 грн., суму штрафу в розмірі 99,86 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач поставив відповідачу кондитерську продукцію, проте, відповідач зобов‘язання по оплаті поставленої кондитерської продукції виконав лише частково. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.10.2009 р. порушено провадження у справі № 39/308 та призначено справу до розгляду на 19.10.2009 р. о 09:50 год.

В судовому засіданні 02.11.2009 р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду від 01.10.2009 р. та надав суду усні пояснення, якими позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Ухвалою суду від 19.10.2009 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 02.11.2009 р. о 14:00 год.

Відповідач у судові засідання не з‘явився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала про порушення провадження у справі надіслана за адресою, що зазначена в позовній заяві та довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 11, кВ. 27).

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 39/308 від 01.10.2009 р. та від 19.10.2009 р. направлені позивачу та відповідачу - за адресами, вказаними позивачем у позовній заяві, що підтверджується відповідними відмітками на зворотньому боці ухвал суду.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом саме згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23), від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (пункт 19).

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/308 відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 19.10.2009 р. та 02.11.2009 р. від останнього до суду не надходило.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

В судовому засіданні, призначеному на 02.11.2009 р., за згодою представника позивача оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12.01.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством «Чернігівська кондитерська фабрика «Стріла»(позивач) та Дочірнім підприємством «Конріл»(відповідач) було укладено договір № 34, відповідно до п. 1.1. якого, позивач передає у власність відповідача кондитерські вироби (товар) у кількості, асортименті, якості та цінам, вказаних у товаро - транспортних накладних, які оформляються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару.

Відповідно до п. 4.1. договору, оплата вартості кожної партії поставленого товару здійснюється покупцем прямо на розрахунковий рахунок позивача протягом 30 календарних днів з моменту його отримання.

На виконання умов договору № 34 від 12.01.2009 р. позивач в період з 19.01.2009 року по 16.04.2009 року поставив відповідачу товар, що підтверджується відповідними товаро –транспортними накладними на загальну суму 203176,43 грн. та довіреностями відповідача на отримання товару (надалі –Довіреності), копії яких знаходяться в матеріалах справи:).

Відповідно до п 2. Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16 травня 1996 р., сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі –цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Відповідно до п. 8.1. договору, договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31 грудня 2009 р., але не раніше, ніж проведення розрахунків за товар по даному договору.

Однак, зобов‘язання по оплаті поставленого товару відповідач виконав лише частково у розмірі 183203,30 грн.

У зв’язку з вищенаведеним у відповідача виникла заборгованість за поставлений товар у сумі 19973,13 грн.

Станом на час подання позову до суду заборгованість за товар у сумі 19973,13 грн. відповідачем не оплачена.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Наведене свідчить, що фактично між сторонами по справі укладений договір поставки (Договір № 34 від 12.01.2009 р.), а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 ЦК України та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України (ГК України) визначають права та обов‘язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки та її оплати.

Частиною 1 ст. 265 ГК України) передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що товарно –транспортні накладні на загальну суму 203176,43 грн., підписані представником відповідача на підставі довіреностей, які свідчать про отримання товару відповідачем, а тому приймаються судом у якості належного доказу по справі, а рівно, у якості доказу наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 19973,13 грн. з огляду на частковість розрахунків відповідача за спірним договором (203176,43 грн., загальна сума поставленої Продукції відповідно до товарно - транспортних накладних –183203,30 грн., сума часткових розрахунків за поставлену Продукцію = 19973,13 грн.).

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 19973,13 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 99,86 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 132,97 грн.

Пунктом 8.3. договору передбачено, що у випадку прострочки відповідачем оплати вартості товару більше ніж 60 днів, відповідач сплачує штраф у розмірі 15% від отриманого та не сплаченого в строк товару.

У відповідності із ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 99,86 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми трьох відсотків річних в розмірі 132,97 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов‘язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 202,06 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Конріл»(01021, м. Київ, Кловський узвіз, 11, кв. 27; код ЄДРПОУ № 23703164; р\р 260070101827 в ЗАТ «Прокредит Банк» у м. Києві; МФО 320984), а у разі відсутності коштів - з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Відкритого акціонерного товариства «Чернігівська кондитерська фабрика «Стріла» (14005, м. Чернігів, вул. Комунальна, 2; код ЄДРПОУ № 00382295; р\р № 260041829 в ВАТ «Ерсте Банк»м. Чернігів; МФО 380009) 19973,13 грн. (дев’ятнадцять тисяч дев’ятсот сімдесят три гривні 13 коп.) основного боргу, 99,86 грн. (дев`яносто дев`ять гривень 86 коп.) штрафу, 132,97 грн. (сто тридцять дві гривні 97 коп.) трьох відсотків річних, 202 (двісті дві) грн. 06 коп. державного мита та 315 (триста п`ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.           Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О. В.