Рішення № 6536704, 21.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/432 21.10.09

За позовом ОСОБА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю "Державний центр утилізації "Безпека"

про вчинення певних дій

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2.(дов. від 04.08.2009)

Від відповідача Дідківський М.М.(дов. від 01.04.2009)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Державний центр утилізації "Безпека" від 31.03.2009 про виключення ОСОБА_1 зі складу його учасників.

Дані позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушена норма ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» в зв'язку з чим позивач не міг належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного. Також позивач стверджує, що він не вчиняв жодних порушень, які б могли стати підставою для його виключення.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.06.2009 порушено провадження у справі №50/432 та призначено до розгляду на 03.07.2009.

В судове засідання прибули представники позивача та відповідача і дали пояснення по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку про необхідність витребування додаткових доказів по справі.

Розгляд справи було відкладено на 05.08.2009.

05.08.2009 в судове засідання прибули представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі, подали докази та подали спільне клопотання про продовження строку розгляду справи на строк більший, ніж це передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Суд задовольнив дане клопотання.

Представник відповідача подав письмові пояснення, в яких проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку про необхідність витребування додаткових доказів по справі.

Розгляд справи було відкладено на 23.09.2009.

23.09.2009 розгляд справи не відбувся у звязку з хворобою судді, оголошена перерва на 09.10.2009.

09.10.2009 в судовому засіданні було оголошено перерву на 21.10.2009 для подання додаткових доказів по справі.

20.10.2009 через канцелярію суду від позивача надійшли уточнення та доповнення до позовної заяви, відповідно до яких позивач просить:

1.Визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Державний центр утилізації «Безпека» від 12.02.2009 про створення комісії щодо проведення аналізу фінансово-господарської діяльності колишнього генерального директора товариства ОСОБА_1; збільшення статутного капіталу товариства; внесення часток та солідарну відповідальність при внесенні частки до статутного капітал товариства; підготовку нової редакції статуту товариства.

2.Визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Державний центр утилізації «Безпека»від 31.03.2009 про виключення ОСОБА_1 зі складу його учасників.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Державний центр утилізації «Безпека»на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з оплатою держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

21.10.2009 в судове засідання прибули представники позивача та відповідача і дали пояснення по справі.

Представник позивача позовні вимоги відповідно до уточнень та доповнень до позовної заяви, що надійшли до суду 20.10.2009, підтримав та просив дані позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши думку представників сторін, прийшов до висновку про відмову у прийнятті уточнень та доповнень до позовної заяви , оскільки в даних уточненнях та доповненнях позивач фактично збільшив позовні вимоги та змінив підставу та предмет позову.

Згідно з підпунктом “б” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито справляється у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п.2 ст.3 декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" із позовних заяв майнового характеру ставка державного мита встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, із позовних заяв немайнового характеру ставка державного мита встановлюється в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Указу Президента України від 13.09.1994 № 519/94 "Про збільшення неоподатковуваного мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян" розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на цей час становить 17,00 грн.

Позивач в своїх уточненнях та доповненнях до позовної заяви збільшив позовні вимоги, а саме просить визнати недійсними два рішення відповідача, тобто це є дві немайнові вимоги, держмито за які має бути сплачено в розмірі 170,00 грн. Позивач до позовної заяви додав докази оплати державного мита на суму 85,00 грн., отже збільшені позовні вимоги не можуть бути прийняті судом, оскільки відсутні докази сплати держмита у встановленому законом розмірі.

Крім того позивач змінив підставу та предмет позову.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. У п. 2 інформаційного листа від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" Вищий господарський суд України на запитання, чи можлива з огляду на приписи частини четвертої статті 22 ГПК одночасна зміна підстав і предмета позову, відповів, що за змістом зазначеної норми ГПК зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) є учасником TOB «Державний центр утилізації «Безпека»(далі товариство, відповідач). Позивачу в даному товаристві належить 10% статутного капіталу, що відповідає частці у розмірі 50 000 гривень.

12.02.2009 були проведені позачергові загальні збори учасників товариства, на яких серед іншого було прийнято рішення з питань: а) створення комісії для проведення аналізу фінансово-господарської діяльності позивача як колишнього генерального директора товариства; б) збільшення статутного капіталу товариства; в) дострокового внесення учасниками решти часток до статутного капіталу товариства та встановлення солідарної відповідальності учасників товариства за невиконання учасником обов'язку з дострокового внесення решти частки до статутного капіталу товариства; г) підготовки нової редакції статуту товариства (пункти 3, 6, 7, 8 порядку денного машинописного протоколу № 8 від 12.02.2009, копія якого знаходиться в матеріалах справи).

31.03.2009 були проведені позачергові загальні збори учасників товариства. На цих зборах позивача було виключено зі складу учасників товариства у звязку з тим, що він відмовився виконати рішення(прийняте та затверджене п. 7 протоколу № 8 від 12.02.2009) щодо внесення тієї частини до статутного капіталу товариства, яка ним не була внесена, а також у звязку з тим, що позивач не виконує своїх зобовязань, чим перешкоджає нормальному функціонуванню, розвитку та досягненню цілей товариства.

Дані позачергові загальні збори учасників товариства були затверджені протоколом № 9 від 31.03.2009.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі у звязку з наступним:

Рішенням позачергових загальних зборів товариства від 31.03.2009 (п. 2 протоколу № 9 від 31.03.2009) позивача було виключено із складу учасників товариства у зв'язку з тим, що він відмовився виконати рішення щодо внесення частини коштів до статутного капіталу товариства. Відповідно до п. 7 протоколу № 8 від 12.02.2009, а також у звязку з невиконанням своїх зобов'язань.

Проте з таким рішенням загальних зборів товариства суд не може погодитися, оскільки воно є незаконним та порушує права позивача як учасника даного товариства.

По-перше, загальні збори товариства 31.03.2009 були скликані з грубими порушеннями. Зокрема, матеріали справи свідчать, що в порушення ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства»та п. 9.8. Статуту товариства позивача не було повідомлено про проведення загальних зборів за 30 днів до їх скликання. Внаслідок цього він був позбавлений можливості належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, поставити на розгляд загальних зборів свої питання, ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного.

По-друге, відповідач не подав належних доказів, що свідчили б про вчинення позивачем порушень, які б могли стати підставою для його виключення зі складу учасників товариства. Підстави для виключення учасника з товариства передбачені ст. 64 Закону України «Про господарські товариства». Вказана норма закону передбачає, що учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує, або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50% загальної кількості голосів учасників товариства. Таким чином, щоб виключити учасника товариства потрібно наявність хоча б однієї з наступних підстав: систематичності або перешкоджання досягненню цілей товариства.

Що стосується першої підстави, то поняття систематичності передбачає вчинення діяння (дії або бездіяльності) три і більше разів. Наданий відповідачем протокол № 9 від 31.03.2009 не містить жодної інформації про перелік таких порушень, а також часу їх вчинення. Також відповідач не надав жодних підтверджуючих документів з цього приводу. Натомість у даному протоколі міститься посилання на те, що позивач відмовився виконати рішення загальних зборів товариства від 12.02.2009 про дострокове внесення учасниками до статутного капіталу решти їх часток, підстави незаконності якого (рішення) викладені вище.

Суд також приймає до уваги те, що на момент проведення загальних зборів товариства 31.03.2009 позивач достроково вніс до статутного капіталу решту своєї частки у розмірі 15 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 42088120, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Відносно другої підстави для виключення учасника товариства, а саме «перешкоджання досягненню цілей товариства», то суд зазначає те, що позивачеві належить лише 10% у статутному капіталі. Тобто інші учасники товариства без жодних на те обмежень мають можливість скликати загальні збори та приймати рішення з будь-яких питань діяльності товариства.

Крім того, з пояснень позивача випливає, що 31.03.2009 о 16 год. 00 хв. позачергові загальні збори учасників товариства так і не відбулися, оскільки не було кворуму. Як вказує позивач, його представник ОСОБА_4, о 15 год. 50 хв. прибув на місце проведення загальних зборів та вручив гендиректору товариства ОСОБА_5 листа(в матеріалах справи) з вимогою про негайне припинення порушення прав позивача, в тому числі організацію проведення загальних зборів з грубими порушеннями вимог чинного законодавства. З пояснень позивача стало відомо, що ОСОБА_5, який одночасно є учасником товариства, якому належить 30% статутного капіталу, повідомив, що загальні збори не можуть бути проведені у встановлений час, так як учасники товариства ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (яким належить по 30% статутного капіталу) не встигли вчасно прибути. Таким чином, позачергові загальні збори учасників товариства у встановлений час не відбулися, що свідчить про фіктивність протоколу № 9 позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Державний центр утилізації «Безпека»від 31.03.2009. Крім того, у даному протоколі відсутній підпис представника позивача -ОСОБА_4

В письмових поясненнях відповідач зазначає, що дійсно представник позивача ОСОБА_4 прибув на місце проведення зборів, де йому було повідомлено одним з учасників товариства ОСОБА_5 (що володіє 30 % статутного капіталу товариства), що у зв'язку з тим, що два інші учасника товариства, а саме ОСОБА_6 (що володіє 30 % статутного капіталу товариства) та ОСОБА_7 (що володіє 30 % статутного капіталу товариства) перебувають на даний час у заторі і тому збори переносяться на 18.00 год., на що, як вказує відповідач, представник позивача повідомив, що в нього не має часу чекати і тому він відмовляється приймати участь у даних позачергових зборах.

Однак суд критично відноситься до даних пояснень відповідача, оскільки вони не підкріплені жодними належними доказами.

Суд також критично ставиться до пояснень відповідача щодо того, що складна ситуація на підприємстві склалась саме з вини самого позивача, який обіймавши до листопада 2008 року посаду Генерального директора товариства своєю бездіяльністю призвів товариство до заборгованості перед спільною діяльністю, а також до кредиторської заборгованості, яка складала на той час близько 1 млн. грн., оскільки встановлення даних фактів є предметом дослідження кримінального судочинства. Доказів порушення кримінальної справи щодо позивача відповідач не подав.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Частиною 2 вказаної статті визначено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, враховуючи положення ст. 15 ЦК України, ст. 1 ГПК України особа може звернутися до суду за захистом свого права за умови його реального та фактичного порушення, невизнання або оспорювання відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог відповідно до уточнень та доповнень позовної заяви.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита у сумі 85,00 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. З відповідача також підлягає стягненню до державного бюджету України недоплачене позивачем держмито в розмірі 85,00 грн. за другу нематеріальну вимогу в уточненнях та доповненнях до позовної заяви.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Державний центр утилізації «Безпека»від 31.03.2009, що оформлені протоколом № 9, про виключення ОСОБА_1 зі складу його учасників.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Державний центр утилізації «Безпека»(поштова адреса: вул. М.Раскової, 17, оф. 603, м. Київ, 02660; юр. адреса: вул. Академіка Богомольця, 6, м. Київ, 01024; код ЄДРПОУ 33597840) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь фізичної особи ОСОБА_1(поштова адреса: АДРЕСА_1; адреса проживання: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по сплаті державного мита в сумі 85(вісімдесят пять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312(триста дванадцять) грн. 50 коп.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 05.11.2009