Рішення № 6536703, 12.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/458 12.10.09 За позовомДержавного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» ДоЗакритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «ВОЛАРЕ» Простягнення 14670,12 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача:           Нагорна А.В. –дов. № б/н від 17.08.09 р.                              

Від відповідача:           Матвієнко Р.І. - дов. № б/н від 27.04.09 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»до Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «ВОЛАРЕ»про стягнення 13448,78 грн. основного боргу, 328,57 грн. інфляційних нарахувань, 99,19 грн. трьох процентів річних та 793,56 грн. пені за неналежне виконання зобов’язань за договором про оренду приміщень аеропорту № 2.6.18-42 від 25.02.1999 р., доповнень до даного договору № 1 від 06.12.2000 р., № 2 від 30.04.2003 р. та додаткової угоди № 3 від 14.01.08 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.09 р. порушено провадження у справі № 37/458, розгляд справи було призначено на 26.08.09 р., зобов’язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 26.08.09 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 24.07.09 р. надав документи.

Представник відповідача у судове засідання 26.08.09 р. не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про призначене судове засідання, відзиву на позов не надав.

Приймаючи до уваги вищевикладене, у зв’язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, а також враховуючи нез’явлення представника відповідача у призначене судове засідання, що перешкоджає вирішенню спору у даному судовому засіданні, суд відклав розгляд справи № 37/458 на 16.09.09 р.

У судовому засіданні 16.09.09 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.09.09 р. заявив клопотання про відкладення розгляду справи № 37/458 для надання можливості сторонам вирішити спір мирним шляхом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд задовольнив дане клопотання та оголосив перерву в судовому засіданні до 12.10.09 р.

У судовому засіданні 12.10.09 р. представник позивача в черговий раз підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 12.10.09 р. повторно не з’явився, вимоги ухвал від 24.07.09 р. та від 26.08.09 р. у справі № 37/458 не виконав, про поважні причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, зважаючи на те, що позивач не заперечує проти вирішення справи без участі представника відповідача, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.02.1999 р. між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(аеропорт) та Закритим акціонерним товариством «Авіакомпанія «ВОЛАРЕ»(клієнт) був укладений договір про оренду приміщень аеропорту № 2.6.18-42 від 25.02.1999 р., за умовами якого аеропорт надає, а клієнт отримує в оренду без права приватизації модуль вагонного типу аеропорту загальною площею 27 кв.м. (приміщення), згідно з доданою схеми, яка є невід’ємною частиною цього договору. Приміщення надається виключно для здійснення клієнтом діяльності по забезпеченню технології обслуговування повітряних суден та вантажів. Строк оренди встановлюється з 15.03.1999 р. до 15.03.2000 р. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не заявила про його розірвання згідно з чинним законодавством України, на протязі місяця після закінчення строку дії договору.

У відповідності до п. п. 2,3 та 4 Додаткової угоди № 3 до договору № 2.6.18-42 від 25.02.1999 р. оренди нерухомого майна від 14.01.08 р., орендна плата за вказаним договором за січень 2007 р. становить 1233,29 грн., без урахування ПДВ, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць; нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно з п. 3.2. договору про оренду приміщень аеропорту № 2.6.18-42 від 25.02.1999 р., аеропорт щомісячно виставляє клієнту рахунок, до якого включені орендна плата за приміщення та плата за надані послуги за звітний місяць, а клієнт з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержує в бухгалтерії аеропорту рахунок та до 20 числа здійснює його оплату.

На виконання зазначеного договору, позивач за оренду приміщень за період з жовтня 2008 р. до квітня 2009 р. виставив відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 15095,47 грн., зокрема: № 6/1174 від 31.10.08 р. на суму 2038,56 грн., № 6/1312 від 30.11.08 р. на суму 2069,14 грн., № 6/1431 від 31.12.08 р. на суму 2112,59 грн., № 6/48 від 31.01.09 р. на суму 2173,86 грн., № 6/152 від 27.02.09 р. на суму 2206,46 грн., № 6/262 від 31.03.09 р. на суму 2237,35 грн. та № 6/366 від 30.04.09 р. на суму 2257,49 грн.

Позивач пояснив суду, що відповідачем було сплачено в жовтні 2008 р. частину орендного платежу в сумі 1646,67 грн.

Таким чином, заборгованість ЗАТ «Авіакомпанія «ВОЛАРЕ»по здійсненню орендних платежів склала 13448,78 грн.

За таких обставин, Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «ВОЛАРЕ»про стягнення 13448,78 грн. основного боргу, 328,57 грн. інфляційних нарахувань, 99,19 грн. трьох процентів річних та 793,56 грн. пені за неналежне виконання зобов’язань за договором про оренду приміщень аеропорту № 2.6.18-42 від 25.02.1999 р., доповнень до даного договору № 1 від 06.12.2000 р., № 2 від 30.04.2003 р. та додаткової угоди № 3 від 14.01.08 р.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 625 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень від відповідача не надходило, тоді як відповідач за оренду приміщень розрахунок провів не в повному обсязі.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»щодо стягнення з ЗАТ «Авіакомпанія «ВОЛАРЕ»основного боргу за договором про оренду приміщень аеропорту № 2.6.18-42 від 25.02.1999 р. у розмірі 13448,78 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»просить суд також стягнути з відповідача 328,57 грн. інфляційних нарахувань та 99,19 грн. трьох річних процентів, у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати за оренду приміщень.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання в сумі 13448,78 грн., з нього за розрахунком суду, підлягають стягненню відповідно 328,57 грн. інфляційних нарахувань та 99,19 грн. річних процентів за прострочення виконання зобов’язання.

Також позивач просить стягнути з відповідача 793,56 грн. пені за порушення договірного зобов’язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3.4. договору про оренду приміщень аеропорту № 2.6.18-42 від 25.02.1999 р., стягнення заборгованості по оплаті здійснюється з нарахуванням пені за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на час надання послуг.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 5 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Таким чином, при дослідженні наданого позивачем розрахунку пені судом було встановлено, що Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»при розрахунку заборгованості відповідача було допущено помилки, у зв’язку з чим судом було виконано власний розрахунок пені, у відповідності до якого стягненню з Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «ВОЛАРЕ»підлягає пеня в розмірі 790,24 грн., виходячи з наступного:

Розрахунок розміру пені

Номер

рахунку-фактуриСума

Заборгованості,

грн.Розмір

облікової

ставки НБУ Період прострочення Кількість днів прострочення Сума пені, грн.

6/1174391,8912%20.11.08 р. - 19.05.09 р.18146,64

6/13122069,1412%20.12.08 р. - 01.06.09 р.164223,13

6/14312112,5912%20.01.09 р. - 01.06.09 р.133184,75

6/482173,8612%20.02.09 р. - 01.06.09 р. 102145,80

6/1522206,4612%20.03.09 р. - 01.06.09 р.74107,36

6/2622237,3512%20.04.09 р. - 01.06.09 р.4363,26

6/3662257,4912%20.05.09 р. - 01.06.09 р.1319,30

Всього:790,24 Таким чином, позов Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»до Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «ВОЛАРЕ»підлягає задоволенню частково. Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «ВОЛАРЕ»(03115, м. Київ, вул. Святошинська, 2, код ЄДРПОУ 24593176) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код ЄДРПОУ 20572069) 13 448 (тринадцять тисяч чотириста сорок вісім) грн. 78 коп. основного боргу, 790 (сімсот дев’яносто) грн. 24 коп. пені, 99 (дев’яносто дев’ять) грн. 19 коп. трьох річних процентів, 328 (триста двадцять вісім) грн. 57 коп. інфляційних нарахувань, 146 (сто сорок шість) грн. 67 коп. витрат по сплаті державного мита та 156 (сто п’ятдесят шість) грн. 21 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           У задоволенні позовних вимог про стягнення 3,32 грн. пені відмовити.

3.           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.