Рішення № 6536597, 22.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/484 22.10.09

За позовом Фізичної особи –підприємця  ОСОБА_1

До Закритого акціонерного товариства Фінансової групи «Страхові традиції»

Про стягнення 15962,30 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача          не з’явились

Від відповідача              не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Закритого акціонерного товариства Фінансова група «Страхові традиції»14 000 грн. основного боргу, 1023,59 грн. пені, 810,96 грн. інфляційне збільшення, 127,75 грн. 3% річних, а всього 15962,30 грн. заборгованості за договором оренди  транспортного засобу від 21.05.2008р.

Позивач в засідання суду не заявився, але в процесі розгляду справи надав клопотання, в якому просить зменшити суму позовних вимог та просить стягнути з відповідача 14 000 грн. основного боргу та судові витрати, тобто позивач від стягнення 1023,59 грн. пені, 810,96 грн. інфляційних, 127,75 грн. 3% річних відмовився і відмова прийнята судом.

Відповідач Ухвали  суду  не  виконав. Письмового відзиву та  письмових  заперечень  по  суті заявлених вимог не  надав.

Відповідач належним  чином повідомлений про призначення справи  до розгляду, про  час  і  місце  його  проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду  справи від відповідача  не  надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.05.2008р. між Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством Фінансовою групою «Страхові традиції»було укладено договір оренди транспортного засобу.

Відповідно до п.1.1. договору, орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове користування наступне майно: легковий автомобіль марки Мерседес-Бенц, 1986 року випуску, реєстраційний номер А5670ЕІ, за реєстровий 30 грудня 1993 року Кіровоградським ВРЕВ ДАІ. Транспортний засіб належить орендодавцю на підставі технічного паспорту ГИ № 460961 виданого 30 грудня 1993 Кіровоградським ВРЕВ ДАІ.

Згідно п.3.1. договору автомобіль передається орендарю протягом трьох днів з дати підписання та нотаріального посвідчення даного договору.

Відповідно до п. 4.1 договору строк оренди складає 1 рік від дати та нотаріального посвідчення даного договору тобто з 21 травня 2008р. по 21 травня 2009р.

Плата за користування автомобілем відповідно до п. 5.1. договору здійснюється у розмірі 2000 грн. на місяць з урахуванням податку з доходів фізичних осіб, який орендар утримує з цієї суми та перераховує до бюджету.

Відповідно до п.6.2. договору орендодавець має право перевіряти технічний стан автомобіля, умови його експлуатації та зберігання, вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати відповідно до п.5 даного договору.

Орендар зобов’язується використовувати автомобіль за призначенням відповідно до мети оренди, своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування автомобілем згідно статті 5 даного договору, у разі припинення даного договору протягом 2-х днів повернути орендодавцеві автомобіль у стані, в якому він був одержаний, з урахуванням нормального зносу, що виник у період експлуатації.

Відповідно до банківських виписок відповідач здійснив оплату за користування легковим автомобілем 05.06.08 –2 000 грн., 04.07.08р. –2 000 грн., 05.08.08 –2000 грн., 05.09.08 –2000 грн. та 16.10.2008 –2 000 грн.

Всього відповідачем на поточний рахунок позивача перераховано 10 000 грн., незважаючи на те, що відповідно до п.5.2. договору загальна сума орендної плати за період дії договору складає 24 000 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Матеріалами справи доведено і відповідачем не спростовано, що заборгованість відповідача по орендній платі за транспортний засіб за період з листопада 2008р. по травень 2009 складає 14000 грн., і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в  матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, п.4. ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства Фінансова група «Страхові традиції»(04080, м. Київ, вул.. Вікентія Хвойко, 15/15, код ЄДРПОУ 32281587) на користь Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (25006, м. Кіровоград, а/с 1/33, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 14 000 грн. основного боргу по орендній платі, 140 державного мита та 312 грн. 50 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті частині позову провадження у справі припинити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                          І.І.Борисенко