Рішення № 6536598, 20.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/583 20.10.09 За позовомКомунального підприємства «Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс» До           Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» Проспонукання до виконання умов договору.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача          Конрад О.Б. –дов.

Від відповідача           Заєць Є.П. –дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»здійснити розрахунок по накладних платіжних дорученнях.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 20.10.2009р. Крім того відповідач зазначає у відзиві, що 29.04.2009р. позивач надіслав банку лист № 279 про відкликання платіжних доручень, в тому числі № 101 від 03.04.2009р. та № 105 від 03.04.2009р.

Позивач погодився щодо відкликання ним платіжних доручень № 101 від 03.04.2009р. та № 105 від 03.04.2009р., просить суд зобов’язати Акціонерний банк «Банк регіонального розвитку»здійснити розрахунки по платіжних дорученням № 107 від 03.04.2009 р. на суму 1850,00 грн.; № 113 від 15.04.2009 р. на суму 4358,58 грн.; № 112 від 15.04.2009 р. на суму 16800,00 грн.; № 111 від 15.04.2009 р. на суму 13800,00 грн.; № 109 від 13.04.2009 р. на суму 331971,00 грн.; № 98 від 03.04.2009 р. на суму 4358,58 грн.; № 106 від 03.04.2009 р. на суму 1480,00 грн.; № 108 від 03.04.2009 р. на суму 1480,00 грн.; №102 від 03.04.2009 р. на суму 1200,00 грн.; № 99 від 03.04.2009 р. на суму 18000,00 грн.; № 100 від 03.04.2009 р. на суму 2500,00 грн.; № 104 від 03.04.2009 р. на суму 37000,00 грн.; № 117 від 30.04.2009 р. на суму 14988,40 грн.; № 119 від 24.06.2009 р. на суму 196000,00 грн.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.11.2008р. між Акціонерним банком «Банк регіонального розвитку»та Комунальним підприємством «Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс»було укладено договір банківського рахунку (юридичної особи).

Відповідно до п.1.1. договору, банк відкриває клієнту поточний рахунок № 260013372301/840, в національній та іноземній валюті відповідно до інструкції НБУ «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», зобов’язується приймати та зарахувати на рахунок грошові кошти, виконувати розпорядження клієнта про перерахування та видачу відповідних сум з рахунку, проведення операцій по рахунку.

Пунктом 2.2.1. договору передбачено, що клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на рахунку з дотриманням встановленого порядку та режиму функціонування рахунку, за винятком випадків, передбачених законодавством та цим договором.

Позивач в праві вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених цим договором послуг, відповідно до п.2.2.2. договору.

Згідно п.2.3.3. договору банк зобов’язаний виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу грошових коштів з рахунку.

Відповідачу було надано до оплати платіжні доручення, а саме: 03.04.2009 р. № 107 на суму 1850,00 грн.; 15.04.2009 р. № 113 на суму 4358,58 грн.; 15.04.2009 р. № 112 на суму 16800,00 грн.; 15.04.2009 р. № 111 на суму 13800,00 грн.; 13.04.2009 р. № 109 на суму 331971,00 грн.; 03.04.2009 р. № 98 на суму 4358,58 грн.; 03.04.2009 р. № 106 на суму 1480,00 грн.; 03.04.2009 р. № 108 на суму 1480,00 грн.; 03.04.2009 р. №102 на суму 1200,00 грн.; 03.04.2009 р. № 101 на суму 800,00 грн.; 03.04.2009 р. № 99 на суму 18000,00 грн.; 03.04.2009 р. №105 на суму 205,00 грн.; 03.04.2009 р. № 100 на суму 2500,00 грн.; 03.04.2009 р. № 104 на суму 37000,00 грн.; 30.04.2009 р. № 117 на суму 14988,40 грн.; 24.06.2009 р. № 119 на суму 196000,00 грн..

Загальна сума по всіх платіжних дорученнях складає 646791,56 грн., що не перевищує залишку на нашому поточному рахунку (1170852,60 грн.).

В порушення п. 2. 3. З договору банківського рахунку від 05. 11. 2008 p., п. 2. 19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, Відповідач свої зобов'язання по перерахуванню грошових коштів на даний час не виконав.

29.04.2009р. позивач надіслав банку лист № 279 про відкликання платіжних доручень в тому числі № 101 від 03.04.2009р. та № 105 від 03.04.2009р.,.

07.07.2009 р. на адресу Відповідача було направлено лист-вимогу № 329 від 06.07.2009р. про виконання зобов'язань по договору, але відповідь позивачем не отримано.

Відповідач не здійснив розрахунки по зазначеним платіжним дорученням.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

05.11.2008р. між Акціонерним банком «Банк регіонального розвитку»та Комунальним підприємством «Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс»було укладено договір банківського рахунку (юридичної особи).

Пунктом 2.2.1. договору передбачено, що клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на рахунку з дотриманням встановленого порядку та режиму функціонування рахунку, за винятком випадків, передбачених законодавством та цим договором.

Згідно п.2.3.3. договору банк зобов’язаний виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу грошових коштів з рахунку.

Частиною 1 ст. 134 ГК України встановлює, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених ГК України.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також: з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між: учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між: учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та cm. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Стаття 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»№ 2346-ІП від 05.04.2001 р. також передбачає виконання обслуговуючим банком доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документу до банку. Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача (п. 30.1. ст. 30 цього Закону).

Ч. 1 ст. 1071 ЦК України передбачає, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Згідно зі ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Всупереч зазначеним нормам і умовам договору банк не перерахував вищевказані кошти, чим порушив зобов’язання передбачені Договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи доведено, що переказ коштів не проведений відповідачем, і тому вимога позивача про зобов’язання відповідача здійснити переказ грошових коштів за платіжними дорученнями зазначеними позивачем в уточненні позовних вимог підлягає задоволенню.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо необґрунтованості позовних вимог в частині зобов’язання здійснити розрахунки по наданим платіжним дорученням, оскільки стаття 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” містить визначення поняття мораторій, в якому відображена його суть, і під яким розуміється зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 2 статті 58 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання Банком своїх зобов’язань за Договором.

Частиною 3, пунктом 1 частини 4 статті 80 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку, зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку Відповідача за Договором.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обов’язку виконувати зазначені зобов’язання.

Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов’язань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб’єктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України).

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити .

Зобов’язати Акціонерний банк «Банк регіонального розвитку»(04050, м. Київ, вул.. Дегтярівська, 8-а, код ЄДРПОУ19338316) здійснити розрахунки по платіжних дорученням № 107 від 03.04.2009 р. на суму 1850,00 грн.; № 113 від 15.04.2009 р. на суму 4358,58 грн.; № 112 від 15.04.2009 р. на суму 16800,00 грн.; № 111 від 15.04.2009 р. на суму 13800,00 грн.; № 109 від 13.04.2009 р. на суму 331971,00 грн.; № 98 від 03.04.2009 р. на суму 4358,58 грн.; № 106 від 03.04.2009 р. на суму 1480,00 грн.; № 108 від 03.04.2009 р. на суму 1480,00 грн.; №102 від 03.04.2009 р. на суму 1200,00 грн.; № 99 від 03.04.2009 р. на суму 18000,00 грн.; № 100 від 03.04.2009 р. на суму 2500,00 грн.; № 104 від 03.04.2009 р. на суму 37000,00 грн.; № 117 від 30.04.2009 р. на суму 14988,40 грн.; № 119 від 24.06.2009 р. на суму 196000,00 грн.

Стягнути з Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»(04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-а, код ЄДРПОУ 19338316) на користь Комунального підприємства «Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс»(09104, м. Біла Церква, вул.. Гайок, 4а, код ЄДРПОУ 30797746) 85 грн. державного мита та 315 грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя                                                                                           І.І.Борисенко