Рішення № 6536529, 11.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/513 11.09.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рехау» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укобудпостач» про стягнення 93 530,08 грн.

                                                                       Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

Від позивача:           Романюк Л.М. - предст. за довір. № б/н від 10.03.2008р.;

Від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 11.09.2009р. на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рехау»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укобудпостач»про стягнення з відповідача на користь позивача 93 530,08 грн. заборгованості за Договором поставки № 10001794 від 04.08.2008р., з яких: сума основного боргу –70 284,05 грн., відсотки за користування коштами –9011,76 грн. та пені –14 234,28 грн. та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач взяті на себе за Договором поставки зобов’язання щодо сплати за поставлений товар належним чином не виконав.

У позовній заяві позивач просив також суд вжити заходів для забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахунковий рахунок, готівкові кошти, майно відповідача. Суд відмовив в задоволенні вказаної заяви представника позивача, оскільки в порушення вимог ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, останнім не було зазначено жодної обставини, яка б могла унеможливити або утруднити виконання рішення суду, а також не вказано на які саме грошові кошти, на яких рахунках та на яке майно позивач просить накласти арешт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2009р. було порушено провадження у справі № 35/513, розгляд справи призначено на 09.09.2009р.

У зв’язку із хворобою судді Літвінової М.Є. розгляд справи № 35/513, призначеної до слухання на 09.09.2009р., було перенесено на 11.09.2009р.

В судовому засіданні 11.09.2009р. представником позивача були надані документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/513 від 13.08.2009р. та оригінали документів для огляду. В судовому засіданні представник позивача в порядку ст. 22 ГПК України подав клопотання про зменшення розміру позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 73894,99 грн., відсотки за користування коштами у розмірі 7365,91 грн., пеню у розмірі 12059,02 грн., всього 93319,92 грн. та покласти на відповідача судові витрати. Представник позивача підтримав позовні вимоги і просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання 11.09.2009р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез‘явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/513 від 13.08.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судове засідання 11.09.2009р. ані відповідач, ані його представники не з’явились, витребуваних судом документів не надав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.08.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рехау»(далі-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укобудпостач»(далі-відповідач) було укладено Договір поставки № 10001794 (далі-Договір).

Відповідно до умов Договору поставки (п. 1.1.) постачальник зобов’язався поставити покупцеві у зумовлені строки товар згідно Специфікації, що є додатком до Договору, а покупець –прийняти та оплатити товар на умовах цього Договору.

Пунктом 2.1. Договору було встановлено, що поставка товарів здійснюється на умовах EXW (EX WORKS), ФРАНКО-склад, місце поставки –склад постачальника, згідно ІНКОТЕРМС 2000.

Згідно п. 3.2. Договору рахунок на товар за даним Договором виставляється в українських гривнях, виходячи з вартості товару в Євро за курсом Національного Банку України на день виставлення рахунку.

Пунктом 3.3. Додатку № 1 від 14.08.2008р. до Договору № 10001794 від 14.08.2008р., яким визначено умови поставок та розрахунків, встановлено, що якщо з моменту виставлення рахунку і до моменту фактичної оплати відбулася зміна офіційного курсу НБУ гривні до євро більше ніж на 5% постачальник має право в будь-який час здійснити перерахунок вартості товару вираженої в гривні згідно нового курсу на дату оплати.

У відповідності до п. 4.1. Договору у редакції, погодженій сторонами у Додатковій угоді № 1 від 14.08.2008р. до Договору № 10001794 від 14.08.2008р., оплата поставленого товару здійснюється на умовах відстрочення платежу –30 календарних днів з моменту відвантаження товару.

Позивач на виконання умов Договору поставки № 10001794 від 14.08.2008р. на підставі довіреності серії НБК № 494933/154 від 18.08.2008р. поставив відповідачу товар за накладними (копії в матеріалах справи): № 81019960 від 19.08.2008р. на суму 15988,26 грн., № 81019876 від 19.08.2008р. на суму 37066,86 грн., всього на загальну суму 53 055,12 грн.

Зобов‘язання по оплаті поставленого позивачем товару відповідач не виконав в повному обсязі.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України, що виникли в результаті передачі та прийняття товару за видатковими накладними та ґрунтуються на Договорі поставки № 10001794 від 14.08.2008р.

Станом на 08.09.2009р. між сторонами було складено та підписано Акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем склала 46 555,12 грн.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав товар, але зобов‘язання по оплаті поставленого товару виконав лише частково, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 46 555,12 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав товар, але зобов‘язання по оплаті поставленого товару виконав лише частково, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 46 555,12 грн.

Відповідно до п. 3.2. Договору рахунок на товар за даним Договором виставляється в українських гривнях, виходячи з вартості товару в Євро за курсом Національного Банку України на день виставлення рахунку.

На підставі п. 3.2. та п. 3.3. Договору, відповідно до якого було встановлено, що якщо з моменту виставлення рахунку і до моменту фактичної оплати відбулася зміна офіційного курсу НБУ гривні до євро більше ніж на 5% постачальник має право в будь-який час здійснити перерахунок вартості товару вираженої в гривні згідно нового курсу на дату оплати, позивач у зв’язку із тим, що відбулася зміна офіційного курсу НБУ гривні до євро більше ніж на 5%, здійснив перерахунок вартості товару, вираженої в гривні згідно нового курсу відповідно до наступного порядку: офіційний курс НБУ євро до гривні станом на день виставлення рахунків – 15.08.2008р. становив 722,0951 грн. за 100 євро (7,22 грн. за 1 євро); офіційний курс гривні до євро станом на 08.09.2009р. становив 1145,6835 грн. за 100 євро (11,46 грн. за 1 євро) (дані курсу згідно офіційного сайту НБУ ://www.bank.gov.ua); 15.08.2008р. відповідачу був поставлений товар, неоплачена вартість товару становила по курсу на день виставлення рахунків суму у розмірі 6448,08 євро (46555,12 / 7,22). Зазначена сума боргу в гривні (46555,12 грн.) у перерахунку по курсу євро склала 73 894,99 грн. (6448,08 євро * 11,46 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, на день пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов’язання за Договором поставки № 10001794 від 14.08.2008р. щодо сплати за поставлений товар не виконав, суму заборгованості у розмірі 73 894,99 грн. не сплатив.

Як вбачається з наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов’язання щодо здійснення оплати за поставлений товар, в порядку та на умовах встановлених Договором поставки № 10001794 від 14.08.2008р.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.4. Договору поставки № 10001794 від 14.08.2008р. було встановлено, що у разі прострочення покупцем оплати товару до 14 календарних днів постачальник має право вимагати, а покупець зобов’язаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 3% річних, а в разі прострочення оплати більше 14 днів –15% річних, які нараховуються на суму заборгованості покупця за весь період користування ним грошовими коштами, які належать до сплати постачальнику.

Згідно розрахунків, наявних у матеріалах справи, розмір відсотків за користування коштами становить –7 365,91 грн.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача також суми пені в розмірі 12 059,02 грн.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Проте, п. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 3.4. Додатку № 1 від 14.08.2008р. до Договору поставки № 10001794 від 14.08.2008р. передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару постачальник має право вимагати, а покупець зобов’язаний при першій вимозі постачальника сплатити постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення та за весь період затримки оплати починаючи з дня, наступного за останнім днем належного платежу згідно Договору та закінчуючи днем фактичного погашення суми боргу в повному обсязі.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання зі сплати поставленого товару нараховано пеню в розмірі 12 059,02 грн. та відсотки за користування коштами в розмірі 7 365,91 грн. відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Отже, позовні вимоги про стягнення відсотків за користування коштами в розмірі 7 365,91 грн. та пені в розмірі 12 059,02 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 73 894,99 грн., відсотків за користування коштами в розмірі 7365,91 грн. та пені в розмірі 12 059,02 грн., є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укобудпостач»(02140, м. Київ, вул. Л.Руденко, 6-А, код ЄДРПОУ 33993753, р/р 26005801309219 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рехау»(юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 17, кв. 3-4, поштова адреса: 08162, Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 1, код ЄДРПОУ 32108814, р/р 26003000538000 в АТ «Каліон Банк Україна», МФО 300379), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 73 894,99 грн. (сімдесят три тисячі вісімсот дев’яносто чотири гривні 99 коп.) –заборгованості за Договором поставки № 10001794 від 14.08.2008р., 7365,91 грн. (сім тисяч триста шістдесят п’ять гривень 91 коп.) –відсотків за користування коштами, 12 059,02 грн. (дванадцять тисяч п’ятдесят дев’ять гривень 02 коп.) –пені, 936,03 (дев’ятсот тридцять шість гривень 03 коп.) –державного мита, 315,00 грн. (триста п'ятнадцять гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 04.11.2009р.