Рішення № 6536351, 23.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/494 23.09.09 За позовом Приватного підприємства «Фармасайнс Україна Інк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармасол» про стягнення 18 543,13 грн.

                                                                       Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

Від позивача:           Островська Т.О. - предст. за довір. № 01070909 від 07.09.2009р.;

Від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 23.09.2009р. на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «Фармасайнс Україна Інк»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармасол» про стягнення з відповідача на користь позивача 18 543,13 грн. заборгованості за Договором № 253/УК від 24.09.2002р., з яких: вартість проданої продукції (основний борг)–16791,43 грн., пеня –1 751,70 грн. та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач взяті на себе за Договором зобов’язання щодо сплати за поставлений товар належним чином не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2009р. було порушено провадження у справі № 35/494, розгляд справи призначено на 07.09.2009р.

В судовому засіданні 07.09.2009р. представник позивача надав оригінали документів для огляду на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/494 від 10.08.2009р.

Відповідач в судове засідання 07.09.2009р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез‘явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/494 від 10.08.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

В судовому засіданні 07.09.2009р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 23.09.2009 року.

В судовому засіданні 23.09.2009р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/494 від 10.08.2009р. та в порядку ст. 22 ГПК України подав заяву про уточнення позовних вимог, якою просить стягнути з відповідача вартість проданої продукції (основний борг) в розмірі 16791,43 грн., пеню в розмірі 1751,70 грн. та покласти на відповідача судові витрати в сумі 500,43 грн.

В судовому засіданні 23.09.2009р. представник позивача підтримав позов та просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 23.09.2009р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез‘явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/494 від 10.08.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав, заяв та клопотань до суду не подав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судові засідання 07.09.2009р., 23.09.2009р. ані відповідач, ані його представники не з’явились, витребуваних судом документів не надав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.09.2002 року між Приватним підприємством «Фармасайнс Україна Інк» (далі-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармасол»(далі-відповідач) було укладено Договір № 253/УК (далі-Договір).

Відповідно до умов Договору поставки (п. 1.) продавець (позивач) продає, а покупець (відповідач) –купує лікарські препарати, вироби медичного призначення, косметичні засоби (товари).

Згідно п. 2. договору ціни на медикаменти та товари, що поставляються по цьому договору, вказуються в накладних на кожну партію товару, що проставляється.

Умовами Договору було встановлено, що оплата медикаментів та товарів, що поставляються у відповідності з цим договором, здійснюється в гривнах на розрахунковий рахунок продавця в строк, вказаний на товарно-транспортній накладній на кожну партію товару або шляхом передоплати згідно виписаного рахунку-фактури (п. 3).

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору № 253/УК від 24.09.2002р. поставив відповідачу товар на підставі довіреностей: серії НБЄ № 277299 від 18.12.2008р., серії НБЄ № 277250 від 17.02.2009р. за товарно-транспортними накладними (копії в матеріалах справи): № РН-0005417 від 17.12.2008р. на суму 11 194,16 грн. за умови передоплати, № РН-0005418 від 17.12.2008р. на суму 1 284,15 грн. за умови передоплати, № РН-0005419 від 17.12.2008р. на суму 25,20 грн. за умови передоплати, № РН-0000604 від 16.02.2009р. на суму 4 078,14 грн. за умови передоплати, № РН-0000605 від 16.02.2009р. на суму 709,78 грн. за умови передоплати, всього на загальну суму 17291,43 грн.

Зобов‘язання по оплаті поставленого позивачем товару відповідач не виконав в повному обсязі. Проте, доказів того, що товар за вказаними товарно-транспортними накладними було поставлено відповідачу саме на виконання умов Договору № 253/УК від 24.09.2002р. суду надано не було.

Строк виконання зобов‘язання відповідача у вказаних товарно-транспортних накладних зазначений не був. Товар був поставлений позивачем відповідачу згідно вказаних товарно-транспортних накладних на умовах передоплати. 23.03.2009р. позивач направив відповідачу претензію за № 01230309 з вимогою у триденний термін перерахувати суму заборгованості та пені на рахунок позивача. Отже, термін виконання відповідачем зобов‘язання по оплаті поставленого товару було визначено позивачем з 23.03.2009 року по 26.03.2009 року. Відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України, однак права і обов‘язки сторін, що виникли в результаті передачі та прийняття товару за вказаними вище товарно-транспортними накладними не ґрунтуються на Договорі № 253/УК від 24.09.2002р.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав товар, але зобов‘язання по оплаті поставленого товару не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 16 791,43 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав товар, але зобов‘язання по оплаті поставленого товару не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 16 791,43 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на день пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов’язання щодо сплати за поставлений товар не виконав, суму заборгованості у розмірі 16 791,43 грн. не сплатив.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 16 791,43 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 1 751,70 грн.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Пунктом 6. Договору № 253/УК від 24.09.2002р. було встановлено, що за несвоєчасну оплату медикаментів та товарів покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент отримання товару, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі. Оскільки позивачем не надано доказів того, що поставка товару була здійснена на виконання умов Договору № 253/УК від 24.09.2002р., а відповідно до п. 2 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 751,70 грн. необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармасол» (04073, м. Київ, вул. Вербова, 23, код ЄДРПОУ 30374585, р/р 26223300111101 в Мінській філії АКБ «Київ»в м. Києві, МФО 320605) на користь Приватного підприємства «Фармасайнс Україна Інк»(01030, м. Київ, вул. Пирогова, 10-В, оф. 5, код ЄДРПОУ 22900900, р/р 26001003035900 в АБ «ІНГ Банк Україна»в м. Києві, МФО 300539), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 16 791,43 грн. (шістнадцять тисяч сімсот дев’яносто одну гривню 43 коп.) –заборгованості за поставлений товар, 167,91 (сто шістдесят сім гривень 91 коп.) –державного мита, 285,24 грн. (двісті вісімдесят п’ять гривень 24 коп.) – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 04.11.2009р.