Рішення № 6536270, 26.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/518 26.10.09 За позовом Акціонерного товариства закритого типу виробниче підприємство “Техмаш” до Закритого акціонерного товариства “Комплексні технологічні системи” про стягнення 114088,43 грн.                                                                                 Суддя Грєхова О. А.

Представники:

від позивача: Полторацька О.В –представник за довіреністю № 497 від 01.10.2009р.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

          Заявлено позов про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Комплексні технологічні системи” заборгованості за Договором підряду № 68 від 26.12.2008р. в розмірі 114088,43 грн., в тому числі 90000,00 грн. –основний борг, 10770,41 грн. –пеня, 2086,02 грн. –3% річних, 11232,00 грн. –збитки від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2009р. порушено провадження по справі № 53/518, розгляд справи призначено на 05.10.2009р.

          У зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено на 26.10.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 26.10.2009р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання не з’явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвали суду не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 693252 від 30.09.2009р., наданою позивачем.

Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалою суду від 14.09.2009р. та ухвалою суду від 05.10.2009р., про що свідчить відмітка про відправку на зворотній стороні вказаних ухвал, повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання та реєстри відправки поштової кореспонденції.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 26.10.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

26.12.2006р. між сторонами по справі у справі укладено Договір підряду № 68, відповідно до умов якого Генпідрядник (відповідач) доручає, а Субпідрядник (позивач) зобов’язується на свій ризик виконати відповідно до умов даного договору роботи: монтаж зовнішньої силової мережі, монтаж розподільчої мережі технологічного обладнання, монтаж ланцюгів КіП і А, монтаж внутрішнього та зовнішнього освітлення на об’єкті (п. 1.1 Договору).

Строк виконання робіт: з 01.07.2007р. по 01.09.2007р. (п. 1.2 Договору).

Загальна вартість будівельно-монтажних робіт по даному договору складає 285 тис. грн. (включаючи ПДВ 20%) відповідно до протоколу погодження договірної ціни (Додаток № 2). (п. 2.1 Договору).

В додатку № 1 до Договору підряду сторони погодили календарний план-графік виконання монтажно-демонтажних робіт по проекту АУСУТП елеватора шрота на ЗАТ з ІІ «ДМЕЗ», з якого вбачається, що сторони продовжили строк виконання робіт по Договору.

Також сторони по справі уклали між собою Додаткову угоду № 1 від 03.10.2007р. до Договору № 68 від 26.12.2006р. в якій погодили виконання додаткових робіт по Договору, зазначили, що субпідрядник зобов’язаний виконати роботи відповідно до графіку виконання робіт, зазначеному у Додатку 1 до Договору, вартість виконання робіт по Додатковій угоді складає –36 тис. грн., строк виконання робіт по Додатковій угоді складає 10 днів з моменту передачі частини елеватора шрота в капітальний ремонт.

Сторони у справі підписали Додаткову угоду 2 від 10.12.2007р. до Договору № 68 від 26.12.2006р. в якій погодили іншу ціну Договору –295 тис. грн., відповідно до протоколу погодження договірної вартості (Додаток № 2), який знаходиться в матеріалах справи.

В Додатку № 3 до Договору № 68 від 26.12.2006р. сторони вказали перелік матеріалів та обладнання на електромонтажні роботи.

Сторони у справі підписали Додаткову угоду 3 від 01.10.2008р. до Договору № 68 від 26.12.2006р. в якій погодили загальну вартість робіт –416000,00 грн., попередню оплату по Додатковій угоді в розмірі 90000,00 грн., визнали Додаткову угоду № 1 як таку, що втратила силу, строк виконання робіт, зазначених в Додатку 3 та 4 погоджується з Графіком виконання робіт, акти виконаних робіт по п. 2.1.2 та п. 2.1.3 оформлюються відповідно до фактичних об’ємів робіт по п. 2.1.4 відповідно договірної вартості; при необхідності виконання додаткових робіт, не передбачених цією додатковою угодою, погоджується договірна ціна на додаткові роботи та оформляється Додаткова угода.

В додатку № 4 до Договору № 68 від 26.12.2006р. підписаного між сторонами зазначений певний перелік робіт.

В Додатках № 3.1. та № 3.2 сторони погодили договірну ціну.

В додатку № 3.3 до Додаткової угоди № 3 від 01.10.2008р. до Договору № 68 від 26.12.2006р. сторони погодили перелік та вартість робіт.

У 2008році на виконання умов Договору підряду позивач здійснив роботи на суму 180000,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченим копіями актів приймання виконаних підрядних робіт: № 1 за листопад 2008 року, № 2 за листопад 2008р., акту № 3 приймання-здачі виконаних робіт від 13.11.2008р., Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат від 13.11.2008р. за листопад 2008р.

Акти приймання виконаних робіт та довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрат, видані на виконання Договору підряду, підписані обома сторонами у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Оплата виконаних робіт проводиться Генпідрядником протягом 10 днів з моменту підписання довідки форми КБ № 3. ( п. 3.4 Договору).

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Акціонерним товариством закритого типу виробничим підприємством “Техмаш” доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов’язання, покладені на нього договором.

Відповідач по справі частково сплатив суму заборгованості перед позивачем в розмірі 90000,00 грн., що підтверджується виписками з особистого рахунку позивача за 15.12.2008р., за 23.01.2009р., за 15.10.2008р.

Матеріали справи свідчать, що позивач звертався до відповідача з претензією № 288 від 23.06.2009р. про оплату заборгованості по Договору підряду № 68. На доказ направлення претензії позивач надав суду ксерокопію опису вкладення в цінний лист та повідомлення про вручення поштового відправлення від 24.06.2009р.

Відповідач відповіді на претензію не надав, взяті на себе зобов’язання щодо оплати в повному обсязі за проведення робіт позивачем не виконав.

          Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

          Матеріали справи свідчать що відповідач покладені на нього зобов’язання щодо оплати за виконані підрядні роботи в повному обсязі не виконав, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 90000,00 грн., що також підтверджується довідкою позивача № 499 від 01.10.2009р. підписаною директором та головним бухгалтером.

          Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого обов’язку щодо належного виконання зобов’язань по договору, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 90000,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно зі ст.. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов’язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Позивач також заявляє про стягнення з відповідача по справі пені в розмірі 10770,41 грн. за неналежне виконання Договору підряду.

Як вбачається з пункту 10.7 Договору підряду при затриманні Генпідрядником перерахувань платежів Субпідряднику, Генпідрядник сплачує Субпідряднику окрім заборгованості неустойку (пеню) в розмірі 0,1% але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення.

Позивач надав суду розрахунок пеню за неналежне виконання відповідачем умов Договору підряду відповідно до Договору та чинного законодавства України.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 10770,41грн.

          Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором .

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 2086,02 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З приводу позовної заяви позивача в частині стягнення з відповідача збитків від інфляції в розмірі 11232,00 грн. необхідно зазначити що позивач невірно зробив розрахунок суми збитків від інфляції.

Таким чином позовна вимога позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягає задоволенню в частині суми 9450,00 грн., відповідно до розрахунку суду.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

24.11.2008 - 01.09.200990000.001.1059450.0099450.00

Таким чином, сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 99450.00 грн.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Комплексні технологічні системи” (0420, м. Київ, вул. Мати Залки, 1/12, кв. 14; ідентифікаційний код 21588015 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Акціонерного товариства закритого типу виробниче підприємство “Техмаш” (49034, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 118, к. 1; ідентифікаційний код 13437402) основний борг в сумі 90 (дев’яносто тисяч) грн. 00 коп., пеню в сумі 10770 (десять тисяч сімсот сімдесят) грн. 41 коп., 3% річних в сумі 2086 (дві тисячі вісімдесят шість) грн. 02 коп., збитки від інфляції в сумі 9450 (дев’ять тисяч чотириста п’ятдесят) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 123 (одна тисяча сто двадцять три) грн. 06 коп. та 232 (двісті тридцять дві) грн. 31 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                 Грєхова О.А.