Рішення № 6536220, 26.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 45/374 26.10.09 За позовом: Приватного підприємства "Електрокомплект"

До: Приватного підприємства "Електрика Лтд"

Про: стягнення заборгованості 36.029,83 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

Позивача: Есауленко М.В. –представник (дов. №5-3/04 від 29.12.2008 року)

Відповідача: не з'явилися

Суть спору: стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 36.029,83 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що Позивач у період з вересня 2008 по липень 2009 постачав відповідачеві товар, але відповідач його отримав, проте оплатив його лише частково.

Ухвалою від 01.10.2009 було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 26.10.2009.

Відповідач повідомлений належним чином, до суду представника не направив, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України спір розглядається за наявними в матеріалах справи документами.

У судовому засіданні 26.10.2009, за згодою позивача, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач на підставі накладних від 26.06.2009 № ЕК-0002186, від 30.06.2009 № ЕК-0002202, від 30.06.2009 № ЕК-0002203, від 08.07.2009 № ЕК-0002307, від 08.07.2009 № ЕК-0002310 поставив, а відповідач на підставі довіреностей від 26.06.2009 № 69, від 07.07.2009 № 74, від 08.07.2009 № 76 прийняв вказаний товар.

03.08.2009 позивач направив відповідачу претензію від 31.07.2009 № 3107/1з вимогою у семиденний строк погасити існуючу заборгованість. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді.

Відповідно до вимог ст. 11, 509 Цивільного кодексу України між позивачем та відповідачем виникли цивільні правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Отже між сторонами спору виникли договірні відносини.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Оскільки виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, то згідно ст. 712 Цивільного кодексу України істотними умовами договору поставки є предмет та ціна.

В накладних, за якими передано товар відповідачеві, визначено предмет (товар) та його ціну. Проте, сторонами не досягнуто згоди про строк оплати поставленого товару.

Згідно ч. 5 ст. 626 Цивільного кодексу України договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Отже, між позивачем та відповідачем укладено договір поставки, за яким позивач зобов’язувався поставляти відповідачеві товар, а відповідач зобов’язувався його прийняти та оплатити відповідно до загальних вимог цивільного законодавства.

Оскільки позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 44.677,95 грн., а відповідач його оплатив в сумі 8.648,12 грн., то заборгованість відповідача перед позивачем складає 36.029,83 грн.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки позивач пред’явив вимогу 03.08.2009, то у відповідача виник обов’язок оплатити товар до 10.08.2009 включно.

Доказів оплати вказаної суми заборгованості суду не надано.

Таким чином, вимога позивача про стягнення основного боргу у сумі 36.029,83 грн. обґрунтована матеріалами справи та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 49, ст. 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрика Лтд" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська,18, код 35489116, з будь якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Приватного підприємства "Електрокомплект" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська,2, код 30783141, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) - 36029 (тридцять шість тисяч двадцять дев'ять) грн. 83 коп. –основного боргу, 360 (триста шістдесят) грн. 30 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя:                                                                                          С. Балац

Дата підписання 03.11.2009