Ухвала суду № 65358727, 15.03.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 211/71/16-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/496/К/17 суддя Бардін О.С.

Категорія № 27 (2) Суддя-доповідач - Барильська А.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Митрофанової Л.В.,

секретар: Чубіна А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку ч. 2 ст.197 ЦПК України за наявними у справі матеріалами та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі осіб, які приймають участь у справі, апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 28 жовтня 2016 року про визнання неподаною та повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про захист прав споживача, визнання недійсним кредитного договору у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 28 жовтня 2016 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсоцбанк» про захист прав споживача, визнання недійсним кредитного договору - визнано неподаною та повернуто позивачу, у зв'язку з невиконанням ухвали суду від 19 жовтня 2016 року.

В апеляційній скарзі представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання щодо прийняття до провадження зустрічної позовної заяви, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що судом не взято до уваги положення ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», згідно з якими споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Також апелянт зазначає, що згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10, ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, тому при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, зокрема ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів».

У запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача за основним позовом ПАТ «Укрсоцбанк» зазначає, що ухвала суду, на його думку, законна та обґрунтована, тому просить апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду - залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Визнаючи неподаною та повертаючи зустрічну позовну заяву ОСОБА_2, суд першої інстанції керувався ст. 121 ЦПК України й виходив з того, що позивач у встановлений строк не виконав вимоги ухвали Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 19 жовтня 2016 року.

Колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Як вбачається з матеріалів справи, в січні 2016 року, ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

19 жовтня 2016 року відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Укрсоцбанк» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору (а.с. 143-147) яка ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 19 жовтня 2016 (а.с. 149) була залишена без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня отримання позивачем ухвали, у зв'язку з порушенням ч. 5 ст. 119 ЦПК України, оскільки позивачем до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору.

Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 28 жовтня 2016 року (а.с. 152) зустрічна позовна заява ОСОБА_2 була визнана неподаною та повернута позивачу, у зв'язку з не виконанням ухвали суду від 19 жовтня 2016 року.

Визначаючи неподаною та повертаючи зустрічну позовну заяву ОСОБА_2, суд першої інстанції зазначив, що у встановлений строк суду не був наданий документ про сплату судового збору.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 79 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 8 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 1 листопада 2011 року. При цьому з 1 вересня 2015 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII.

Законодавство про судовий збір застосовується на час вчинення процесуальних дій, зокрема на час подання позовної заяви, апеляційної скарги, тощо (ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Положеннями статті 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції Закону України № 484-VIII від 22 травня 2015 року) визначено перелік категорій осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору.

На підставі Закону України № 484-VIII від 22 травня 2015 року частина перша статті 5 Закону України «Про судовий збір» викладена в іншій редакції, відповідно до якої положення щодо звільнення від сплати судового збору споживачів (за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав) виключено.

Разом з тим, частиною 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (із змінами і доповненнями, внесеними Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року № 10), згідно зі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено пільги щодо сплати судового збору, відповідно до якої від його сплати звільняються позивачі за подання окремих позовів, а також деякі категорії осіб, визначені законом, незалежно від виду позову.

При цьому позивачі, які звільнені від сплати судового збору при пред'явленні окремих позовів, і деякі категорії осіб незалежно від виду позову звільняються від сплати судового збору не лише при пред'явленні позову, а й при поданні апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами та Верховним Судом України.

Водночас у п. 7 вищевказаної Постанови зазначено, що так як ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, то при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, наприклад, ст. 22 Закону України від 22 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів».

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги в цій частині.

Однак, залишаючи без руху зустрічну позовну заяву ОСОБА_2, суд першої інстанції на вказані норми уваги не звернув, дійшовши помилкового висновку про те, що позивач не звільнена від сплати судового збору, у зв'язку з чим знаходять своє підтвердження та заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги представника позивача за зустрічним позовом про те, що так як предметом позову ОСОБА_2 є порушення, на його думку, її прав, як споживача, з боку ПАТ «Укрсоцбанк», то вона звільнена від сплати судового збору.

На вищезазначені обставини справи та положення ч .1 ст. 121 ЦПК України, суд першої інстанції уваги не звернув і без достатніх правових підстав дійшов помилкового висновку про визнання неподаною та повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_2

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду має бути скасована з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття до провадження зустрічної позовної заяви ОСОБА_2

Керуючись ст. ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст.312, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 28 жовтня 2016 року - скасувати.

Матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - направити до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу для вирішення питання про прийняття до провадження зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про захист прав споживача, визнання недійсним кредитного договору.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: Я.М. Бондар

Л.В. Митрофанова