Рішення № 6535543, 12.10.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.09 Справа № 8/269/09

Суддя

за позовом Закритого акціонерного товариства “Дніпробуд” (69006, м. Запоріжжя, вул. Леонова, 1-А)

до відповідача Приватного підприємства “Ліза Плюс” (69096 м. Запоріжжя, вул. Каховська, 37)

про стягнення 3125 грн. основного боргу за послуги по найму екскаватора, 437 грн. 18 коп. пені, 59 грн. 59 коп. річних процентів, 337 грн. 50 коп. втрат від інфляції грошових коштів

Суддя Попова І.А.

Представники сторін:

Позивача – Пахомова О.Ф., дов. від 09.09.2009 р.

Відповідача –не з’явився

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 3125 грн. основного боргу за послуги по найму екскаватора, 437 грн. 18 коп. пені, 59 грн. 59 коп. річних процентів, 337 грн. 50 коп. втрат від інфляції грошових коштів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від18.08.2009 р. розгляд справи призначений на 10.09.2009 р., відкладався до 12.10.2009 р. в зв’язку з неявкою відповідача.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 12.10.2009 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові. В обґрунтування вимог позивач вказує, що Приватному підприємству “Ліза Плюс” надано послуги екскаватором Э-2629 на загальну суму 3 125 грн., про що свідчать акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000644 та рахунок-фактура № СФ-00725 від 11.12.2008 р. Зазначає, що на момент подання позову 05.08.2009 р. відповідач надані позивачем послуги не оплатив, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 3 125 грн., яку позивач просить стягнути з ПП “Ліза Плюс”. Також, у відповідності до ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення з відповідача 437 грн. 18 коп. пені, 59 грн. 59 коп. річних процентів, 337 грн. 50 коп. втрат від інфляції грошових коштів.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, правом надати відзив на позов не скористався, представник відповідача в судове засідання за викликом двічі не з’явився. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Відповідно до довідки Головного управління статистики у Запорізькій області місцезнаходженням ПП “Ліза Плюс” є адреса: 69096 м. Запоріжжя, вул. Каховська, 37. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Відповідно до положень інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.07р. в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного: згідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають з підстав, передбачених законом, а також з дій громадян і організацій. Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочини можуть вчинятися в усній та письмовій формі. При цьому письмовою формою вважається як підписання одного документу, так і обмін листами, телеграмами тощо, з яких вбачається, що сторони правочину досягли згоди по всіх істотних умовах, необхідних для договорів даного виду.

Як свідчить акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000644 від 11.12.2008 р. за замовленням ПП “Ліза Плюс” Закрите акціонерне товариство “Дніпробуд” надало відповідачу послуги на загальну суму 3 125 грн. Акт підписаний представниками сторін, підписи яких скріплені печатками (міститься в матеріалах справи).

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Статтею 180 ГК України встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. З огляду на вищезазначені документи суд доходить до висновку, що ЗАТ “Дніпробуд” та ПП “Ліза Плюс” вчинено правочин надання послуг внаслідок досягнення ними згоди по всіх істотних умовах, необхідних для укладення угод даного виду, а саме: щодо найменування послуги, ціни за послугу, загальній вартості, що підлягає сплаті. Внаслідок вчинення правочину у сторін виникають певні зобов’язання. Зобов’язання відповідно до ст. 509 ЦК України –це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Таким чином, суд вважає, що строк виконання зобов’язання щодо оплати отриманого товару визначається з моменту пред’явлення вимоги про оплату. Додані матеріали свідчать, що позивачем при передаванні послуги пред’явлено рахунок до сплати № СФ-00725 від 11.12.2008 р.

Згідно представленого позивачем розрахунку за відповідачем склалася заборгованість в сумі 3 125 грн. Як передбачено приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. Відповідач не надав суду доказів виконання зобов’язання щодо оплати отриманої від позивача послуги в узгодженому розмірі та у визначені строки.

З урахуванням встановленого, суд вважає вимоги про стягнення основного боргу в сумі 3 125 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З посиланням на ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” позивач просить стягнути 437 грн. 18 коп. пені за невиконання обов’язку оплати наданої послуги. Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»та приписів ст. 231 ГК України розмір неустойки має бути узгоджений сторонами. Оскільки ні закон, ні угода сторін не передбачають розміру неустойки, що може бути застосована до сторони, яка порушила зобов’язання, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 437 грн. 18 коп. не підлягає задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Вимоги про стягнення втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 337 грн. 50 коп. та 59 грн. 59 коп. річних процентів, нарахованих за період з 12.12.2008 р. по 31.07.2009 р. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, ст.ст.11, 205, 509, 526, 530, 901 ЦК України, ст.. 180, 193 ГК України, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства “Ліза Плюс” (69096 м. Запоріжжя, вул. Каховська, 37, ЄДРПОУ 33755033) на користь Закритого акціонерного товариства “Дніпробуд” (69006, м. Запоріжжя, вул. Леонова, 1-А, ЄДРПОУ 00116346) 3125 грн. основного боргу, 59 грн. 59 коп. річних процентів, 337 грн. 50 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 300 грн. 68 коп. судових витрат. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя І.А. Попова

Рішення оформлено та підписано 29 жовтня 2009 року.