Рішення № 6535381, 05.11.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.11.2009 Справа № 15/77

За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород

до товариства з обмеженою відповідальністю „ВК Унгвар”, м. Ужгород

про стягнення 5774,37 грн., в тому числі 4496,98 грн. основного боргу за поставлений товар та 1073,36 грн. пені,

Суддя Ващиліна Н.М.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1, фізична особа-підприємець;

від відповідача не зявився;

СУТЬ СПОРУ: фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю „ВК Унгвар” про стягнення 5774,37 грн., в тому числі 4496,98 грн. основного боргу за поставлений товар та 1073,36 грн. пені.

Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, обґрунтовуючи обставинами, викладеними в позовній заяві. Долучив до матеріалів справи витяг №729223 від 05.11.09, в якому підтверджується знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. спр. 32).

В судовому засіданні оглянуто оригінали актів звіряння розрахунків станом на 30.09.07, 30.09.08 та видаткових накладних.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, вимоги ухвал суду від 06.10.09 та від 21.10.09 не виконав, витребувані судом документи не подав, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи (повідомлення про вручення поштових відправлень отримані відповідачем 07.10.09 та 23.10.09).

З огляду на викладене, справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши

пояснення представника позивача,

CУД ВСТАНОВИВ:

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивач) поставлено товариству з обмеженою відповідальністю „ВК Унгвар” (відповідач) продукцію згідно з видатковими накладними №Р-0000000319 від 20.12.07, №Р-0000000009 від 25.01.08, №Р-0000000018 від 14.02.08, №Р-0000000021 від 04.03.08 та №Р-0000000051 від 11.04.08 на загальну суму 5576,10 грн.

За отриманий товар відповідач розрахувався тільки частково, що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 30.09.08 (арк. спр. 15), згідно якого заборгованість відповідача склала 4496,98 грн.

5 грудня 2008 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було направлено на адресу відповідача попередження вих. №15, в якому позивач повідомив про наявну заборгованість у сумі 4496,98 грн. та просив розрахуватись за вказаний борг до 20.12.08 (арк. спр. 18).

Однак, товариство з обмеженою відповідальністю „ВК Унгвар” на зазначене попередження не відповіло, розрахунок за отриманий товар не здійснило.

Претензією від 01.06.09 позивач знову наголосив на наявності заборгованості та просив невідкладно її погасити до 15.06.09 (арк. спр. 14).

Вищезазначена претензія також залишена відповідачем без відповіді.

Отже, станом на день подання позовної заяви (02.10.09) борг відповідача перед позивачем складав 4496,98 грн.

У відповідності до п. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

До таких підстав, зокрема, належить і факт отримання відповідачем від позивача продукції.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 №436-IV з наступними змінами та доповненнями, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV з наступними змінами та доповненнями, господарське зобовязання (зобовязання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

П. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки відповідач не оплатив поставлений товар, виходячи із наведеного позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені належить відмовити з огляду на наступне.

У відповідності до п.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” №543/96-ВР від 22.11.69 (з наступними змінами та доповненнями) за прострочення платежу пеня сплачується в розмірі, встановленому за згодою сторін. Статтею 231 Господарського кодексу України також регламентовано, що розмір штрафних санкцій може бути встановлено законом або договором.

Однак, позивач, незважаючи на вимоги суду, не подав укладений між сторонами договір, зазначений у позовній заяві.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки між сторонами спору відсутні договірні відносини (позивач не надав належних доказів щодо укладення договору), нарахована позивачем пеня стягненню не підлягає.

Клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки позивач не подав суду належних доказів та не навів обґрунтованих припущень для застосування таких заходів.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ВК Унгвар”, вул. Перемоги, 168, м. Ужгород (р/р26004300000113 в філії АКТ „Банк-Форум”, код ЄДРПОУ 34262110) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, м. Ужгород (р/р 26004013394 в філії ВАТ „Кредобанк”, МФО 312237, ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму 4496/Чотири тисячі чотириста девяносто шість/ грн. 98 коп. основного боргу, а також суму 79 /Сімдесят девять/ грн. 56 коп. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 184 /Сто вісімдесят чотири/ грн. 08 коп. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя Ващиліна Н.М